Більшість адміністративних протоколів, які склали і передали в суд після посилення карантинних заходів в Україні, поки що нічим не завершилися. Суди звертають увагу на відсутність необхідної інформації в протоколах і просять поліцію це виправити. Радіо Свобода проаналізувало дані Реєстру судових рішень і дізналося, кого і за що штрафують суди після посилення карантину.
Близько 11-ї ранку 6 квітня поліцейські міста Липовець, що у Вінницькій області, склали адміністративний протокол на старшого за 60 років чоловіка, який «самовільно залишив місце домашньої обсервації» і гуляв у сквері без захисної маски. За віком чоловік повинен залишатися вдома, а відвідування зон відпочинку, та ще й без засобів захисту, заборонені всім – такі вимоги оновленої постанови Кабінету міністрів, які саме набули чинності 6 квітня.
Пенсіонеру загрожував штраф у щонайменше 17 тисяч гривень, однак він пояснив Липовецькому районному суду, що не мав звідки дізнатися про карантин: «згорів телевізор, а газети ніде не продаються і бібліотека закрита», йдеться в постанові. Зрештою суддя Дмитро Кривенко виніс чоловікові усне зауваження і, з огляду на «щире розкаяння» та малозначність порушення, штрафувати не став. Так неназваний житель Липовця став єдиним, на кого склали адмінпротокол за порушення самоізоляції у віці понад 60 років після посилення карантину.
З усіх адміністративних протоколів про «порушення правил карантину щодо людей», які поліція склала відтоді, як нові заходи з протидії коронавірусу SARS-CoV-2 набули чинності, суд встиг розглянути 60 – і 23 з них повернув правоохоронцям. Принаймні такими є публічні дані Єдиного реєстру судових рішень щодо статті 44-3 Кодексу про адміністративні правопорушення України. Згідно з законом, поліція передає справу про адмінправопорушення до суду протягом трьох днів з моменту складання протоколу. Рішення суду, як правило, з’являються в публічному реєстрі не одразу, а принаймні на наступний день.
Читайте також: Фіточай і вітамін С проти коронавірусу. Розповідь семінариста про карантин у Києво-Печерській лаврі
Причини повернень зазначені такі: помилки в протоколах (в тому числі орфографічні, виправлення чи нерозбірливий почерк) або відсутність необхідних даних. Наприклад, не викладено суть правопорушення, не уточнені обставини справ, немає посилання на порушену норму законодавства, відсутні необхідні дані щодо особи порушника.
Найсуворішими виявилися суди Сумської області: з 15 протоколів у цьому регіоні вісім завершилися не на користь порушників. Два штрафи присудили в Дніпропетровській області, по одному – в Одеській та Чернігівській.
Наприклад, двох студентів Сумського державного університету правоохоронці зустріли біля озера Чеха (хоча в справах фігурує «озеро Чехова»). Текст двох постанов схожий: кожен хлопець «зазначив, що набридло сидіти вдома вже два тижні через карантин, тому вийшов з друзями покурити кальян біля озера. Про те, що було введено правило: одягати маску, а також – що встановлено заборону на відпочинок біля озера у компанії – не знав». Суд визнав обох винними і присудив по 17 тисяч гривень штрафу.
Найбільш поширеним правопорушенням виявилося перебування в громадському місці без маски – 31 випадок, вісім з них завершилися штрафами. Водночас визнати винним, наприклад, жителя селища Кельменці Чернівецької області, який опинився в громадському місці без маски, суд відмовився. За висновком судді Олега Телешмана, протокол не містив доказів, що чоловік дійсно був зобов’язаний придбати маску власним коштом чи мав на це фінансування з бюджету.
Також поліцейські складали протоколи на поціновувачів спорту за відвідування майданчиків, громадян, які вийшли на вулицю без паспорта чи іншого посвідчення особи, підприємців за порушення правил торгівлі.
У Кривому Розі суд обмежився усним зауваженням підприємиці, яка не забезпечила продавчиню свого магазину захистом для очей (хоча працівниця мала власні окуляри для зору). Жінка пояснила, що забезпечила підлеглу маскою, а про захист для очей поліція не попереджала, та й в аптеках його не знайшлося. Усними зауваженнями, а також закриттям справ відбулися переважно й ті, хто повідомив, що не встиг купити маску або взагалі не знав про таку вимогу.
Читайте також: У Дніпрі скандал із церквою УПЦ (МП): на священника склали протокол за порушення карантину, біля храму знайшли снаряд
Два з трьох адмінпротоколів про порушення режиму самоізоляції після повернення з-за кордону теж перетворилися в штрафи. Один такий випадок стався в Семенівці, Чернігівська область. Чоловік, який повернувся з Росії і підписав інформовану згоду на самоізоляцію, за п’ять днів по тому вийшов з дому, як він пояснив, щоб подивитися, чи можна набрати соку з берез, а по дорозі додому зустрів поліцейських. Своєї провини не визнав, тому що мав право залишити будинок в разі нагальної потреби, а «березовий сік є корисним для організму людини, а тому його вживання може бути істотною необхідністю».
Суд, однак, із цим не погодився, постановивши, що «без вживання березового соку людині вочевидь можна й обійтися, замінивши його на вживання води чи інших подібних рідин», а порушник має сплатити 17 тисяч гривень.
При цьому всі громадяни, яким присудили штрафи, мають право оскаржити ці рішення в апеляційних судах.
Фоторепортаж: чи порушують українці правила карантину?
7 квітня юридична компанія OK Legal оприлюднила аналіз судових рішень за статтею 44-3 Кодексу про адміністративні правопорушення («порушення правил щодо карантину людей»). Юристи дійшли висновку, що з 402 рішень судів по цих справах лише в 32-х випадках люди, на яких склали адмінпротоколи, були визнані винними.
6 квітня в Україні набули чинності нові карантинні обмеження. До завершення карантину у громадських місцях не можна: з’являтися без маски чи респіратора; ходити групами понад дві особи, за винятком службової необхідності та супроводу дітей (дітям до 14 років не можна перебувати в громадських місцях самим); відвідувати парки, сквери, зони відпочинку, лісопаркові та прибережні зони (окрім вигулу домашніх тварин однією людиною та випадків службової необхідності), спортивні і дитячі майданчики.
