Гелікоптером у шпиталь. Чи по кишені Україні медична авіація?

Львів – На Львівщині стартував пілотний проєкт евакуації людей у критичному стані гелікоптером у лікарню швидкої допомоги у Львові. 12 квітня у шпиталь таким способом доставили третього пацієнта.

Якщо проєкт аеромедичної евакуації буде доцільним, завдяки ньому рятуватимуть людські життя, то до 2023 року, обіцяють в МВС, по всій Україні запровадять таке швидке евакуювання пацієнтів із віддалених місць у лікарні. Чи по кишені сьогодні Україні медична авіація для порятунку людей?

79-річна жінка з гірського Турківського району стала першою пацієнткою, яку медичним гелікоптером доставили у Львівську лікарню швидкої допомоги. У неї – ішемічний інсульт. Їй провели розчинення тромбу, інше лікування. Відстань від Турки у Львів, а це 170 кілометрів, гелікоптер подолав за годину і 15 хвилин.

Через день у Львів доставили чоловіка з міста Броди з важкими травмами, отриманими внаслідок ДТП. Машиною швидкої допомоги везли б потерпілого півтори години, гелікоптером – утричі менше. У пацієнта травма голови, переломи.

Сьогодні гелікоптер приземлився на майданчику біля лікарні із 82-річною пацієнткою знову ж із гірської Турківщини з підозрою на гострий інсульт. Щоб забрати літню жінку, вертоліт сів посеред дороги.

За словами керівника Центру екстреної медицини та медицини катастроф Львівської області Андрія Васька, під час експериментального проєкту аеромедичної евакуації проаналізують його доцільність. Головна мета – надати доступ до якісної медицини мешканцям із віддалених населених пунктів. Як визначають, кого саме з пацієнтів транспортувати у Львів повітрям?

«Ми доставили першою 79-річну жінку. Інсультний центр для пацієнтів із таким діагнозом у Самборі, а це від її дому 100 кілометрів. А ми за годину перевезли її у Львів, щоб пацієнтка отримала спеціалізовану, фахову допомогу. Рішення, кого транспортувати, ухвалюється групою людей, ми консультуємося і визначаємо, кого забирати. Нам потрібна інформація від наземної бригади, яка перебуває на місці події, або від лікарів зі стаціонару, звідки ми такого пацієнта забираємо.

Пріоритет залежатиме від важкості пацієнта, стабільності стану, чи фізично він перенесе транспортування повітрям. Звісно, що передусім евакуйовуватимемо людей у критичних станах, після ДТП, з інсультами, інфарктами, опіками. Лікарня швидкої допомоги має сучасне обладнання, а це комп’ютерний томограф, МРТ, відповідний персонал, який 24 години приймає пацієнтів. Добре розташування лікарні теж важливе», – каже Андрій Васько Радіо Свобода.

База – на приватному аеродромі у Черлянах

Пілотний проєкт аеромедичної евакуації у Львівській області розпочався 1 квітня. Місяць пацієнтів перевозитимуть гелікоптером Eurocopter EC 145, який належить Державній службі з надзвичайних ситуацій. У вертольоті є два місця для потерпілих, для двох медиків і пілотів. Гелікоптер обладнаний апаратом штучної вентиляції легень, балонами з киснем, дефібрилятором.

Згідно з договором між Міністерством внутрішніх справ і Центром екстреної медицини та медицини катастроф, цей гелікоптер перебазували з Ніжина у село Черляни, що за 32 кілометри від Львова, на приватний аеродром «Ягеллон». Вертоліт рятувальників задіюватимуть у проєкті до 1 травня, опісля мають надати гелікоптер Нацполіції. Львівська бригада має обслуговувати не лише Львівщину, але й Закарпатську, Івано-Франківську, Волинську, Рівненську, Тернопільську і Чернівецьку області.

