Понад півтори сотні – саме стільки атак на автозаправні станції, за підрахунками експертів, упродовж місяця здійснили війська РФ. Їхня географія охоплює цілу низку регіонів.
Радіо Свобода запитало експертів, які цілі переслідують війська РФ, атакуючи АЗС, та що потрібно, аби уникнути паливної кризи у регіонах, які зазнають атак.
5 липня голова Сумської обласної військової адміністрації Олег Григоров повідомив, що війська РФ мають намір завдати ударів по території автозаправних станцій на Сумщині та в кількох інших областях. Він закликав жителів свого регіону утриматися від відвідування АЗС та перебування поряд із ними.
Раніше, 3 та 4 липня, війська Росії завдавали ударів по АЗС у Сумах. 4 липня внаслідок атаки постраждало троє людей, а 3 липня – семеро.
Географія ударів
Удари по АЗС наразі фіксуються не лише у Сумській, а у цілій низці інших областей України, в першу чергу прифронтових. Де і коли зафіксовані такі атаки у липні у прифронтових областях?
Дніпропетровська область
3 липня – дві АЗС у Нікопольському районі та Софіївській громаді Криворізького району.
1 липня – АЗС в Апостоловому Криворізького району.
Запорізька область
6 липня – чотири АЗС у Запоріжжі.
Миколаївська область
5 липня – АЗС у Нечаянській та Новоодеській громадах.
3 липня – АЗС в Очаківській громаді.
2 липня – АЗС у Костянтинівській та Нечаянській громадах.
Харківська область
5 липня – АЗС у Харкові, Богодухові та дві АЗС у місті Ізюм.
4 липня – АЗС у Харкові, селищі Максимівка Богодухівського району та селищі Близнюки Лозівського району.
3 липня – АЗС у Харкові та Великому Бурлуці Куп’янського району.
2 липня – АЗС у місті Харків та селищі Печеніги Чугуївського району.
1 липня – АЗС у селищах Дворічний Кут та Вільшани Харківського району.
Чому війська РФ атакують АЗС
«Це нова тактика ворога – зруйнування нашої паливної логістики і створення штучної паніки серед населення», – каже про атаки на АЗС речник Української добровольчої армії Сергій Братчук.
Та більш детально пояснює, чого таким чином намагаються домогтися російські армійці, атакуючи паливні об’єкти:
Трохи більше ніж за місяць знищено вже понад 160 АЗС в Україні, в основному в прифронтових регіонахЛеонід Косянчук
«Які основні цілі? Це перш за все медійна пропаганда і так звана дзеркальна відповідь. Російське керівництво намагається продемонструвати власному населенню так звану симетричну відповідь за успішні удари українських дронів по російських НПЗ та нафтобазах. Картинки наших АЗС, що палають, активно використовуються ворогом для створення ілюзії паливного колапсу в Україні. Ворог проводить паралельно масштабну інформаційно-психологічну операцію. Публікує і фейкові, застарілі відео з чергами на заправках і намагається змусити українське населення відреагувати на ці вкидання і почати масово скуповувати пальне», – каже Сергій Братчук.
Більшість ударів наразі зосереджена у регіонах уздовж лінії фронту, де російські армійці також прагнуть створити проблеми для логістики:
«Це Харківська, Сумська, Донецька, Дніпропетровська, Запорізька, Миколаївська області. Чого прагне Росія? Прагне паралізувати рух цивільного транспорту, наших медиків, волонтерів, намагається ускладнити заправку легкої нашої військової техніки – пікапів, багі, квадроциклів, які курсують уздовж лінії фронту», – пояснює речник УДА.
Наслідки ударів
«Трохи більше ніж за місяць знищено вже понад 160 АЗС в Україні, в основному в прифронтових регіонах. А в деяких регіонах логістика вже порушена. Наприклад, з Дніпра до Харкова, якщо ви будете їхати, немає жодної вцілілої АЗС», – каже про наслідки російських атак на АЗС експерт із ринку нафтопродуктів, експрезидент Асоціації операторів ринку нафтопродуктів Леонід Косянчук.
Речник Української добровольчої армії Сергій Братчук зазначає, що атаки на АЗС найбільше впливають саме на локальні мережі:
«Знищення однієї сучасної АЗС завдає збитків, як кажуть фахівці, на суму понад один мільйон доларів. Великі мережі спроможні витримати такі втрати, а для регіональних операторів це може бути дуже сильним ударом по фінансовій стійкості», – каже речник Української добровольчої армії Сергій Братчук.
