Субсидії для європейських фермерів, компенсації транспортних витрат для українських і перенесення митних перевірок з українського кордону до європейських портів – такі варіанти розглядають в Брюсселі для розширення сухопутних шляхів із вивозу українського зерна і потрапляння його на глобальні ринки, оскільки, зауважують, Росія обстрілює морські порти. Як допомогти Україні – європейські міністри сільського господарства радились на останній перед літніми канікулами зустрічі в Брюсселі у вівторок.
Закрите море
За кілька днів до виходу Росії із Чорноморської зернової ініціативи в українському медіапросторі політики та експерти висували варіанти продовження експорту українських зернових морем без участі Росії.
Адже останні місяці зерновий коридор працював лише на папері – Росія максимально затримувала перевірки, експортери несли величезні збитки, зерно накопичувалось у портах України. Вважалося, що без участі РФ працювати буде швидше, тим паче Україна збільшила страхові платежі для тих перевізників, які наважаться курсувати неузгодженим Чорноморським коридором.
Та за перший тиждень припинення дії «зернової угоди», зауважує українська влада, РФ встигла обстріляти не лише порти та зернові термінали в Одесі та Чорноморську, а й на річці Дунай – викликавши обурення в сусідньої Румунії (обстріли відбулися дуже близько до румунського кордону) і поставивши під загрозу один із найефективніших альтернативних шляхів для експорту українського зерна – через Дунай і румунські порти, пропускна спроможність яких розширювалась протягом останнього року, морем.
Альтернатива морю
Сухопутна альтернатива для вивозу українського зерна – це «лінії солідарності», про відкриття яких в Брюсселі оголосили торік у травні. В Єврокомісії тоді запустили програму інвестицій на близько мільярд євро для розширення інфраструктури та пропускної спроможності для руху товарів через український кордон із західними сусідами.
За даними Єврокомісії, завдяки «лініям солідарності» Україна змогла здійснити 60% свого експорту, в той час як через морські порти вдалося вивезти 40%. Загалом Україні за рік війни вдалося майже подвоїти свій експорт до ЄС. Якщо у 2021-му він становив 7 млрд євро, то у 2022-му уже 13 млрд євро. Ці обсяги дешевшої української продукції західні сусіди сприйняли не без проблем.
«Це величезний виклик, – наполіг єврокомісар з питань сільського господарства Януш Войцеховський. – Майже на 5 млрд було збільшено імпорт безпосередньо до п'яти прифронтових держав-членів – Болгарії, Угорщини, Польщі, Румунії та Словаччини».
Ця пʼятірка країн ще у травні звернулась зі скаргою до Єврокомісії і проханням тимчасово обмежити дозвіл на імпорт українського зерна на своїй території, не обмежуючи можливості провозити збіжжя транзитом до інших країн. Єврокомісія проаналізувала статистику і погодилась на такі тимчасові обмеження – спочатку до 5 червня, потім на вимогу пʼятірки їх продовжили до 15 вересня. А фермерам країн, які постраждали, виділили субсидії.
«Дружній вогонь»
Чергову вимогу подовжити мораторій на український імпорт, цього разу до кінця року, Польща висунула фактично у ті ж самі дні, коли Росія вийшла з «зернової угоди» і почала обстрілювати українські порти. Спробу Варшави ускладнити сухопутні шляхи у той час, коли вивозити збіжжя морем стало неможливо, у західній пресі назвали «дружнім вогнем».
Польський премʼєр Матеуш Моравецький пояснив свою позицію необхідністю захищати місцевих фермерів. Німецький міністр сільського господарства Джем Оздемір назвав мотивом поляків внутрішню виборчу кампанію. Мовляв, у жовтні в Польщі відбудуться парламентські вибори і таким чином польська влада намагається отримати підтримку фермерів.
Незадоволений німецький уряд і тим фактом, що Польща та решта країн із пʼятірки сусідів України отримали субсидії від ЄС, але так і не відкрили свій ринок для української продукції.
«Неприйнятно використовувати гроші з Брюсселю, щоб компенсувати тягар, але при цьому кордон з Україною закривати, в деяких випадках навіть для продуктів, які законно дозволялося транспортувати до війни», – заявив міністр сільського господарства Німеччини Джем Оздемір перед зустріччю міністрів.
