Після окупації Авдіївки війська РФ продовжують тиснути на оборону ЗСУ та просуваються на захід. Наразі лінія оборони ЗСУ спирається на вісь «Бердичі – Орлівка – Тоненьке», що розташована приблизно за 5 км від околиць міста. Тут загарбники мають «локальні успіхи», зазначають українські військові. Чому війська агресора продовжують просуватися, та що може загальмувати їхній поступ, розбиралося Радіо Донбас Реалії (проєкт Радіо Свобода).
Авдіївка і на захід: куди просунулась армія РФ
Хронологічно операція російських військ від захоплення Авдіївки і до локального успіху у селі Орлівка виглядає так:
- 17 лютого. Головнокомандувач ЗСУ Олександр Сирський «з метою уникнення оточення та збереження життя і здоров’я військовослужбовців» ухвалює рішення про виведення підрозділів ЗСУ з Авдіївки;
- 24 лютого. Аналітики проєкту DeepState повідомили про окупацію села Ласточкине (близько 3 км на захід від Авдіївки). «Тримати село було важко в надскладних умовах, адже оборони там вибудувано не було, а бійцям довелося з боїв в Авдіївці відкочуватися і закріплятися в самому процесі бойових дій», – зазначили аналітики проєкту;
- 26 лютого. Окупацію села Ласточкине підтвердили у ЗСУ;
- 26 лютого. Російські війська окупували села Степове (близько 4 км на північний захід від Авдіївки) та Сєверне (близько 5 км на захід від Авдіївки), повідомили у DeepState;
- 27 лютого. Відхід від Степового і Сєверного підтвердили у ЗСУ;
- 27 лютого. У ЗСУ заявили про стабілізацію оборони західніше Авдіївки по лінії (з півночі на південь) Бердичі – Орлівка – Тоненьке;
- 29 лютого. Російські війська просунулися в Орлівці, південніше Бердичів, південніше Тоненького та біля Невельского, зазначили у DeepState.
Чому армія РФ просувається
Серед причин вдалого просування російських військ на захід від окупованої Авдіївки (ґрунтуючись на офіційних заявах, та коментарях військових, експертів та аналітиків) можна виділити декілька.
Перевага у силах та засобах ураження
Агресор має перевагу в особовому складі, вводить у бій резерви, нарощує чисельність штурмових груп, нарощує артилерійські удари, має перевагу у боєприпасах, закидує позиції ЗСУ численними керованими авіабомбами.
«Українській армії дійсно дуже сильно не вистачає боєприпасів. Не вистачає техніки. А РФ користується цим вікном можливостей. Проте у них не виходить наступати так, як вони би цього хотіли. Вони несуть колосальні втрати», – зазначив в ефірі Радіо Донбас Реалії Іван Ступак, військовий аналітик Українського інституту майбутнього.
Прорахунки командування на місцях
«Під час роботи в окремих командирів були виявлені певні прорахунки у володінні обстановкою та оцінці противника, що безпосередньо вплинуло на стійкість оборони на окремих напрямках», – заявив головком ЗСУ Олександр Сирський 29 лютого під час відвідин Авдіївського напрямку.
Читайте також: Авдіївка: все, що треба знати про оборону, дії РФ та вихід ЗСУ
«Заздалегідь підготовлені позиції»?
«Відповідно до отриманого розпорядження, вийшли з Авдіївки на заздалегідь підготовлені позиції», – зазначив 17 лютого командувач ОСУВ «Таврія» Олександр Тарнавський.
Проте підготовленість чи бодай наявність таких позицій викликала критику серед військових та військових експертів.
«Кого ми намагаємося обдурити, якщо лінії інженерних фортифікацій немає там, куди відходять наші сили та засоби... Фактично наші воїни стають заручниками тих неправомірних рішень, чи відсутності будь-яких рішень у частині створення тих оборонних рубежів і позицій», – зазначив військовий експерт Владислав Селезньов і додав: за бездіяльність військові посадові особи мають понести відповідальність.
