Канада стала однією з перших країн світу, яка дозволила конфіскувати активи громадян РФ, які перебувають під санкціями. Чи візьмуть досвід Канади за приклад інші держави? Чи не стануть на заваді побоювання, що новий закон може порушувати міжнародне право? Про це – в ексклюзивному інтерв’ю Радіо Свобода з головою комітету закордонних справ Палати громад парламенту Канади Елі Ехсассі на полях саміту Forum 2000 у Празі.
– У Канаді ухвалений новий закон про конфіскацію російських активів. Але є деякі побоювання, що це може порушувати міжнародне право. На вашу думку, чи може це стати перешкодою для того, щоб на практиці конфіскувати активи, а потім використати гроші на відновлення України?
Ми всі були свідками незаконної поведінки Росії
– Це чудове запитання. Як ви знаєте, відколи ця війна почалася, і ми всі були свідками незаконної поведінки Росії, ми вважали абсолютно необхідним діяти з точки зору моралі, ми мали чітко засвідчити, що ми поруч з Україною, і ми допомагаємо їй так, як найкраще ми можемо.
Тож у процесі ухвалення цих правил і положень щодо заморожування активів ми консультувалися із багатьма юридичними органами. І на той момент це була єдина правильна річ.
Ми справді запровадили один із найжорсткіших режимів санкцій
– Якщо говорити практично, то коли варто очікувати перших конфіскацій активів за цим законом?
– Ми справді запровадили один із найжорсткіших режимів санкцій. Крім заморожування активів, інші речі, які ми зробили, враховують заборону російським літакам перебувати в нашому повітряному просторі. Ми забороняємо їхнім військовим кораблям заходити в наші порти.
Ми провели цілу низку заходів. Але кожен із них був вжитий після ретельного обговорення з нашими союзниками. І ми добре розуміємо, що маємо виконувати свою частину, але ми також маємо діяти узгоджено з усіма нашими демократичними союзниками.
– Але Канада є одним із піонерів у цьому плані. Її приклад важливий для інших, щоб побачити, як це працює і чи це взагалі запрацює. Як ви думаєте, інші країни візьмуть приклад? У ЄС, наприклад, точаться великі дискусії, чи добре це робити.
До того, як ми ухвалили деякі з цих заходів, ми дуже тісно співпрацювали не лише з нашими українськими колегами, а й з усіма іншими нашими союзниками
– Що ж, я можу вам сказати, що до того, як ми ухвалили деякі з цих заходів, ми дуже тісно співпрацювали не лише з нашими українськими колегами, особливо з тими, хто працює в українській системі правосуддя, а й з усіма іншими нашими союзниками. Тож ми хотіли б, щоб інші країни діяли з такою ж силою та такою ж рішучістю, як ми.
– Можливо, ви можете оцінити, про яку суму грошей чи активів ми говоримо, якщо йдеться про російську власність у Канаді?
– Я справді не можу говорити про подробиці, тому що мені невідомі останні оцінки. Але, знову ж таки, я вважаю, що для всіх наших країн важливо продемонструвати Україні, що ми будемо стояти поруч із нею, і що ми також дуже віддані відбудові України та забезпеченню того, щоб Путін відповідав за всі звірства, які він вчинив в Україні.
Для всіх наших країн важливо продемонструвати Україні, що ми будемо стояти поруч із нею
– Ще питання про санкції. Зараз є рішення про припинення спрощеного візового режиму для громадян Росії. З боку України є заклик йти далі. Як ви думаєте, чи може Канада запровадити такі санкції? Чи розглядає Канада заборону видачі віз для громадян РФ?
– Я думаю, що якщо ви подивитеся на деталі санкцій, які ми ухвалили, то наразі ми застосували санкції до 1500 російських фізичних та юридичних осіб. Проте ми завжди добре усвідомлювали, що важливо, щоб ми всі діяли разом, коли йдеться про відносини з Росією та допомогу Україні. Тому, відверто кажучи, щодо кожного кроку, який ми робили, ми спілкувалися з експертами в Європі та з усіма нашими друзями, та союзниками-демократами.
– Але ми вже маємо цей прецедент призупинення спрощеного режиму в ЄС. Чи могла б Канада розглянути щось схоже?
– Я добре знаю, що були дискусії, які тривали в Європі. І я можу запевнити вас, що ми й надалі будемо зосереджені на них, і ці дискусії триватимуть між Канадою та нашими союзниками.
– Було оголошено багато дат так званих «референдумів», які Росія могла б провести у нещодавно окупованих регіонах, або 11 вересня, або пізніше. Чи варто очікувати подальших санкцій від Канади, якщо ці так звані «референдуми» будуть проведені? Якою буде реакція Канади?
– Як ми неодноразово зазначали, усі варіанти залишаються на столі. І, так, ми бачили, як Росія робила це раніше після анексії Криму. І я не думаю, що будь-яку нашу країну можна ввести в оману фіктивними референдумами, які проводить російська влада.
– Однією з головних тем, яка хвилювала українську аудиторію, є рішення уряду Джастіна Трюдо, лідера партії, яку ви представляєте, повернути Німеччині турбіни Siemens з ремонту. Джастін Трюдо вже пояснював, що це був крок, щоб показати всім, що ніхто не сумнівається, що за цим небажанням продавати газ Європі стоїть Росія. Але що, на вашу думку, завадить Росії вигадати ще одне виправдання? Дехто може сказати, чому Канада підігрує?
– Що ж, у цьому конкретному випадку я можу вас запевнити, що ми розмовляли з багатьма європейськими чиновниками. Ми багато спілкувалися і консультувалися з нашими німецькими колегами. І нам було вкрай необхідно продемонструвати світові, як Путін веде цю війну.
