Радіо Свобода склало хронологію вибухів та пожеж, а можливо і диверсій, на військових об'єктах Російської Федерації, а також створило інтерактивну карту, яка показує їхнє розташування та віддаленість від кордону з Україною. Якщо ці інциденти справді відбулися внаслідок дій українських військових, то що це означає для перспектив російсько-української війни? Як це коментують аналітики? І чи відбувається те, про що писали на початку вересня у своїй статті Залужний і Забродський?
Російська Федерація, після зриву своїх планів блискавичного захоплення України, вдалася до прямого терору проти цивільного населення, обстрілюючи міста і знищуючи ракетами та дронами об'єкти енергозабезпечення.
Станом на першу декаду грудня 2022 року, близько 50% критичної електроенергетичної інфраструктури України зазнали «значних пошкоджень», а деякі елементи «повністю зруйновані», заявив в інтервʼю CNN віцепремʼєр-міністр інфраструктури та регіонального розвитку Олександр Кубраков.
Україна наразі не має спроможностей повністю захиститися від російських ракетних та дронових атак, що стали регулярними, починаючи із 10 жовтня. І, як писали ще на початку вересня у своїй статті головнокомандувач ЗСУ Валерій Залужний та перший заступник голови парламентського комітету з питань нацбезпеки, оборони і розвідки генерал-лейтенант Михайло Забродський – єдиним виходом лишається «наблизити війну до росіян».
Оскільки є «вирішальна диспропорція у спроможностях», зокрема у граничній досяжності засобів ураження (для ЗС РФ вона становить до 2000 км, а для для ЗСУ вона фактично обмежена 100 км), то, наголошували Залужний і Забродський – дотиснути РФ можна буде тоді, коли Збройні сили України матимуть можливість завдавати ракетних ударів на відстань до 2000 кілометрів углиб Росії.
«Переконливим прикладом правильності такого підходу в поточному році є успішні зусилля ЗС України з фізичного перенесення бойових дій на тимчасово окуповану територію АР Крим. Йдеться про серію успішних ракетних ударів по кримських авіабазах противника, перш за все – по аеродрому Саки», – зазначили головнокомандувач ЗСУ Залужний та бойовий генерал Забродський.
«Ми здатні на все. Ми питати ні в кого, куди та де нам потрібно бити ворога, не будемо», – сказав 10 грудня секретар Ради національної безпеки і оборони Олексій Данілов в ефірі телеканалу «НТА».
Того ж дня британське видання The Times, із посиланням на джерела у міністерстві оборони США, написало, що Пентагон нібито дав мовчазну згоду на далекобійні удари України по військових цілях на території Росії після серії російських ракетних ударів по критичній інфраструктурі, що поставило на межу виживання мільйони людей, оскільки вони залишилися під час зими без тепла, електро- та водопостачання.
Радіо Свобода створило інтерактивну мапу, на якій позначені місця, де останнім часом сталися інциденти на військових об'єктах Росії та у місці дислокації російських засобів ураження на території Білорусі:
Хронологія (зворотна) вибухів та пожеж на російських об'єктах:
6 грудня, пожежа на аеродромі в Курську
6 грудня губернатор Курської області Росії Роман Старовойт заявив, що на аеродромі в цьому регіоні триває пожежа внаслідок атаки дрона.
За словами Старовойта, спалахнув нафтонакопичувач. У регіоні на 15 діб продовжили жовтий рівень терористичної небезпеки.
5 грудня, вибух на авіабазі «Дягілєво»
«Дягілєво» – російська військова база стратегічної авіації на околиці Рязані, що за 500 кілометрів від українського кордону. Російська «Вікіпедія» повідомляє, що там дислоковані 43-й ЦБЗ ПЛС ( центр бойового застосування і перенавчання льотного складу), оснащений літаками Ту-95МС, Ту-22М3, Ту-134УБЛ, Ан-26, а також 203-й авіаполк літаків-заправників Іл-78.
Поруч із базою є 360-й авіаційний ремонтний завод, на якому обслуговуються і ремонтуються літаки російської стратегічної авіації: бомбардувальники Ту-22М, ракетоносці Ту-95МС та військово-транспортні літаки Іл-76 різних модифікацій.
Міністерство оборони Росії заявило ввечері 5 грудня, що авіабазу атакував український безпілотний літальний апарат (БПЛА) з реактивним двигуном. Внаслідок чого два літаки зазнали ушкоджень і були втрати серед особового складу.
Як пише видання Defence Express, аналіз опублікованих супутникових фото і соцмереж вказує, що внаслідок атаки дрона був пошкоджений мінімум один російський стратегічний бомбардувальник типу Ту-22М3, споряджений ракетами Х-22, який готували для нової атаки проти України.
Після цього інциденту з авіабази «Дягілєво» зникли щонайменше дев’ять стратегічних бомбардувальників Ту-22М. Про це свідчать супутникові знімки сервісу Planet.com, зроблені вранці 7 грудня, повідомила російська служба Радіо Свобода.
Українська сторона офіційно не взяла на себе відповідальності за цей інцидент.
5 грудня, вибухи на аеродромі стратегічної авіації «Енгельс»
Наприкінці листопада за викладеними у відкритий доступ знімками було видно, що на авіабазі «Енгельс» стояли 14 стратегічних бомбардувальників типу Ту-95МС і 4 стратегічні бомбардувальники типу Ту-160. Максимальний залп, який зможуть відстріляти ці всі літаки під час одного вильоту – до 132 крилатих ракет типів Х-555 та Х-101.
