Майже 106 мільйонів гривень, які український уряд виділив із резервного фонду держбюджету на облаштування пунктів пропуску «Чонгар» і «Каланчак» на адмінкордоні з окупованим Росією Кримом, не були використані в 2018 році. Можливість їх використання в нинішньому році також залишається під питанням.
Чому гроші з держбюджету не встигли використати до кінця 2018 року? Хто винний у ситуації, що склалася? Чи будуть ці кошти освоєні? На ці та інші запитання в ефірі Радіо Крим.Реалії у ток-шоу «Кримський вечір» відповів перший заступник міністра з питань тимчасово окупованих територій Юсуф Куркчі.
‒ Чи розраховували ви, що в 2018 році буде нереально використати виділені гроші?
‒ Реальність використання ‒ це процедура, пов'язана не тільки з оформленням якихось документів і перерахуванням грошей. Вона пов'язана з виконанням практично всіх запроектованих робіт і підписанням актів про виконання робіт усіма зайнятими учасниками цього процесу. Тільки після підписання такого акта з'являється документ, що дає можливість казначейству перерахувати ці кошти виконавцю. Бюрократичні процедури ‒ це перше.
Проект має бути узгоджений трьома-чотирма міністерствами
По-друге, навіть у цій постанові сказано, що проект має бути узгоджений трьома-чотирма міністерствами. У ньому має бути розписана кожна деталь, кожен елемент усього, що має бути реалізоване. Ця робота є подальшим кроком самого проектування. Воно, у свою чергу, пов'язане з виділенням земель для використання.
‒ Чи означає це, що українська державна машина не здатна оперативно вирішувати бюрократичні питання?
‒ Справа не просто в оцінювальному судженні, що український уряд має або не має можливості, здатний чи не здатний. Річ у тім, що ті процеси, які пов'язані з децентралізацією, з передачею певної відповідальності органам місцевого самоврядування, з усіма процедурами, які пов'язані з освоєнням грошей, вимагають певного часу. На кожному етапі, якщо буде затримка, навіть у межах закону, вийде, що задекларованої цілі не вдасться досягти.
‒ У невикористанні коштів винна тільки бюрократія? Чи є спротив із чийогось боку?
Суть у тому, що таке ось полярне ставлення має місце на всій вертикалі державної розбудови
‒ Я не кажу про явний спротив. Але якщо ви пам'ятаєте соціологічні дослідження, які були ще в 2015-2016 роках, то їх суть зводилася до того, що частина громадян України готова відмовитися від окупованих територій на користь або з метою досягнення добробуту на контрольованій території. Інша частина говорила про те, що жодним чином не можна відмовлятися і що відновлення територіальної цілісності ‒ це пріоритет номер один для держави. Суть у тому, що таке ось полярне ставлення має місце на всій вертикалі державної розбудови.
‒ Питання від слухача: «Чому Київ не облаштує адмінкордон хоча б з метою піару України»?
‒ Ні, справа не в піарі. На самому початку, коли ця частина території України була окупована, були різні думки навіть щодо того, чи варто облаштовувати цю межу за аналогією державних кордонів, які у нас існують. І що це може вплинути на громадську думку: нібито Україна змирилася з тим, що ця територія окупована і питання стає невирішуваним у найближчій перспективі.
‒ Чи «згоріли» ці майже 106 мільйонів гривень? І чи буде все ж таки облаштований адмінкордон із Кримом?
Рішення уряду ухвалене й має бути реалізоване
‒ Запитання про згорання грошей не можна ставити. Якби вони були виділені й не були б використані, тоді питання стояло б саме так. Було ухвалене рішення виділити їх із резервного фонду. Поки немає цих затверджених проектів, гроші на рахунки держпідприємства «Укрінтеравтосервіс» не потрапили. Тобто гроші з бюджету не потрапили на рахунок виконавця. Є ймовірність того, що ми встигнемо й ми доб'ємося того, щоб усі питання з погодженням, а далі з проектуванням, були вирішені. Тоді гроші мають потрапити на рахунки цього підприємства. Рішення уряду ухвалене й має бути реалізоване.
‒ Це можливо здійснити в 2019 році?
‒ Я думаю, якщо всі наші колеги, всі відповідальні люди, які пов'язані з вирішенням цього питання, поставляться з таким же бажанням, як у нашому міністерстві, то це реально.
Довідка: Раніше «Громадське» з посиланням на Міністерство фінансів України повідомило, що майже 106 мільйонів гривень, які український уряд виділив з резервного фонду держбюджету на облаштування інфраструктури пунктів пропуску «Чонгар» і «Каланчак» на адміністративному кордоні з Кримом, фактично не були використані в 2018 році. При цьому в 2019 бюджетному році вони є недоступними.
Український уряд 4 липня 2018 року ухвалив постанову №584, згідно з якою з резервного фонду держбюджету виділено 105 мільйонів 983 тисячі 571 гривню на облаштування КПВВ «Каланчак» і «Чонгар» на адмінкордоні з Кримом.
Після анексії Криму Росією на початку 2014 року між материковою Україною та півостровом проліг формально адміністративний, але фактично ‒ справжній кордон. У Херсонській області на адмінкордоні з Кримом працюють три контрольні пункти в'їзду/виїзду ‒ «Каланчак», «Чонгар» і «Чаплинка».
(Текст підготував Артем Лаптієв)