Влада на місцях, зокрема у Дніпропетровській та Миколаївській областях, наразі закликає місцевих мешканців мінімізувати час перебування на АЗС. А військові навіть радять запровадити спеціальну пропускну систему для авто на АЗС.
«Тільки одна порада – те, що бачив на власні очі – не треба робити скупчення вантажівок, паливозаправників, як цивільних, так і військових, фур, на звичних тирлах, де кава, борщик, туалет і все таке, бо дивився на це очами того, хто шукає ціль. Дивився як на трасу «новоросія». Не робіть таких подарунків ворогу. На АЗС треба зробити світлофори, зелений/червоний: зелений – то швиденько заправляйтеся і їдьте, червоний – то всі в різні сторони подалі. Це вже реальність така», – зазначає командир 422-го окремого полку безпілотних систем Luftwaffe Микола «Тайсон» Колесник, чий підрозділ, зокрема, працює дронами типу мідлстрайк.
Серед заходів безпеки, які почали вживати в регіонах для захисту АЗС, – накриття їх антидроновими сітками. Так, наприклад, почали з червня робити у Запорізькій області.
У деяких регіонах також відреагували на атаки на АЗС створенням мобільних точок продажу пального. Про початок роботи таких, зокрема, 2 липня повідомила Тростянецька міська рада на Сумщині.
«У зв’язку з пошкодженням автозаправних станцій на території громади для забезпечення населення паливом буде розгорнуто мережу мобільних точок для придбання пального для автомобілів, де відпуск пального буде здійснюватися за допомогою невеликих автозаправних автомобілів. Місця розташування будуть змінюватися, щоб не допустити враження агресором. Зверніть увагу, що автозаправний автомобіль не буде перебувати тривалий час на одному місці», – повідомила у соцмережах мерія Тростянця.
Як убезпечити АЗС від атак?
Росіянам не потрібно навіть напружувати свою розвідкуЛеонід Косянчук
Втім, робота таких пересувних точок продажу пального наразі перебуває поза правовим полем, каже експерт із ринку нафтопродуктів Леонід Косянчук.
«У деяких областях уже помічені пересувні автозаправні комплекси, але вони працюють поза законом. І я думаю, що через деякий час вони отримають досить суттєві штрафні санкції, якщо не будуть внесені зміни до законодавства».
Експерт зазначає, що наразі український ринок пального здатний самостійно подолати кризу, яку створюють російські удари по АЗС. Втім, для цього потрібні певні законодавчі зміни:
«Усе буде залежати від того, як відреагує наш уряд на це все. Якщо вони зроблять те, що потрібно – внесуть зміни до законодавства щодо ліцензування, де буде дозволено використання мобільних автозаправних комплексів, скасують податок на роздрібну торгівлю – тоді оператори ринку, тобто ринок сам, досить швидко подолає ту кризу, яка насувається», – каже Леонід Косянчук.
Та вказує на безпекові загрози, які містяться в прописаних чинним законодавством процедурах ліцензування торгівлі пальним в Україні:
«Є закон 3817-9 ( Закон України «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, спиртових дистилятів, біоетанолу, алкогольних напоїв, тютюнових виробів, тютюнової сировини, рідин, що використовуються в електронних сигаретах, та пального», – ред. ). До нього треба внести зміни щодо ліцензування. Чому ліцензування? Тому що в ліцензії вказана точна адреса розташування об’єкта зберігання чи роздрібної торгівлі. Тобто росіянам не потрібно навіть напружувати свою розвідку: вони можуть чітко розуміти, на якому кілометрі якої траси розташована яка заправка, кому належить, хто власник, які обсяги реалізації тощо. Усе дуже прозоро, і тому це треба міняти, хоча б на період війни. База ліцензіатів є закритою для широкого доступу. Але всюди люди працюють, і давати 100% гарантію, що не буде десь витоку, я б, наприклад, не зміг», – каже Леонід Косянчук.
За даними спеціалізованого видання «Нафторинок», із квітня 2026 року в Україні зафіксовано 186 випадків влучання чи пошкодження АЗС. За підрахунками ресурсу, з квітня до середини червня кількість російських атак зросла з трьох-чотирьох разів на тиждень до 13, а на початку липня сягнула 20 атак на тиждень.
3 липня під час години запитань до уряду у Верховній Раді України міністр економіки, довкілля та сільського господарства Олексій Соболєв заявив, що дефіциту пально-мастильних матеріалів для цивільного сектору в Україні наразі немає: ринок забезпечений пальним, а імпортний ресурс контрактується своєчасно.
Форум