Російська армія систематично обстрілює та руйнує цивільні об’єкти в Україні: школи, лікарні, адміністративні будівлі. При цьому влада Росії, попри докази та свідчення, заперечує обстріли цивільних об’єктів. Під російські обстріли потрапляють і пам’ятки архітектурного модернізму другої половини ХХ сторіччя. Саме такі об’єкти на півдні і сході країни запорізькі історики об’єднали у проєкт Fragile Heritage («Крихка спадщина»).

Проєкт ставить собі за мету зберегти інформацію про пам’ятки, які через свій відносно молодий вік є малодослідженими, але вже знищені або суттєво пошкоджені російськими обстрілами. Учасниками проєкту стали представники департаменту культури і туризму Запорізької міської ради, Державної наукової архітектурно-будівельної бібліотеки імені Заболотного та німецького Баугауз-Інституту історії та теорії архітектури і планування.

На тлі руйнування пам’яток модернізму дослідники зазначають, що переосмислення відповідної архітектурної спадщини є важливим не лише для істориків. Воно є необхідним для їх відновлення, а головне – для подальшої успішної реінтеграції деокупованих територій України.

«Мета нашого проєкту, щоб ми навчились говорити про спадщину тимчасово окупованих територій і територій, які перебувають під найбільшою загрозою російських обстрілів. Чому нам треба казати про спадщину? Бо рано чи пізно буде деокупація, і ми маємо прийняти історично сформований простір, не простір ворожої культури, а простір, який формувався в рамках України. І цей простір – не щось таке, що підлягає негайному видозміненню, покращенню, а простір, в якому є цінні об’єкті», – зазначає запорізький історик Павло Кравчук.

Дослідник вважає, що такі об’єкти є частиною ідентичності місцевих громад і поколінь, що сформувались у цьому архітектурному середовищі.

«Коли ми не будемо розуміти, що є певні важливі просторові маркери місцевої ідентичності, не лише політичні, а й просторові, то ми будемо дуже складно проводити процес реінтеграції. І про цю спадщину вже треба казати зараз», – додає Кравчук.

До Дня архітектора, який відзначається 2 жовтня, Радіо Свобода разом із проєктом Fragile Heritage зібрало історії низки пам’яток півдня та сходу України, які зазнали руйнувань внаслідок російської агресії.

ХЕРСОН

Кіноконцертний зал «Ювілейний», Херсон, 1970 року.

Повторна прив’язка проєкту інституту «Харківпроєкт». Архітектори – В. Васильєв, Г. Соколовський, Г. Скріпченко, які проводили прив’язку повторного проєкту.

Взимку поточного року Кіноконцертний зал «Ювілейний» в Херсоні зазнав руйнувань внаслідок російських обстрілів. 12 лютого снаряд влучив у фасад будівлі, було пошкоджено алюмінієві панелі оздоблення будівлі.

Під час російської окупації Херсону «Ювілейний» зазнав пограбування з боку російських військових. Як повідомляють на офіційній сторінці установи, під час окупації російська окупаційна влада влаштувала в приміщені кіноконцертного залу пункт видачі «гуманітарної допомоги», проводила свої заходи, а згодом приміщення установи було пограбовано.

Херсонський аеропорт, розташований у селі Чорнобаївка, 1984 рік

Проєкт розроблено інститутами «Украеропроєкт» та «Аеропроєкт». Архітектор – В. Хан. Інженер – М. Маремуха.

Ось таким аеропорт Херсону побачили кореспонденти Радіо Свобода одразу після деокупації восени 2022 року. Аеропорт зазнав російських обстрілів вже у перший же день повномасштабного вторгнення РФ до України. Згодом летовище було окуповано російськими військами і використовувалось у військових цілях.

Саме в Чорнобаївці Збройні сили України завдали численних ударів по техніці військових РФ.

За словами президента України Володимира Зеленського, Чорнобаївка стала «символом бездарності російського командування». А назва населеного пункту, де розташований Херсонський аеропорт, вже стала своєрідним мемом російсько-української війни.

Обласна наукова бібліотека, 1986 року. Проєкт повторно прив’язано Херсонською філією «Діпромісто». Архітектор – Г. Авраменко. Інженер – Г. Гриценко.

