Атаки Сполучених Штатів та Ізраїлю на Іран і смерть аятоли Алі Хаменеї, ймовірно, матимуть незначний вплив на ситуацію на полі бою в Україні, однак це може зробити президента Росії Володимира Путіна «ще більш переконаним у тому, що він має вийти переможцем» у повномасштабній війні, заявила в інтерв’ю Радіо Свобода експертка з російсько-іранських відносин Ганна Нотте.
Ганна Нотте – аналітикиня з Берліна, директорка з питань Євразії в James Martin Center for Nonproliferation Studies – поспілкувалася з Радіо Свобода 1 березня.
– З огляду на падіння режимів (колишнього президента Сирії Башара) Асада та (Ніколаса) Мадуро, наскільки сильним ударом це є – після подій у Сирії та Венесуелі – для Росії або для глобального статусу й престижу Путіна?
– На це питання можна подивитися з двох боків. З одного боку, важко стверджувати, що це не є ударом по репутації Росії, адже ми вже побачили низку дій проти партнерів і союзників Росії – Асада, Мадуро, Хаменеї – які створюють враження доволі пасивної позиції Москви.
Відбувається накопичення випадків, коли російські партнери опиняються під тиском. У Росії є занепокоєння, що цього року наступною може стати Куба. Тоді це буде вже четвертий російський союзник, який зазнає тиску. Це один аспект.
У Росії є занепокоєння, що цього року наступною може стати Куба. Тоді це буде вже четвертий російський союзник, який зазнає тискуГанна Нотте
Але якщо говорити про конкретні, відчутні наслідки для Росії, то тут я менш переконана, що це справді матиме визначальний вплив на її глобальні позиції. Наведу кілька причин.
По-перше, я не думаю, що ці події безпосередньо впливають на здатність Росії вести війну проти України. Є розуміння, що те, чим завершиться війна в Україні і як Росія проявить себе в цій війні, – це й буде головний вердикт щодо російської сили, а не те, що відбувається у Венесуелі чи Ірані, а саме те, що відбувається в Україні.
Якщо ж американці тепер втягнуться у затяжну війну на Близькому Сході, це може частково зменшити тиск на Росію в Україні. Це перший момент.
Щодо… не західного ставлення до Росії та питання, чи страждає її репутація через неспроможність захистити своїх партнерів, я також була б обережною з однозначними висновками.
У країнах Глобального Півдня існує інтерпретація війни в Україні, згідно з якою Росія воює не лише проти України, а проти всього НАТО. І це формує більш поблажливу оцінку здатності Росії проєктувати силу в інших регіонах.
Тобто в Глобальному Півдні можна почути таке: «Ну, звісно, Росія не може врятувати Мадуро чи Іран. Вона веде війну в Україні проти всього колективного Заходу». Тож я не впевнена, що репутація Росії суттєво постраждає внаслідок цієї війни.
Поки що залишається відкритим питання, як це вплине на російські інтереси на Близькому Сході. Це значною мірою залежатиме від того, як далі розгортатиметься ця війна, а також від внутрішнього розвитку подій в Ірані.
Здатність Росії вести війну проти України нині незначною мірою залежить від іранської підтримки через локалізацію виробництва дронів «Шахед»Ганна Нотте
Майбутнє партнерства Росії та Ірану залежатиме від того, наскільки ослабленим Іран вийде з цієї війни і хто перебере на себе керівництво. Якщо збережеться клерикальне правління або владу перебере Корпус вартових ісламської революції (КВІР), є високі шанси, що партнерство між Росією та Іраном триватиме.
Але якщо відбудеться зміна режиму і до влади прийдуть сили, які прагнутимуть більш прагматичних відносин із Заходом, зі Сполученими Штатами, це може вплинути на відносини Росії з Іраном. Водночас поки що зарано говорити, куди все рухається.
– Тобто ця атака на Іран, ймовірно, матиме незначний вплив на ситуацію на полі бою в Україні, оскільки озброєння, яке Росія отримує від Ірану, вже не є таким визначальним чинником?
І чи полягає надія в Кремлі в тому, що США відволічуться і або відійдуть від підтримки України, або що це якось призведе до посилення тиску США на Україну з метою змусити її погодитися на вимоги Росії?
– Щодо першого питання – так, за моєю оцінкою, здатність Росії вести війну проти України нині незначною мірою залежить від іранської підтримки через локалізацію виробництва дронів «Шахед».
Це не означає, що в нещодавньому минулому не було оборонної співпраці між Росією та Іраном, яка була вигідною для Росії. Йшлося, зокрема, про співпрацю над новішими моделями безпілотників. Але загалом здатність виробляти великі обсяги вдосконалених «Шахед» – тих самих, якими протягом зими завдавали ударів по українській енергетичній інфраструктурі, – більше не залежить від іранської підтримки. Я не бачу, щоб війна Росії проти України суттєво змінилася через події довкола Ірану.
Щодо другого питання: із тих обмежених коментарів, які ми бачили з боку Росії – оцінок російських експертів та представників еліт, – випливає, що в Росії є певні сподівання, що потенційною вигодою для неї стане відволікання Сполучених Штатів на Близький Схід, їхнє втягнення в затяжний конфлікт, що могло б дозволити Москві отримати вигіднішу домовленість щодо України.
– Чи вважаєте ви, що є висока ймовірність того, що в Ірані збережеться клерикальне правління або що владу перебере КВІР?
– Я просто не знаю. Ми всі лише припускаємо, що може відбутися всередині Ірану впродовж наступних тижнів чи місяців. Наразі є ознаки того, що структури режиму зберігаються і що той, хто може замінити Хаменеї, ймовірно, забезпечить певну тяглість іранської зовнішньої політики, а не її повний розрив.