За технічний стан гелікоптера, його утримання відповідає МВС. Як повідомив заступник міністра внутрішніх справ Антон Геращенко, вартість повітряної швидкої допомоги понад 42 тисячі гривень. Для прикладу, у місто Турку використали 290 кілограмів палива, а це на суму 9280 гривень, збір аеропорту за виліт, тобто послуги диспетчера, 2500 гривень. Амортизаційні витрати на використання гелікоптера – 25 000 гривень на годину. А ще оплата праці пілотів. Роботу медичної команди і медикаменти оплачує Центр екстреної медицини та медицини катастроф Львівської області через Національну службу здоров’я. Загалом у команді десять медиків.

Скільки з державного бюджету платять за послуги приватному аеропорту «Ягеллон», йдеться і про проживання команди у готелі, місце стоянки гелікоптера, є можливість тримати його в ангарі, директор приватного аеродрому Тарас Пукаляк не назвав точної суми.

«Зараз тривають переговори між компанією і МВС. Буде визначена кінцева ціна за послуги, враховані всі плюси і мінуси, можливо, щось доведеться і змінити чи вдосконалити. Це патруль, який постійно має бути на місці», – говорить Тарас Пукаляк.

Медична евакуація пацієнтів гелікоптером в останні дні стала помітною темою піару місцевих чиновників, навіть тих, які до проєкту не мають безпосереднього стосунку.

«Розумію доцільність авіамедичної евакуації. Це є в цілому світі, коли трапляється масова аварія, ДТП, коли потрібна невідкладна евакуація. Однак має бути медико-технічне обґрунтування. Ми, нібито, моделюємо ситуацію так званої «золотої години», яка у цілому світі визнана, коли невідкладна медична допомога надається у першу годину. Але є опорні лікарні і вони повинні брати функцію невідкладної допомоги на себе. А що, в Турківській, Самбірській районних лікарнях немає неврологів, реаніматологів, діагностичного обладнання, неврологічного чи реанімаційного відділень? Жінку 79 років везли аж у Львів, маючи попередній діагноз. Невже у Самборі не можна було зробити комп’ютерну томографію?

Треба дивитись по кожній ситуації реально, бо ми маємо проблеми у бюджеті. Якщо вкладати кошти, то з максимальною ефективністю для пацієнта. Може, варто медикаменти і обладнання скеровувати у місцеві лікарні, купити розчинники для тромбів для цих шпиталів?» – зауважив у коментарі Радіо Свобода Зіновій Гузар, який із 1995 до 2002 років очолював управління охорони здоров’я у Львові.

Пацієнта, якого доставляють у львівську лікарню гелікоптером, медики одразу ж везуть на обстеження на комп’ютерному томографі, який встановлений у будівлі одразу ж поруч із майданчиком для приземлення гелікоптера, наголошує Іван Міськів, медичний директор із анестезіологічної роботи лікарні швидкої допомоги.

«Не кожна клініка має можливість провести КТ, а якщо і є, то немає можливості зробити тромбоекстракцію, тобто забрати тромб із судинки, яка внаслідок закриття спричинила проблему щодо кровопостачання головного мозку і розвитку інсульту. У клініці швидкої допомоги ми це робимо. Терапевтичне вікно, тобто час, коли терапевтичні заходи мають найкращий ефект, це від 1 до 6 годин від перших неврологічних симптомів інсульту. Але, зазвичай, це 1-3,5 години. Якщо в цей час встигнути надати допомогу пацієнтові, то вдасться суттєво зменшити прояви неврологічного дефіциту і це стає добрим потенціалом до відновлення стану пацієнта», – зауважив Іван Міськів.

Якщо пілотний проєкт у Львові покаже позитивні результати, то вже з 1 травня гелікоптер МВС із медичною групою чергуватиме на Київщині і доставлятиме пацієнтів у важкому стані в лікарню. До кінця 2023 року керівництво держави має амбітний план – систему аеромедичної евакуації створити на всій території України. На цей рік у держбюджеті передбачено на фінансування медичної евакуації повітряним шляхом 30 мільйонів гривень.