«Це означає, що солідарність з Україною підірвана. І єдиний, хто щасливий – Володимир Путін. А ми не повинні робити нічого з того, що робить Путіна щасливим», – наполіг міністр.
Підтримка від Балтії
Литва, тим часом, останні місяці намагається реалізувати ідею швидкого транзиту українського зерна до своїх портів, перекинувши усі бюрократичні та фітосанітарні перевірки із українсько кордону одразу в європейські порти та запровадити систему відстежування шляху вантажівок, аби Польща могла не турбуватися, що українське зерно буде реалізоване на її території замість транзиту.
«Процедури митного оформлення на кордоні забирають надто багато часу, – пояснив у кометарі Радіо Свобода суть ідеї міністр сільського господарства Литви Кястутіс Навіцкас. – Наша пропозиція, і України також, полягає в тому, щоб усі ці адміністративні процедури могли проводитися у європейських портах – необовʼязково в Литві, Латвії та Естонії, а загалом в портах ЄС. Євросоюз має спільну систему торгівлі та обміну інформацією. Технічно це не надто складно реалізувати».
За словами литовського міністра, балтійські порти здатні перевалити 25 мільйонів тонн українських зернових за рік. Україна шукає шляхи для вивезення 45 мільйонів тонн в цьому році, кажуть в Українській зерновій асоціації.
Реалізувати схожі схеми швидких перевезень зерна потягами до грецьких портів розглядає можливість Болгарія. Болгарський прем'єр-міністр Ніколай Денков заявив у понеділок у розмові з журналістами, що болгарські потяги можуть завантажувати зерно на кордоні України з Румунією, а потім перевозити його через румунську та болгарську територію до Греції.
Ціна питання
Головною причиною, чому українське зерно переважно осідало у країнах-сусідах, а не прямувало через Євросоюз на Глобальний Південь – це вартість транзиту. Той факт, що транзит морем коштував в рази дешевше, ніж залізницею чи вантажівками, відомий і Єврокомісії.
Єврокомісар Януш Войцеховський після зустрічі міністрів наполіг: ЄС має допомогти Україні з покриттям витрат на логістику територією Європи. Відповідний запит до Брюсселю Київ надіслав днями і Єврокомісія обіцяє восени його розглянути. Піти на такий крок необхідно для того, щоб українське зерно могло і надалі бути конкурентноспроможним на глобальних ринках, наполіг єврокомісар.
«Є ризик, що Росія буде у виграші від ситуації, бо купувати в неї зерно буде дешевше, ніж платити за зерно з України, яке Польща не транспортує до Чорного моря чи балтійських портів», – сказав Януш Войцеховський.
«Витрати на цю операцію завжди будуть вищими, ніж Росія може запропонувати на світовому ринку, користуючись, що продукти харчування виключено з системи санкцій», – додав єврокомісар.
В рамках останньої перед канікулами зустрічі міністрів сільського господарства єврокомісар мав окрему зустріч з пʼятіркою незадоволених сусідів України.
Польський міністр сільського господарства Роберт Белуз після засідання вийшов задоволеним. Сказав, що розмова відбувалась в конструктивному руслі, його країна підтримує розбудову залізничних шляхів та швидкий транзит українського продовольства. Але доки це не буде реалізовано на практиці, не блокувати український імпорт він не обіцяє.
«Коридор солідарності – це має бути коридор, який транспортує продукцію вглиб Європи або за межі ЄЄ», – наполіг польський міністр.
«Доки продукція просто йтиме з України в Польщу або з України в Болгарію, або з України в Угорщину, або з України в Словаччину, це не буде коридор, це буде просто перелопатити зерно через кордон і розсипати», – резюмував міністр.
17 липня Кремль заявив про припинення дії зернової угоди, що була укладена окремо Росією й Україною з ООН і Туреччиною у Стамбулі у липні 2022 року.
Після виходу Росії з Чорноморської зернової угоди, яка реалізувалася, зокрема, через порти Одеси, армія РФ посилила атаки на портову інфраструктуру півдня України.
Cекретар РНБО України Олексій Данілов 23 липня заявив, що головною метою ракетних атак РФ на Одесу та регіон є спроба повністю ізолювати вихід України до Чорного моря.
Він додав, що через акт залякування Москва намагається упередити і нейтралізувати міжнародні зусилля з відновлення функціонування зернового коридору.