Херсонська обласна універсальна наукова бібліотека імені Олеся Гончара неодноразово зазнавала обстрілів з боку військ РФ. Ось так приміщення установи виглядали після обстрілу 3 серпня поточного року. Під час окупації Херсону бібліотека також зазнала пограбування – російська окупаційна влада вивезла колекцію дореволюційних видань, що зберігалась в установі.

ГУЛЯЙПОЛЕ, ЗАПОРІЗЬКА ОБЛАСТЬ

Будинок культури, 1986 року.

Прив’язка проєкту 264-12-89 – Запорізька філія «Украгропроєкт».

Архітектор – Ю. Батієвський. Інженер – В. Колбін.

6 листопаду 2022 року війська РФ ракетним ударом зруйнували гуляйпільський будинок культури, який на той момент носив назву «Сучасник».

Від початку повномасштабного вторгнення Гуляйполе є прифронтовим містом. Відстань від нього до позицій російських військ складає менш ніж 10 кілометрів

Гуляйполе системно потерпає від обстрілів з боку військ РФ, зокрема з КАБів.

МИКОЛАЇІВ

Будівля Миколаївської ОВА, 1981 року. На момент зведення це була будівля виконкому Миколаївської облради, розрахована на 730 осіб.

Розробник проєкту – миколаївська філія «Діпромісто». Архітектор – П. Казмірчук. Інженери – С. Фадєєва, О. Ліхітченко.

Близько 8:45 29 березня 2022 року війська РФ завдали ракетного удару по Миколаєву. Удар прийшовся по будівлі обласної військової адміністрації.

Внаслідок ракетної атаки 29 березня по будівлі Миколаївської ОВА загинуло 37 людей. Це співробітники ОВА, комунальних підприємств, військовослужбовці і бійці тероборони.

Національний університет кораблебудування, 1986 року. На момент зведення – кораблебудівний інститут. Архітектори – М. Устінович, Д. Ульяницький, В. Єгоров, Г. Кожарський. Інженер – О. Чернишев.

Національний університет кораблебудування неодноразово зазнавав обстрілів з боку військ РФ. Зокрема, 15 липня 2022 року. Тоді російські армійці також завдали удару по Миколаївському національному університету імені В. Сухомлинського. Повторних обстрілів Національний університет кораблебудування зазнав 22 листопада 2022 року.

ХАРКІВ

Харківський національний академічний театр опери та балету імені Миколи Лисенка, Харків, 1990 рік. Проєкт розроблено в інституті «КиївЗНДІЕП». Архітектори – С. Миргородський, В. Єлізаров, Н. Чуприна, Р. Гупало. Автор скульптурної композиції біля театру – С. Ястребов.

Під час боїв за Харків у березні 2022 року будівля установи зазнала руйнувань внаслідок обстрілів з боку військ РФ.

Постраждалий від російської агресії заклад поновив свою концертну діяльність у приміщеннях театру навесні 2023 року. Так, 27 березня артисти театру вперше від повномасштабного вторгнення Росії в Україну давали концерт на великій сцені. Втім, наразі в Харкові діє заборона на проведення масових заходів в установах культури та освіти, відповідно до якої призупинені усі концерти у приміщеннях Харківського національного академічного театру опери та балету імені Микои Лисенка.

ДНІПРО

Житловий масив «Перемога», 1970-і роки. Архітектори – П. Нірінберг, М. Розанов, О. Хавкін, Є. Яшунський та інші. Інженери – О. Воловик, В. Гудзь.

14 січня 2023 року війська РФ завдали масованого ракетного удару по Дніпру. Один з ударів прийшовся по житловому мікрорайону «Перемога». Внаслідок його загинуло 45 людей, з них 5 дітей, 79 осіб було травмовано.

Центральний автовокзал, Дніпро, 1993 року. Проєкт розроблено в Інституті «Дніпроцивільпроєкт».

Архітектори – В. Веснін, Т. Свірежева, С. Сапрунова, О. Хничов.

24 серпня 2023 року війська РФ завдали чергового ракетного удару по Дніпру. Внаслідок якого зазнала руйнувань будівля центрального автовокзалу міста – розбито вікна будівлі, зруйновано легкі конструкції будівлі, вибуховою хвилею пошкоджено торговельні кіоски біля головного входу автовокзалу.