Але ми також не знаємо, як розгортатиметься ця війна в найближчі дні. Ключове питання – хто ще стане мішенню для Сполучених Штатів та Ізраїлю серед представників вищого, середнього та нижчого керівництва – і хто, по суті, залишиться наприкінці цієї війни. Яку внутрішню динаміку це запустить?
До цього моменту призвело багато чинників, але реальність полягає також у тому, що економічна ситуація в Ірані вже тривалий час є вкрай складною і її суттєво не полегшила ні російська, ні китайська підтримка. Тому послаблення санкцій і економічне полегшення також будуть ключовими для того, яким Іран вийде з цієї ситуації. Це може стати ще одним фактором, який підштовхне Тегеран до певного прагматизму у відносинах із Заходом. Але, знову ж таки, усе залежатиме від багатьох чинників.
– Чи є щось, що Росія може зробити або, можливо, вже робить, щоб спробувати спрямувати розвиток подій у бік, який дозволив би їй зберегти певні відносини?
– Ми знаємо, що Росія дуже швидко діє, щоб убезпечити свої інтереси, коли стикається з небажаною ситуацією. Після подій у Венесуелі росіяни одразу почали контактувати з Дельсі Родрігес і, ймовірно, з іншими елементами венесуельської системи, щоб зберегти свої інтереси. У Сирії ми також бачили подібну динаміку: після падіння режиму Асада росіяни швидко задіяли свої зв’язки, щоб зберегти вплив і інтереси. І зробили це доволі успішно.
Я думаю, що все це лише зміцнить позицію Росії щодо України. Таке моє внутрішнє відчуття: це зробить Путіна ще більш переконаним у тому, що він має вийти переможцем в УкраїніГанна Нотте
Іран не стане винятком із цього правила. Росія намагатиметься діяти так само. Але зараз триває гаряча фаза війни. Тому наразі росіяни мало що можуть зробити, адже, як і всі інші, вони змушені спостерігати за тим, як розвиватиметься ця військова операція.
Вкрай малоймовірно, що Росія зможе зараз надати Ірану екстрену військову допомогу, передати системи ППО чи інше озброєння під час активної фази війни. Можливо, вона може надавати розвідувальну підтримку, але щодо військової техніки – ні.
Що стосується впливу на сам перебіг воєнних дій, можливості Росії тут дуже обмежені. Можливо, за лаштунками вона намагатиметься дипломатично тиснути на США та Ізраїль із метою завершення війни. Я впевнена, що російські дипломати залучені до таких зусиль. Ми бачили Росію вчора на засіданні Ради безпеки ООН. Але питання в тому, наскільки до росіян прислухаються.
Водночас, коли йдеться про підготовку до майбутнього після Хаменеї, я впевнена, що ця робота вже ведеться і Росія робитиме те, що зазвичай робить: намагатиметься перетворити труднощі на можливості й забезпечити збереження своїх інтересів настільки, наскільки це можливо – як це було у Венесуелі та Сирії.
– Останнє запитання – щодо Путіна. Чи є це для нього особистим ударом у тому сенсі, що це демонструє здатність США та/або Ізраїлю ліквідувати іноземного лідера? Кажуть, що смерть лівійського лідера Муаммара Каддафі мала значний вплив на Путіна. Нібито це стало одним із ключових чинників його повернення до влади у 2012 році замість того, щоб дозволити Дмитру Медведєву залишитися президентом.
Життя і смерть Муаммара Каддафі
Чи вважаєте ви цей аспект важливим для Путіна? Чи може це якось змінити його ставлення до України, зробивши його ще більш рішучим домогтися свого? Чи можуть ці події вплинути на його ставлення до адміністрації Трампа або до США?
– Якщо я правильно прочитала сьогоднішні заяви Путіна, він досить різко охарактеризував саме вбивство (Хаменеї), але прямо не звинуватив ані Трампа, ані Сполучені Штати.
Думаю, для Путіна це шок – бачити, з якою легкістю Трамп може спершу усунути Мадуро, а потім так само втрутитися (в ситуацію в Ірані)Ганна Нотте
Це свідчить про те, що загальна лінія Путіна протягом останнього року – не антагонізувати Трампа і намагатися зберігати з ним робочі відносини – не змінилася і не зміниться через ці події.
Я не бачу, щоб Путін або Кремль унаслідок цієї війни та вбивства Хаменеї розвернулися проти Сполучених Штатів чи були готові допустити погіршення відносин із ними. Думаю, ми побачимо продовження розділеної риторики з російського боку, коли російському МЗС та іншим офіційним голосам дозволять максимально різко критикувати США, тоді як сам Путін і Кремль утримуватимуться від подібних заяв.
Водночас, думаю, для Путіна це шокуюче – бачити, з якою легкістю Трамп може спершу усунути Мадуро, а потім так само втрутитися (в ситуацію в Ірані, де Хаменеї був убитий під час авіаударів США та Ізраїлю 28 лютого – ред.).
З точки зору Кремля, це вкрай небажаний розвиток подій, і (російський аналітик із зовнішньої політики – ред.) Федір Лук’янов натякнув, що в певному сенсі те, що сталося з Хаменеї, навіть гірше, ніж із Каддафі, адже вбивство Каддафі, хоч і стало можливим завдяки зовнішньому втручанню, здійснили самі лівійці, тоді як в іранському випадку Хаменеї безпосередньо ліквідували зовнішні сили.
Я думаю, що все це лише зміцнить позицію Росії щодо України. Таке моє внутрішнє відчуття: це зробить Путіна ще більш переконаним у тому, що він має вийти переможцем в Україні.
Форум