Західні аналітики, яких опитала Російська служба «Голосу Америки» спрогнозували вплив українських ударів по нафтопереробних заводах Росії на російську економіку і постачання пального для потреб ведення війни.
Україна, ударами своїх безпілотників по нафтопереробній галузі Росії, намагається зірвати постачання пального на фронт, а також позбавити Кремль доходів від продажу нафтопродуктів та нафти – одного з головних джерел доходів для фінансування ведення війни.
За оцінками аналітиків, нещодавня серія українських ударів по російських нафтопереробних заводах із застосуванням ракет і безпілотників завдала значної шкоди переробним потужностям Москви.
Крім того, це вдарило по кишені населення, бо ціни на бензин у Росії сягнули максимуму за пів року на тлі ударів безпілотників по НПЗ.
Про те, наскільки це серйозна загроза для Росії може свідчити заява директора департаменту розвитку газової галузі Міненерго РФ Артема Верхова, який сказав, що російська влада планує захистити нафтогазові об'єкти за допомогою ракетних систем «Панцир».
«Панцирі» там вже давно стоять. Це заява для заспокоєння суспільного обурення та розпилу бюджетних коштів. Принципово на ситуацію це вплине. На підприємствах окупанта, які використовуються у військових цілях, проблеми будуть продовжуватись», – відреагував представник ГУР МОУ Андрій Юсов у коментарі виданню «Українська правда».
По чому вдарили і якої шкоди завдали?
За розрахунками Reuters, удари скоротили потужності Росії з переробки нафти на 370,5 тисяч барелів на день, або на 7% від загального обсягу.
- 12 березня українські БПЛА атакували російський НПЗ біля Нижнього Новгорода, що приблизно за 430 кілометрів на схід від Москви. Згідно з джерелами Reuters, в результаті атаки було виведено з ладу половину нафтопереробних потужностей цього заводу.
«Горить резервуар нафтосховища в Орлі, на гасінні працюють понад 60 осіб. Влада Орла після падіння БПЛА на обʼєкт паливно-енергетичного комплексу евакуювала 17 осіб із двох сусідніх багатоповерхівок», – інформує агенція ТАСС.
«Горить установка з переробки нафти», – повідомляла ТАСС із посиланнями на губернатора регіону. «Пожежний поїзд бере участь у гасінні загоряння на території заводу «ЛУКОЙЛ-Нижегороднафтооргсинтез» у Нижегородській області», – писали «РИА Новости» з посиланням на «Російські залізниці» (РЖД).
- 13 березня внаслідок атаки безпілотника на Рязанський нафтопереробний завод Росії на підприємстві виникла пожежа, після чого завод був змушений закрити дві основні нафтопереробні установки.
Завод, розташований на південь від Москви, переробляє близько 317 тисяч барелів на день або 5,8% загального обсягу нафтопереробки в Росії.
На опублікованих в Інтернеті відео український безпілотник пролітає в задимленому небі над НПЗ, а потім падає і врізається прямо у підприємство, викликаючи гучний вибух.
- Цього ж дня українські дрони атакували НПЗ у Новошахтинську Ростовської області.
- Ударні безпілотники зранку 16 березня атакували два підприємства в Самарській області, повідомляють російські телеграм-канали.
«Атака сталася о шостій ранку за місцевим часом. Перший дрон атакував територію нафтопереробного заводу в Сизрані. Там розпочалася пожежа. Наразі площа займання становить 500 квадратних метрів. На місці працюють оперативні служби. Одночасно кілька інших дронів атакували Новокуйбишевський НПЗ. Там також розпочалася пожежа, яка через пів години була загашена», – інформує Baza.
- Також відомо, що декілька безпілотників спробували 17 березня атакувати Слов’янський нафтопереробний завод у Краснодарському краї.
Атака начебто сталася близько третьої години ночі. Дрони нейтралізували, але після падіння одного з них виникла пожежа. До 4:29 її вдалося згасити.
- Через атаки та виход із ладу обладнання з початку 2024 року на позапланові ремонти зупинялися й інші нафтопереробні підприємства Росії – Волгоградський Ільський НПЗ.
Чи законна ціль і як зупиняти танкери?
«Війна вимагає величезного обсягу дизельного палива для танків, вантажівок, тощо. Тому нафтопереробна галузь Росії несе пряму відповідальність за забезпечення армії дизельним пальним», – зазначив Томас О’Доннелл, аналітик з енергетики та геополітики зі Школи державного управління Херті у Берліні.
Атаки на російські НПЗ також спрямовані на скорочення доходів Москви від експорту вуглеводнів.
«Удари по НПЗ призводять до того, що дизельне паливо, яке вони експортують (а до цього вони експортували майже стільки ж дизельного палива, скільки і нафти), знищується, і їм доводиться замінювати його нафтою, якщо вони хочуть заробити на цьому», – заявив О'Доннелл «Голосу Америки».
Українські удари у поєднанні із запровадженою Заходом стелею цін на російську нафту на рівні 60 доларів за барель можуть посилити тиск на Кремль.
Росія використовує флот «тіньових» танкерів для транспортування своєї нафти по всьому світу, причому більша її частина йде через Балтійське море чи Арктику. Це створює можливості для союзників України, вважає аналітик О'Доннелл.
«Самі танкери дуже старі та досить ненадійні. Їх можна зупинити у протоках, у територіальних водах між Данією та Швецією, та оглянути на законних підставах», – заявив він «Голосу Америки».
«Інспектори могли б сказати: це недостатньо хороша страховка. Або ці судна не відповідають вимогам якості, щоб перевозити цю нафту. І змусити їх розвернутися. Це було б серйозне втручання», – додав він.
Що кажуть в Україні?
Київ стверджує, що завдав ударів щонайменше по семи різних НПЗ, частина з яких розташована у прикордонних з Україною регіонах.
Президент України Володимир Зеленський високо оцінив зростаючий потенціал безпілотників ЗСУ у світлі останніх атак.
«В останні тижні багато хто побачив, що російська військова машина має вразливості, і ми можемо використовувати ці вразливості за допомогою нашої зброї, – сказав Зеленський у своєму щовечірньому зверненні 16 березня. – Те, що можуть зробити наші безпілотники, це справді далекобійний український потенціал. Тепер Україна завжди матиме свою ударну силу в небі».
Голова Офісу президента України Андрій Єрмак 13 березня виступив із коментарем щодо розвитку подій у російсько-українській війні.
«Ми воюємо з усім, що фінансує російську армію та війну. А Росія воює з цивільними та багатоповерхівками», – написав чиновник у телеграм-каналі, не надавши додаткових подробиць.
В ефірі Радіо Свобода (проєкт Свобода.Ранок) представник Головного управління розвідки України при Міністерстві оборони Андрій Юсов сказав, що «ця робота буде продовжена».
За його словами, Головне управління розвідки Міноборони України не може коментувати, якими засобами були атаковані об’єкти в Російській Федерації. Втім, Юсов наголосив, що робота зі знищення тих об’єктів, які забезпечують російські війська, буде продовжуватися.
Форум