Читайте також: Найкоротша історія російсько-української війни
У DeepState тоді висловилися лаконічніше, але звернули увагу на ту саму проблему: «Ворог окупував Ласточкине… продовжують тиснути на Сєверне та Орлівку. Де далі командування ОСУВ «Таврія» заявить про «підготовлені» рубежі оборони?»
Водночас Анатолій Нікітін, молодший сержант батальйону БпАК 3-ї ОШБр розповів в ефірі «Свобода. Ранок» (проєкт Радіо Свобода) про те, що фортифікаційні споруди на захід від Авдіївки є. Проте проти керованих авіабомб вони не рятують.
«Це піхотні польові укріплення, які дозволяють активно оборонятися від піхоти та артилерійської компоненти. Але супротивник зараз застосовує тактику, проти якої у нас поки що немає протиотрути: це удари коригованими авіабомбами по 500 кг вибухівки. Це вирва у 5 м завглибшки», – зазначив Нікітін.
Що зараз
На захід від Авдіївки ЗСУ продовжують оборонну операцію, в деяких місцях повертають втрачені позиції, написав 1 березня командувач ОСУВ «Таврія» Олександр Тарнавський.
Також він повідомив про «деякі локальні успіхи» агресора через перевагу у живій силі та озброєннях.
Про велику кількість дронів і хвилі скоординованих ударів керованими авіабомбами по українських позиціях свідчить і боєць 3-ї ОШБр Анатолій Нікітін.
Читайте також: Чи може війна РФ проти України завершитися вже цього року?
Територія на захід від Авдіївки лишається осередком наступу російських військ на сході України, зазначили 29 лютого у британській розвідці.
Коментуючи успіхи окупантів у селах Ласточкине, Степове і Сєверне, у спецслужбі додали: «Росія також, ймовірно, прагне наростити імпульс на осі, щоб скористатися тим фактом, що є менше фіксованих, добре захищених позицій і міських районів, де українські сили можуть оборонятися».
Рельєф як лінія оборони
Оборонній операції на Авдіївському напрямку сприяє рельєф місцевості, зокрема, каскад водосховищ у районі Тоненького, Орлівки і Бердичів, заявив 28 лютого в ефірі Радіо Свобода (проєкт Свобода.Ранок) Дмитро Лиховій, речник оперативно-стратегічного угруповання військ «Таврія». За його словами, саме таку лінію оборони зараз обрали у ЗСУ.
«Там обороні має сприяти сам рельєф: там каскад водосховищ, і такий було обрано пріоритет. Таким чином, підрозділи ЗСУ на Авдіївському напрямку продовжують ведення оборонної операції», – сказав Дмитро Лиховій.
Андрій Харук, професор кафедри гуманітарних наук Національної академії сухопутних військ імені гетьмана Петра Сагайдачного, наголосив в ефірі Радіо Донбас Реалії, що природні фактори стримають поступ агресора лише у тому разі, якщо стануть основою для позицій ЗСУ.
«Природні перепони, – це є інструмент підсилення оборони військ. Без належного розташування, позиціонування належної кількості військ і наявності у них боєкомплекту будь-які природні перепони долаються наведенням мостів і інших відповідних засобів. Так, ці природні перепони, – вони здатні допомогти затримати противника, – але самі по собі вони затримати не можуть», – наголосив Харук.
Подібну оцінку надав і американський Інститут вивчення війни (ISW). Аналітики згодні, що місцевість і водойми здатні сповільнити просування загарбників на лінії «Бердичі – Орлівка – Тоненьке». Але вказують на це в контексті рукотворних фортифікацій.
«Цей складний рельєф, ймовірно, обмежить подальші тактичні досягнення Росії та дозволить українським силам створити підготовлені оборонні позиції», – наголосили аналітики.
В ISW припускають, що все це, ймовірно, призведе до кінцевої кульмінації нинішніх наступальних зусиль Росії в цьому районі – принаймні до тих пір, поки вона знову не накопичить ресурси для посилення атак.
