Після майже двох років складних юридичних дискусій міжнародні експерти узгодили формат та розробили базу для створення спеціального трибуналу, який розглядатиме «злочин агресії Росії проти України. Юристи з 40 країн фіналізують модель, яка має забезпечити притягнення до відповідальності російського керівництва за розв’язання повномасштабної війни проти України, повідомили у Брюсселі 4 лютого. Радіо Свобода пояснює, яку саме модель трибуналу обрали та наскільки реальним є запроторення Путіна за ґрати.
Чому потрібен окремий трибунал
Хоча Міжнародний кримінальний суд (МКС) видав ордер на арешт російського керманича Володимира Путіна ще у березні 2023 року, цей ордер стосується лише справи про незаконну депортацію українських дітей. МКС не має повноважень судити за злочин агресії – тобто за першочерговий злочин – рішення верхівки Росії розпочати війну проти України.
Навесні 2022 року український президент Володимир Зеленський закликав міжнародну спільноту створити спеціальний трибунал поза рамками МКС, зважаючи на «прогалину» щодо кримінальної відповідальності вищих російських керівників за злочин агресії.
Як перший крок – за підтримки ЄС у липні 2023 року створили новий Міжнародний центр з переслідування злочину агресії при Євроюсті. Центр уже працює над збором та аналізом доказів, формуванням справ та розробкою стратегії обвинувачення.
Модель трибуналу
Після тривалих обговорень різних варіантів – від створення трибуналу через Генасамблею ООН до його формування на базі українського законодавства – юристи виробили компромісну модель. Трибунал буде створено в рамках Ради Європи на основі двосторонньої угоди між РЄ та Україною, зауважили дипломати у колах ЄС.
Спочатку розглядався варіант створення «міжнародного» трибуналу через Генасамблею ООН. На думку ініціаторів такого сценарію, тільки такий міжнародний трибунал міг би подолати особистий імунітет «трійки» (чинного президента, прем'єр-міністра та міністра закордонних справ) Росії.
Другий сценарій пропонував «інтернаціоналізований» трибунал як спеціальний суд, номінально прив'язаний до української правової системи, але розташований у Гаазі з міжнародними суддями.
Ми повинні справді діяти так швидко, як можливоАлен Барсе
На початку 2023 року під керівництвом України створили «Коаліцію держав зі створення Спеціального трибуналу», що складається з групи експертів (юридичних радників) з близько 40 країн. Після численних зустрічей і обговорень вони розробили «третю модель», що поєднує елементи обох підходів. Мова про трибунал за двосторонньою угодою між Радою Європи та Україною, де українське внутрішнє законодавство буде застосовуватися в межах сумісності з міжнародним правом.
Наразі фіналізуються деталі такого проєкту трибуналу і будуть передані «Коаліцією держав» до Ради Європи. Як повідомив генеральний секретар Ради Європи Ален Берсе, організація готова діяти швидко.
«Чекати – це не варіант. Ми повинні справді діяти так швидко, як можливо. І ми зробимо все можливе, щоб спробувати завершити роботу цього року», – сказав Берсе на пресконференції в Брюсселі під час представлення прогресу щодо створення трибуналу.
Без права на арешт
Щодо найбільш спірного питання про імунітет «трійки» Україна та всі учасники висловили відкритість до компромісного рішення: прокурор Спеціального трибуналу отримає право розслідувати дії та висувати обвинувачення навіть проти чинного президента Росії, однак трибунал не зможе застосовувати примусові заходи (наприклад, арешт), поки обвинувачений перебуває на посаді.
Це рішення базується на американсько-німецькій пропозиції, згідно з якою прокурор зможе готувати обвинувальні висновки, але процес потрібно буде призупинити, доки особа, що користується особистим імунітетом, не залишить посаду. Таким чином, за інформацією від дипломатів у колах ЄС, доки Володимир Путін обіймає посаду президента Росії, його не можна буде арештувати.
Трибунал матиме юрисдикцію виключно щодо злочинів агресії, скоєних проти України. Він не розглядатиме воєнні злочини чи злочини проти людяності, які залишаться в компетенції Міжнародного кримінального суду. Це забезпечить чіткий розподіл повноважень між судовими інстанціями.
Перспективи
«Отже, все, що можна зробити, це перенести судове переслідування на якийсь майбутній термін, можливо, після зміни режиму в Москві», – робить висновок у коментарі Радіо Свобода засновник Brussels Freedom Hub Роланд Фроденштайн.
Аналітик сумнівається, що Путін погодиться на будь-які мирні переговори без гарантій захисту від судового переслідування. Також немає певності, чи достатньо твердою з цього питання буде політика США. «Уряд США, швидше за все, не приєднається до інших держав G7 у наполяганні на певній відповідальності за війну», – каже Фроденштайн.
Для України створення трибуналу – це питання не лише справедливості, а й безпеки, зазначила заступниця керівника Офісу президента Зеленського Ірина Мудра.
Зло не повинно залишитися безкарнимІрина Мудра
«Зло не повинно залишитися безкарним. Мир має бути справедливим. Україна не може і не буде йти на компроміс у питанні справедливості», – наполягла Мудра, виступаючи у Брюсселі з результатами роботи «Коаліцією держав».
На думку Фроденштайна, просування зі створенням трибуналу важливе, проте потрібно оцінювати ситуацію реалістично.
«Це важливо символічно, але це не означає, що автоматично після припинення вогню між Росією та Україною Путіна притягнуть до відповідальності», – резюмував аналітик.
Форум