Є серйозні підстави для занепокоєння
«Цьогорічні результати демонструють погіршення ситуації в усьому світі, що не може глибоко не турбувати», – зазначає Арч Паддінґтон, директор відділу досліджень «Фрідом Гаус».
Арч Паддінґтон: «Значна кількість країн, які раніше демонстрували поступ до демократії, зробили кроки назад, тоді як жодна з країн, визначених як «не вільні», не виявила ознак покращення ситуації. Оскільки дослідження показує глобальне звуження політичних прав та громадських свобод уже другий рік поспіль, є серйозні підстави для занепокоєння».
Якщо судити з загального розподілу країн світу на категорії: «Вільні», «Частково вільні» та «Не вільні», то кількісно картина свободи в світі суттєво не змінилась. Водночас зміни на гірше сталися всередині цих великих категорій. Усього кількість країн, де зафіксоване погіршення, учетверо перевершує кількість тих, де відбулося поліпшення.
Деякі країни, в яких сталося погіршення, вже були раніше кваліфіковані як «Не вільні». Минулий рік засвідчив активізацію зусиль авторитарних режимів щодо зміцнення своєї влади шляхом переслідувань демократичної опозиції, громадянського суспільства та незалежних ЗМІ. Прикладом тут можуть бути Єгипет та Пакистан. Особливо суттєвою в наступі на свободу була роль групи ринково орієнтованих автократій та енергетично багатих диктатур – зокрема, Росії, Ірану, Венесуели та Китаю.
Не показала ознак покращення жодна з країн, кваліфікованих за найнижчою з можливих оцінкою Фрідом Гаус – «найгірші з гірших». Така картина відрізняється навіть від минулих років, коли фіксували бодай якийсь прогрес у найбільш жорстоких диктатурах.
Так само тривожним є те, що країни, які упродовж минулих років досягли прогресу на шляху до свободи, нині зробили значні кроки назад. В Азії погіршився рейтинг Бангладеш, Шрі Ланки та Філіппін. На Близькому Сході надії на покращення в Палестині та Лівані були змарновані через негативні тенденції минулого року. Погіршення в Нігерії та Кенії, двох з найбільш африканських країн, є предметом великої тривоги для тих, хто сподівався, що здобутки минулих років і далі наростатимуть. Дві країни, де останніми роками відбулися «кольорові революції» – Киргизстан та Грузія – також зробили тривожні кроки назад.
Виконавчий директор Фрідом Гаус Дженіфер Віндзор закликала поборників свободи подвоїти зусилля з підтримки активістів, що виступають на захист свободи в різних країнах.
Дженіфер Віндзор: «Наразі авторитарні режими змогли використати свій вплив для вповільнення поступу свободи, а в деяких випадках – і для згортання досягнутого раніше прогресу. Демократичні уряди не змогли протиставити цим тенденціям свою ефективну співпрацю. Ті, хто підтримують свободу – як уряди, так і неурядові організації – мають подвоїти зусилля, щоб підтримати захисників демократії, що перебувають під тиском».
Результати глобального дослідження
Кількість країн, кваліфікованих як «Вільні» дослідженням «Свобода у світі», 2007 року залишилась на рівні тому ж рівні, як і минулого року: 90. Це охоплює 46 відсотків населення світу.
Кількість «частково вільних» країн збільшилась на 2 і сягнула 60, що охоплює 18 відсотків світового населення. З «не вільних» до цієї категорії перейшли Таїланд і Того.
43 країни (на 2 менше, ніж торік) потрапили в категорію «Не вільні». У цих країнах живуть 36 відсотків населення світу. