Сибір.Реалії
6 липня українські безпілотники вперше атакували Омський нафтопереробний завод – один із найвіддаленіших і найважливіших об’єктів російської нафтопереробки, уражених від початку війни. Завод розташований приблизно за 2500 кілометрів від України й досі вважався недосяжним для таких ударів. Завдяки потужності близько 22 мільйонів тонн на рік Омський НПЗ є одним із ключових елементів російської системи виробництва та розподілу автомобільного пального, дизельного пального й авіаційного гасу.
Омський НПЗ залишався останнім серед найбільших російських нафтопереробних заводів, який досі не зазнавав ударів українських безпілотників. Після атаки фактично усі найбільші нафтопереробні потужності Росії опинилися в зоні досяжності українських далекобійних БПЛА.
До літа 2026 року Омський НПЗ вважався однією з найскладніших цілей української кампанії – він розташований значно далі, ніж більшість раніше атакованих нафтопереробних підприємств. Тому сам факт удару свідчить не лише про розширення географії атак, а й про зростання можливостей українських далекобійних безпілотників.
Перші вибухи в промисловій зоні Совєтського округу Омська пролунали близько 15:15. Осередок займання був у районі вулиць Доковської та Комбінатської, де розташовані основні технологічні потужності нафтопереробного гіганта. Однак офіційні канали та екстрені служби міста увімкнули систему оповіщення з великим запізненням.
«Так гримнуло, що я подумала – обвалиться скління на балконі. Ми спочатку із сином сховалися у дверному отворі, але вибухи не припинялися. Усе почалося о чверть на четверту й тривало понад годину, – розповідає Олена, мешканка будинку на проспекті Губкіна, розташованого поблизу промислової зони. Імена співрозмовників змінені з міркувань їхньої безпеки. – Під час кожного нового удару будинок буквально здригався. Найжахливіше, що ти бачиш за вікном один чорний стовп диму, потім інший, але зовсім не розумієш, що відбувається. Система оповіщення мовчить. Мобільний інтернет почав зависати. Відчуття повної ізоляції під бомбами».
Лише через годину Олена та інші жителі Омська отримали сухе SMS-повідомлення від Міністерства надзвичайних ситуацій про те, що в місті запроваджений режим «безпілотної небезпеки». Услід за цим мобільні оператори почали розсилати попередження про можливі перебої в роботі мобільного інтернету – судячи з усього, в районі НПЗ і прилеглих кварталах екстрено глушили зв’язок і сигнали GPS.
Приховати наслідки удару виявилося неможливо: густий стовп чорного диму було видно практично з будь-якої частини Омська.
«Дим над містом стояв уже о пів на четверту. Я помітив його біля зупинки «Будинок туриста» в самому центрі, а це взагалі інший округ. Мій друг бачив чорну хмару біля аеропорту, а це на протилежному березі Іртиша. Тобто бахнуло так, що видно було з будь-якого району», – розповідає житель Центрального округу Григорій.
За кілька годин після удару жителі зіткнулися з новою проблемою: з міських чатів почали зникати відеозаписи атаки, а їхнім авторам, за словами співрозмовників редакції, почали телефонувати люди, які представлялися працівниками поліції.
«Я зрозумів, що відбувається, лише з аматорських відео в міських чатах, – продовжує Григорій. – Але за дві-три години автори почали різко їх видаляти. Моєму другові, який опублікував ролик із прильотом, зателефонували на мобільний. Представилися поліцією, вимагали негайно стерти запис, заявивши, що він «розкриває роботу ППО». Тепер хлопець боїться, що щонайменше отримає адмінку (адміністративне покарання – ред.), а то й кримінальну справу. Спочатку дронами налякали, тепер поліція залякує».
Губернатор Омської області Віталій Хоценко опублікував офіційну заяву у своєму телеграм-каналі лише за годину після перших вибухів:
«Сили ППО Міністерства оборони Росії продовжують відбивати атаку противника. Кільком безпілотникам вдалося досягти північного промислового вузла Омська. Оперативні служби вживають необхідних заходів для ліквідації наслідків…», – написав очільник регіону, окремо закликавши жителів Омська не наближатися до уламків і категорично відмовитися від фото- та відеозйомки.
