Доступність посилання

ТОП новини

Від «тітушок» до «вагнерівців». Кримінальна біографія Армена Саркісяна (розслідування)


Побиті «тітушками» майданів на вулиці Інститутській 18 лютого 2014 року. Київ, Україна
Побиті «тітушками» майданів на вулиці Інститутській 18 лютого 2014 року. Київ, Україна

Вранці 3 лютого до холу будинку елітного житлового комплексу «Алые паруса» в Москві зайшов його мешканець з кількома чоловіками – і пролунав вибух. Кілька людей зазнали поранень, один постраждалий помер внаслідок отриманих травм пізніше у лікарні. У російських ЗМІ та телеграм-каналах почали писати, що йдеться про Армена Саркісяна, «президента федерації боксу «ДНР». Однак спорт – зовсім не те, чим насправді займався і чим насправді відомий Саркісян.

Армен Саркісян – кримінальний авторитет з нині окупованої Горлівки на Донеччині. У 2000-х він співпрацював з іншим кримінальним авторитетом Юрієм Іванющенком (прізвисько «Юра Єнакієвський»). Під час Євромайдану Саркісян набирав «тітушок», а під час повномасштабного вторгнення – ув'язнених із тюрем на окупованому Донбасі та колишніх бійців ПВК «Вагнер» у батальйон «Арбат» («Вірменський батальйон») для участі у війні проти України. Про ключові моменти і масштаби кримінальної діяльності Армена Саркісяна, який перебував у міжнародному розшуку ще з 2014 року – у розслідуванні російської служби Радіо Свобода.

Армен Саркісян: початок 2000-х

Армен Саркісян народився 1978 року в Єревані, а пізніше, як він сам розповідав в інтерв'ю, переїхав до Горлівки – міста в Донецькій області, яке з квітня 2014 року опинилося під владою підконтрольних РФ збройних формувань.

За даними ЗМІ, батько Армена – Нагапет Саркісян допомагав з охороною бізнесменам із місцевої вірменської діаспори, а сам Армен, який тренувався у боксерській секції, на початку 2000-х приєднався до «бригади» Юрія Іванющенка, кримінального авторитета з сусіднього Єнакієвого.

Центр Горлівки, за чотири роки до початку агресії Росії проти Україні і окупації міста. 18 червня 2010 року
Центр Горлівки, за чотири роки до початку агресії Росії проти Україні і окупації міста. 18 червня 2010 року

У 2009 році Армен, який отримав кримінальне прізвисько «Горлівський», здійснив рейдерське захоплення кількох місцевих видань. Пізніше, як «емісар» Юрія Іванющенка, Саркісян контролював низку підприємств у Горлівці, зокрема, як стверджується, вугледобувне підприємство «Артемвугілля» (у 2016 році в рамках декомунізації Артемівськ перейменували на Бахмут – ред.) та Красноармійський машинобудівний завод (у 2016 році в рамках декомунізації Красноармійськ перейменували на Покровськ – ред.), а також володів рестораном «Гостинний двір».

У 2013 році на честь батька Саркісяна навіть перейменували одну з вулиць Горлівки.

Саркісян і Євромайдан: «тітушки» і вбивство В'ячеслава Веремія

Юрій Іванющенко, член Партії регіонів, яка нині не існує, і, як вважається, людина з найближчого оточення тодішнього президента України Віктора Януковича, під час Революції Гідності в Україні займався набором «тітушок» – спортивної молоді, яка мала протистояти активістам Євромайдану.

За однією з версій, до цього було залучено спортсменів з Горлівки, де Саркісян обіймав посаду президента міської федерації боксу і був одним з організаторів нападів на учасників Євромайдану. Самого Саркісяна журналісти та правоохоронці теж зараховують до близького оточення Януковича.

У Києві «тітушки» з Горлівки вбили журналіста В'ячеслава Веремія. Веремій фотографував із машини озброєних людей у камуфляжі та масках, його витягли з машини, побили, а потім вистрілили у спину.

За причетність до вбивства журналіста було засуджено Юрія Крисіна, людину Саркісяна, яка контролювала горлівських «тітушок» у Києві.