У цьому конкретному випадку, я думаю, Німеччина та Канада змогли викрити блеф Путіна
У цьому конкретному випадку, я думаю, Німеччина та Канада змогли викрити блеф Путіна. Але якщо говорити загальніше, то ми розуміємо, що зловмисний вітер війни, який виходить з Росії, створив виклики всій Європі. І з цієї причини ми вважаємо вкрай важливою тісну співпрацю з усіма нашими демократичними друзями та союзниками.
– Ви тут консультувалися з українською стороною? Тому що пані посол України в Канаді насправді дуже критикувала цей крок, мовляв, Канада вже віддала одну турбіну, а Росія вже довела, що ніколи не збиралась її забирати. Навіщо продовжувати з іншими турбінами? Навіщо створювати прецедент винятків із власних санкцій?
– Як ви знаєте, ми дуже-дуже близькі до української влади. І я можу вас запевнити, доки тривали ці дискусії, Канада подбала про те, щоб український і німецький уряди також спілкувалися один з одним.
– Як ви думаєте, чим закінчиться війна? Що б Канада привітала б як кінець війни?
Ми вважаємо абсолютно необхідним, щоб самі українці мали перше й останнє слово щодо того, як ця війна завершиться
– Що ж, після того героїзму та стоїцизму, які ми побачили від українців, ми вважаємо абсолютно необхідним, щоб самі українці мали перше й останнє слово щодо того, як ця війна завершиться. Те, що ми добре розуміємо, – так це те, що, спостерігаючи за розвитком цієї ситуації, нам належало дійсно активізуватись і допомогти Україні якнайкраще.
– Якщо ситуація на полі битви буде складатися не так, як очікувала б Україна? Чи готова Канада до сценарію поразки України чи територіальних поступок, яких, звичайно, українці, імовірно, не хотіли б, але не могли підтримати на полі бою? Якою була ваша позиція щодо цього?
Всі наші країни повинні зробити так, щоб Україна перемогла
– Я вважаю, що всі наші країни повинні зробити так, щоб Україна перемогла. Тому ми зробимо все можливе, щоб допомогти українським друзям.
– Чи збереже Канада санкції та підтримуватиме Україну фінансово, військово тощо до кінця війни, скільки б років це не тривало?
– Ми будемо підтримувати Україну стільки, скільки буде потрібно. Нам пощастило з українцями, які емігрують до Канади протягом понад 100 років. І Україна дійсно є частиною тканини, з якої зшита наша країна. Тому ми й надалі будемо підтримувати українців.
Масштабна війна Росії проти України
24 лютого 2022 року Росія атакувала Україну на землі і в повітрі по всій довжині спільного кордону. Для вторгнення на Київщину із наміром захопити столицю була використана територія Білорусі. На півдні російська армія, зокрема, окупувала частину Запорізької та Херсонської областей, а на півночі – райони Сумщини та Чернігівщини.
Повномасштабне вторгнення президент РФ Володимир Путін називає «спеціальною операцією». Спочатку її метою визначали «демілітаризацію і денацифікацію», згодом – «захист Донбасу». А у вересні та на початку жовтня Росія здійснила спробу анексувати частково окуповані Запорізьку, Херсонську, Донецьку та Луганську області. Україна і Захід заявили, що ці дії незаконні. Генасамблея ООН 12 жовтня схвалила резолюцію, яка засуджує спробу анексії РФ окупованих територій України.
Російська влада заявляє, що армія не атакує цивільні об’єкти. При цьому російська авіація, ракетні війська, флот і артилерія щодня обстрілюють українські міста. Руйнуванням піддаються житлові будинки та об’єкти цивільної інфраструктури по всій території України.
На кінець жовтня Україна оцінювала втрати Росії у війні у понад 70 тисяч загиблих військових. У вересні Росія заявила, що її втрати менші від 6 тисяч загиблих. У червні президент Зеленський оцінив співвідношення втрат України і Росії як один до п'яти.
Не подолавши опір ЗСУ, вцілілі російські підрозділи на початку квітня вийшли з території Київської, Чернігівської і Сумської областей. А у вересні армія України внаслідок блискавичного контрнаступу звільнила майже усю окуповану до того частину Харківщини.
11 листопада українські Сили оборони витіснили російські сили з Херсона.
Після звільнення Київщини від російських військ у містах Буча, Ірпінь, Гостомель та селах області виявили факти масових убивств, катувань та зґвалтувань цивільних, зокрема дітей.
Українська влада заявила, що Росія чинить геноцид. Країни Заходу беруть участь у підтвердженні фактів масових убивств та розслідуванні. РФ відкидає звинувачення у скоєнні воєнних злочинів.
Пізніше факти катувань та убивств українських громадян почали відкриватися чи не у всіх населених пунктах, які були звільнені з-під російської окупації. Зокрема, на Чернігівщині, Харківщині, Херсонщині.
З вересня 2022 року запеклі бої російсько-української війни ідуть на сході і на півдні України.
6 червня 2023 року була повністю зруйнована гребля Каховського водосховища (перебувала під контролем російської армії із початку березня 2022 року, а у жовтні була замінована окупантами), що призвело до затоплення великої території, людських жертв, знищення сільгоспугідь, забруднення Дніпра і Чорного моря. Україна назвала це екоцидом.
Загалом, за час повномастабної війни від 24 лютого 2022 року по кінець червня 2024 року ООН верифікувала дані про щонайменше 33 878 постраждалих цивільних, серед них 11 284 загиблих.
Реальна кількість втрат, зазначають експерти, набагато більша. Тільки під час блокади і бомбардування Маріуполя, як заявляє українська влада, могла загинути понад 20 тисяч людей.