Якщо агресору вдасться досягти успіхів і прорвати оборону ЗСУ на цьому напрямку, то найгіршим сценарієм може бути вихід російських військ на адміністративні кордони Донецької області із подальшим наступом на Дніпро та Запоріжжя. Проте, наголошує Іван Ступак, наразі через колосальні втрати під час операції в Авдіївці темпи руху військ РФ значно уповільнилися.
ОСТАННІЙ ВИПУСК РАДІО ДОНБАС РЕАЛІЇ:
Ми працюємо по обидва боки лінії розмежування. Пишіть нам на пошту Donbas_Radio@rferl.org, у фейсбук, телеграм або вайбер за номером +380951519505. Якщо ви пишете з окупованих територій, ваше ім'я не буде розкрите.
Масштабна війна Росії проти України
24 лютого 2022 року Росія атакувала Україну на землі і в повітрі по всій довжині спільного кордону. Для вторгнення на Київщину із наміром захопити столицю була використана територія Білорусі. На півдні російська армія, зокрема, окупувала частину Запорізької та Херсонської областей, а на півночі – райони Сумщини та Чернігівщини.
Повномасштабне вторгнення президент РФ Володимир Путін називає «спеціальною операцією». Спочатку її метою визначали «демілітаризацію і денацифікацію», згодом – «захист Донбасу». А у вересні та на початку жовтня Росія здійснила спробу анексувати частково окуповані Запорізьку, Херсонську, Донецьку та Луганську області. Україна і Захід заявили, що ці дії незаконні. Генасамблея ООН 12 жовтня схвалила резолюцію, яка засуджує спробу анексії РФ окупованих територій України.
Російська влада заявляє, що армія не атакує цивільні об’єкти. При цьому російська авіація, ракетні війська, флот і артилерія щодня обстрілюють українські міста. Руйнуванням піддаються житлові будинки та об’єкти цивільної інфраструктури по всій території України.
На кінець жовтня Україна оцінювала втрати Росії у війні у понад 70 тисяч загиблих військових. У вересні Росія заявила, що її втрати менші від 6 тисяч загиблих. У червні президент Зеленський оцінив співвідношення втрат України і Росії як один до п'яти.
Не подолавши опір ЗСУ, вцілілі російські підрозділи на початку квітня вийшли з території Київської, Чернігівської і Сумської областей. А у вересні армія України внаслідок блискавичного контрнаступу звільнила майже усю окуповану до того частину Харківщини.
11 листопада українські Сили оборони витіснили російські сили з Херсона.
Після звільнення Київщини від російських військ у містах Буча, Ірпінь, Гостомель та селах області виявили факти масових убивств, катувань та зґвалтувань цивільних, зокрема дітей.
Українська влада заявила, що Росія чинить геноцид. Країни Заходу беруть участь у підтвердженні фактів масових убивств та розслідуванні. РФ відкидає звинувачення у скоєнні воєнних злочинів.
Пізніше факти катувань та убивств українських громадян почали відкриватися чи не у всіх населених пунктах, які були звільнені з-під російської окупації. Зокрема, на Чернігівщині, Харківщині, Херсонщині.
З вересня 2022 року запеклі бої російсько-української війни ідуть на сході і на півдні України.
6 червня 2023 року була повністю зруйнована гребля Каховського водосховища (перебувала під контролем російської армії із початку березня 2022 року, а у жовтні була замінована окупантами), що призвело до затоплення великої території, людських жертв, знищення сільгоспугідь, забруднення Дніпра і Чорного моря. Україна назвала це екоцидом.
Загалом, за час повномастабної війни від 24 лютого 2022 року по кінець червня 2024 року ООН верифікувала дані про щонайменше 33 878 постраждалих цивільних, серед них 11 284 загиблих.
Реальна кількість втрат, зазначають експерти, набагато більша. Тільки під час блокади і бомбардування Маріуполя, як заявляє українська влада, могла загинути понад 20 тисяч людей.
Форум