Сам Саркісян з 2014 року перебував у міжнародному розшуку за звинуваченням в організації вбивства, замаху на вбивство та організації вибухів.

У 2018 році людину на ім'я Армен Саркісян затримали на підставі цього ордера у Франції, але затриманий виявився тезкою «Армена Горлівського».

Євромайдан у Києві, 24 січня 2014 року
Євромайдан у Києві, 24 січня 2014 року

Вторгнення Росії-2014: Саркісян на боці агресора

Коли підконтрольні РФ збройні формування вторглись на Донбас у 2014 році, Саркісян підтримав окупантів. А вже восени того ж року отримав звання «почесний громадянин Горлівки» за «суттєвий внесок у розвиток фізичної культури та спорту міста Горлівки та Донецької Народної Республіки, систематичну участь у вирішенні найбільш гострих соціальних питань міста, за неоціненний внесок у майбутнє Республіки».

У володіння Саркісяна перейшли ще кілька міських ресторанів та клубів, він отримав посаду президента «федерації боксу «ДНР».

Армен Саркісян підтримував тісні зв'язки з кримінальним світом Росії, зокрема, у 2020 році на його запрошення у Горлівці побував російський «злодій у законі» Едуард Асатрян («Едік Осетріна» або «Едік Тбіліський»).

Бойовик російських гібридних сил на в’їзді в окуповану Горлівку на Донеччині, 14 грудня 2014 року
Бойовик російських гібридних сил на в’їзді в окуповану Горлівку на Донеччині, 14 грудня 2014 року

Саркісян під час великої війни: «Арбат»

Ексглава Зайцевської та Мирненської військово-цивільних адміністрацій (ці території нині окуповані – ред.) родом із Горлівки Володимир Весьолкін стверджував, що 24 лютого 2022 року Армен Саркісян із підробленими документами перебував у Києві, очікуючи на захоплення міста російською армією, але йому вдалося уникнути затримання і залишити місто.

У вересні 2022 року Саркісян створив «Вірменський батальйон» («Арбат»), який складався із ув'язнених, набраних у в'язницях окупованої частини Донецької області.

Армен Саркісян
Армен Саркісян

За кілька місяців українська військова розвідка заявила, що російське керівництво призначило Саркісяна «смотрящим» за в'язницями на всій території окупованої частини Донецької області: він мав сформувати з місцевих ув'язнених нову приватну військову компанію, яка конкурувала б з ПВК «Вагнер» Євгена Пригожина.

Спонсором нової ПВК, за даними ГУР Міноборони України, виступив російсько-вірменський бізнесмен Самвел Карапетян.

2024 року до звинувачень Армена Саркісяна додалися ще дві статті з Кримінального кодексу України: «участь у незаконному збройному формуванні» та «пособництво державі-агресорові».

У пресрелізі СБУ та Нацполіції з новими звинуваченнями на адресу Саркісяна було сказано, що основу батальйону «Арбат» склали засуджені за вбивства, розбій та інші тяжкі злочини, а сам підрозділ створено за вказівкою російських спецслужб. У звинуваченні також сказано, що Саркісян використав підконтрольні фірми, щоб купувати тепловізори, паливо та будматеріали для своїх бійців.

Підрозділ Саркісяна входив до добровольчої бригади «П'ятнашка» і складався головним чином з уродженців Абхазії та Росії. 2023 року «Арбат» перейшов у підпорядкування Міноборони Росії.

«Арбат» брав участь у російському наступі на Торецькому напрямку в Донецькій області України, але після початку ЗСУ операції у Курській області РФ у серпні 2024 року був перекинутий туди. Російське державне видання Russia Today називало «Арбат» «виїзною групою штурмовиків», які працюють як сили спеціальних операцій.

Командир підрозділу – колишній «вагнерівець» Айк Гаспарян із позивним «Абрек». Він потрапив на війну проти України з в'язниці: його затримали у 2019 році після спроби пограбування у кафе поряд із посольством Киргизстану у Москві.