При цьому ані губернатор, ані пресслужби профільних відомств у перші години так і не вимовили слова «пожежа», хоча оголошений у регіоні режим «безпілотної небезпеки» зрештою тривав рекордні шість годин. Однак приховати масштаби аварії на об’єкті, який постачає пальне половині Сибіру, виявилося неможливо: наслідки удару жителі Омська відчули на собі того ж вечора.
«Полум’я вирувало просто в районі промислового майданчика, тому заперечувати очевидне було безглуздо – влучили саме в завод, – розповідає житель Совєтського округу Сергій. – Куди саме прилетіло, ми спочатку не розуміли. Але вже до вечора 6 липня стало зрозуміло, що технологічний цикл зупинений, оскільки в місті фактично припинили продавати бензин».
Першою наслідки удару відчула найбільша місцева мережа АЗС «Топлайн», яка налічує 53 заправки в регіоні. На її станціях, розташованих найближче до НПЗ, на інформаційних табло замість цін одразу засвітилися нулі.
«Я спробував заправитися на АЗС «Газпромнефти», але там черги кілометрові! Я б увесь робочий день у ній простояв», – каже Сергій.
За іронією долі, саме вранці 6 липня обласна адміністрація урочисто скасувала заборону, що діяла раніше, на продаж пального в каністри. Вдень 7 липня з’ясувалося, що після атаки дронів Омський НПЗ припинив постачати пальне мережі АЗС. На 53 заправках мережі «Топлайн» припинили продаж пального фізичним особам. Придбати бензин на заправках мережі можуть лише власники паливних карток.
«Фактично вся ключова нафтопереробка країни опинилася в зоні прямого ураження»
Невдовзі після заяви омського губернатора Генштаб ЗСУ повідомив, що українські дрони уразили Омський нафтопереробний завод, розташований приблизно за 2,5 тисячі кілометрів від кордону з Україною.
За даними українського проєкту Dnipro Osint, удару завдали модернізовані далекобійні безпілотники FP-1. Як стверджує проєкт, вони уразили установку ЕЛОУ-АВТ-11 – один із ключових елементів технологічного ланцюга заводу. Незалежного підтвердження характеру пошкоджень на момент публікації не було.
Підприємство, закладене ще у 1955 році, протягом останніх 17 років (із 2008 до 2025 року) перебувало в процесі безперервної та надзвичайно дорогої модернізації. На початку 2025 року керівництво «Газпром нефти» звітувало про тріумфальне завершення програми:
• глибину переробки нафти на Омському НПЗ довели до рекордних майже 100%;
• завод повністю перейшов на виробництво високотехнологічного пального стандарту «Євро-5» та авіаційного гасу;
• асортимент продукції налічував понад 50 найменувань, критично важливих як для цивільного сектору Сибіру, так і для постачання армії.
На думку експертів, навіть якщо удар не призвів до повної зупинки Омського НПЗ, його наслідки можуть бути відчутними далеко за межами регіону.
«Омський завод – абсолютний лідер за обсягами. 22 мільйони тонн нафти на рік – це майже 10% усієї нафтопереробки в Росії й удвічі більше, ніж обсяг Московського НПЗ, – пояснює експерт у нафтогазовій галузі Юрій Сменов. – Зрозуміло, що підприємство такого масштабу неможливо повністю знищити кількома точними ударами БПЛА. Але цього й не потрібно. Зупинка навіть частини потужностей на два-три тижні одразу спричинить дефіцит на внутрішньому ринку. Ситуацію погіршує психологічний чинник: пошкоджено передостаннього гіганта з першої десятки, до якого раніше не могли дотягнутися. Тепер у Росії залишився лише один великий завод, який не зазнавав атак безпілотників – Ангарська нафтохімічна компанія в Іркутській області. Фактично вся ключова нафтопереробка країни опинилася в зоні прямого ураження».