Міноборони Росії повідомило, що Україна нібито завдала ударів за допомогою модифікованих радянських розвідувальних безпілотників Ту-141 «Стриж», які здатні летіти на відстань до 1000 кілометрів. У російському оборонному відомстві стверджують, що безпілотники були перехоплені засобами ППО, проте уламки пошкодили два літаки, і при цьому троє людей загинули, а четверо отримали поранення.
У ніч з 5 на 6 грудня БПЛА атакували комбінат «Слава» у Брянській області РФ
Російське видання Baza написало, що у Брянській області РФ вночі на 6 грудня безпілотники атакували резервуари з пальним на території комбінату «Слава». За повідомленнями, БПЛА впали за кілька метрів від п'ятитонних резервуарів, але великої пожежі вдалося уникнути, бо дизельного пального на той час у ємностях не було.
Раніше, 30 листопада, безпілотники вже атакували це російське підприємство. Внаслідок чого загорілися три резервуари з нафтопродуктами, повідомляв губернатор Брянської області Олександр Богомаз.
22 листопада, вибухи на авіабазі у Мілерово Ростовської області
За повідомленням російських воєнкорів, авіабазу атакували два БПЛА, один із яких був збитий, а інший – влучив в ангар, де стояв винищувач Су-30СМ.
Жовтень, вибухи на складах та пожежі у Бєлгородській області
13 жовтня у Бєлгородської області Росії стався вибух на складі боєприпасів.
«У селищі Бєлгородського району внаслідок обстрілу ЗСУ підірвано склад із боєприпасами. Відбулася їхня детонація. За попередніми даними, жертв і постраждалих немає. Жителів зараз вивозитимемо на безпечну відстань», – написав у телеграмі очільник області Владислав Гладков.
Російський чиновник звинуватив в обстрілі ЗСУ, не навівши докази.
14 жовтня у Бєлгороді «після обстрілу» пошкоджено електропідстанцію на 110 кВт, на ній виникла пожежа, заявив губернатор Бєлгородської області
15 жовтня губернатор Гладков повідомив про «обстріл», який нібито пошкодив пункт митниці, а також про пожежу на нафтобазі в Бєлгородському районі.
Від початку повномасштабної війни Росії проти України у прикордонному Бєлгороді кілька разів відбувалися вибухи, які, ймовірно, стали результатом обстрілів. Українська сторона не коментує можливих обстрілів російської території.
11 серпня, вибухи на аеродромі «Зябрівка» у Гомельскій області Білорусі
Телеграм моніторингової групи «Беларускі Гаюн» 11 серпня показав відео вибуху в районі аеродрому «Зябрівка», що поблизу Гомеля.
Міністерство оборони Білорусі через деякий час прокоментувало цю подію, заявивши, що нібито в ніч на 11 серпня сталося загоряння однієї одиниці техніки під час заміни двигуна.
Напередодні Білоруська служба Радіо Свобода та «Беларускі Гаюн» повідомляли, що російська армія у Гомельській області Білорусі накопичила велику кількість зенітно-ракетних комплексів. Посилаючись на супутникові знімки, моніторингова група назвала таку кількість систем: від 10 до 14 одиниць ЗРК С-400 «Тріумф», 3 РЛС «КАСТА-2Е2», «48Я6 Підліт», 2 ЗРПК «Панцир». Також там є склад боєприпасів із мінімумом 15-60 ракетами для ЗРК С-300/400. А російські літаки Іл-76 ВКС підвозять ракети для С-400 до аеропорту «Гомель», звідки їх везуть до Зябрівки.
Загалом, Україна офіційно не підтверджує і не заперечує, що завдає ударів по військових об'єктах на території країни-агресора, яка 24 лютого розпочала широкомасштабне вторгнення.
Що стосується численних вибухів на російських військових об'єктах в окупованому Криму, то це територія України, яку незаконно захопила Російська Федерація. Від звільнення Криму, вважають військові аналітики, залежить те, як довго триватиме ця війна.
Що це означає? Як це може вплинути на хід війни?
- Якщо за інцидентами на російських авіабазах справді стоять українські військові, то Україна продемонструвала здатність «давати здачі» за нищення своєї інфраструктури, і тим самим підірвала, як вважали у Кремлі, дуже ефективну тактику – примусити офіційний Київ здатися, тероризуючи обстрілами цивільне населення, вважає американський Інститут вивчення війни (ISW).
- Україна зруйнувала міф про «невразливість» та безкарність російської армії, довівши, що за свої дії Кремль отримуватиме удари у відповідь на своїй території.
- «Починаючи від широкомасштабного вторгнення, російське керівництво взагалі не задумувалось про можливість війни на своїй території, – каже в інтерв’ю військовий експерт Ігор Левченко. – А, по-друге, те зло, яке творить наш ворог, воно не залишиться непокараним. І те, що відбувається, – це якраз демонстрація цього постулату. Будь-яка дія викличне протидію. І прильоти по російських авіабазах в їхньому тилу підтверджують, що ніщо не залишиться непокараним. Наші можливості вражати противника, де б він не ховався, ростуть і будуть рости й надалі».
- Це сигнал Росії, що продовження війни матиме для неї наслідки, про які раніше Кремль не задумувався, як то отримувати удари по своїй території глибоко в тилу, вважає Макс Бергманн із Центру стратегічних та міжнародних досліджень у Вашингтоні.