«Гаспарян, використовуючи перцевий балончик, разом із озброєним травматичним пістолетом подільником намагався вкрасти у відвідувача кафе сумку з великою сумою грошей», – йдеться у судових документах.

У листопаді 2020 року колишнього бійця ММА Гаспаряна засудили до 7 років колонії суворого режиму, але після початку повномасштабного вторгнення він підписав контракт із ПВК «Вагнер» і поїхав на війну в Україну, а вже у грудні 2022 року отримував медаль «За відвагу» з рук президента Росії Володимира Путіна. Як повідомляли ЗМІ, він став першим ув'язненим, представленим до держнагороди. В «Арбаті», окрім самого Гаспаряна, воюють й інші колишні бійці ПВК «Вагнер».

У серпні 2024 року представники підрозділу заявили, що почали вербувати на війну проти України індонезійців.

Бізнес Саркісяна в РФ

За даними Центру «Досьє», холдинг бізнесмена «Ташир» у 2014 році разом з фірмою «Георесурс» Артема Чайки, сина на той момент російського генпрокурора Юрія Чайки, інвестував близько 300 млн доларів у будівництво торгового центру «РІО» в підмосковних Митищах, а в 2016 році «Ташир» заробив майже 2 млрд рублів на державних контрактах щодо встановлення новорічних декорацій у Москві.

А у грудні 2024 року Саркісян разом із Олександром Бавицьким (ймовірно – помічником призначеного Росією «губернатора» окупованої території Херсонської області) та компанією RBE Group співзаснували (по 20% у Саркісяна та Бавицького та 60% у RBE) на захопленій частині Херсонської області фірму ТОВ «Розвиток територій».

Ця компанія займається постачанням їжі. RBE Group – структура бізнесмена Самари Андрія Шокіна, великого постачальника продуктів харчування. Після заколоту Євгена Пригожина та ПВК «Вагнер» у червні 2023 року саме RBE Group отримала контракти Міноборони на постачання харчування російським військовим замість пригожинської компанії «Конкорд».

Проте не лише бізнесом відзначився Арсен Саркісян у Москві. 14 лютого 2024 року на вулиці Плющів у Москві автомобіль, в якому була дочка Армена Саркісяна Емілія, зіткнувся з машиною, в якій їхав чеченський боєць MMA Расул Очаєв. На місце події приїхав Армен Саркісян з охоронцями, між ними та Очаєвим з його водієм сталася перестрілка, під час якої зазнали поранень двоє охоронців Саркісяна та Очаєв. У грудні 2024 року Очаєва було засуджено за участь у перестрілці на 3,5 роки колонії.

Поки невідомо, хто стоїть за вбивством Саркісяна: хтось намагається знайти в ньому «український слід», при цьому джерела російських ЗМІ у правоохоронних органах стверджують, що вбивство має замовний характер.

Матеріал підготовлений за участю Данила Бєловодьєва, журналіста розслідувального проєкту «Система» Радіо Свобода и «Настоящего времени».

  • Зображення 16x9

    Марк Крутов

    Редактор інформаційної служби та інформаційних програм Російської редакції Радіо Свобода. Співпрацюю з Російською редакцією Радіо Свобода з 2003 року. Народився в 1977 році в Москві. Закінчив РДГУ (спеціальність – філологія). Працював перекладачем з англійської мови, редактором інтернет-сайту «Русское бюро новостей», директором телевізійної програми «В поисках приключений», публікувався в російських газетах і журналах.

  • Зображення 16x9

    Донбас.Реалії

    Донбас.Реалії – проєкт для Донбасу та про Донбас по обидва боки лінії розмежування. З 2014 року ми створюємо та добуваємо унікальний контент – ексклюзиви з окупованих міст і лінії фронту, відео й фото, мультимедійні репортажі, розслідування, радіо та телепрограми. 

    У соцмережах:

    – Facebook

    – Telegram

    – Instagram

    – Twitter

    – Телепроєкт Донбас Реалії на YouTube

    – Радіо Донбас Реалії на YouTube

XS
SM
MD
LG