За словами іншого фахівця з нафтохімії Олега Курагіна, значення Омського НПЗ визначається не лише обсягами переробки.
«На його території розташоване виробництво каталізаторів каталітичного крекінгу – найважливіших матеріалів для виробництва високооктанових бензинів та інших світлих нафтопродуктів. Якщо пошкоджене саме це виробництво, наслідки можуть зачепити не лише Омський НПЗ, а й інші підприємства, які використовують таку продукцію, зокрема низку НПЗ, серед яких Московський і Ярославський. Якщо дрони пошкодили «Каталітичні системи» «Газпром нефти», розташовані на промисловому майданчику Омського НПЗ, то це мінус 15 тисяч тонн каталізаторів на рік».
Закрили аеропорт
Режим небезпеки через безпілотники в Омській області запровадили вперше. Раніше, 10 червня та 3 липня, влада оголошувала лише режим «повітряної загрози». Уперше через атаку безпілотників призупинив роботу й омський аеропорт.
Під час дії обмежень кілька рейсів, які прямували до Омська, скерували на запасні аеродроми – до Новосибірська, Сургута й Астани. Приймання та відправлення літаків відновили приблизно за шість годин, однак затримки окремих рейсів зберігалися й наступного дня.
«Сьогодні (7 липня – ред.) це триває. Наш літак до Петербурга затримали на дві години, – каже уродженка Омська Світлана. – Моя однокласниця вже другий день не може потрапити додому. Вони з чоловіком летіли з Петербурга, ночувати довелося в Сургуті. Лише сьогодні пообіцяли доправити. Вона в паніці, хоче скоротити канікули на батьківщині. Небезпечно зараз тут. Хоча зараз ніде не безпечно. В Усть-Лузі вчора теж був приліт. Понад сотня дронів атакувала Ленінградську область. Куди сховаєшся?»
Атаки
За два роки українська стратегія завдання ударів углиб російської території помітно змінилася. Якщо на початку кампанії цілями були переважно нафтобази та підприємства у прикордонних регіонах, то згодом українські безпілотники почали атакувати найбільші НПЗ європейської частини Росії. Влітку 2026 року географія атак розширилася до Уралу та Західного Сибіру.
Протягом останніх тижнів безпілотники неодноразово уражали нафтопереробні підприємства в Нижньогородській, Самарській і Тюменській областях, Башкортостані та Краснодарському краї. Удар по Омському НПЗ став кульмінацією цього етапу кампанії. Деякі галузеві експерти вважають, що після пошкодження кількох НПЗ у європейській частині Росії зросла роль Омського НПЗ у постачанні пального до окремих регіонів країни, зокрема до Москви. Незалежно підтвердити масштаби такого перерозподілу постачань наразі неможливо, однак він міг підвищити значення підприємства для внутрішнього паливного ринку.
Того ж дня, коли був атакований Омський НПЗ, українські безпілотники вперше долетіли до Новосибірської області – регіону, розташованого приблизно за чотири тисячі кілометрів від українського кордону. Як зазначало «Агентство», після цих атак у зоні досяжності українських далекобійних безпілотників опинилося близько 85% російських нафтопереробних потужностей.
За підрахунками «Новой газеты Европа», до середини червня роботу 13 російських нафтопереробних заводів було повністю або частково порушено. На ці підприємства припадає близько 40% переробки нафти в країні, до 41% виробництва автомобільного бензину та до 44% дизельного пального.
До літа 2026 року внутрішній паливний ринок Росії опинився на межі найбільшої кризи в сучасній історії: обсяги переробки сирої нафти через систематичні удари по НПЗ впали до мінімуму – 4,1 мільйона барелів на добу – майже на чверть нижче за минулорічні показники. У країні вже діє повна заборона на експорт бензину та дизельного пального, а у десятках регіонів, зокрема на Алтаї, у Мурманську та Московській області – на заправках запроваджено жорсткі обмеження.
Форум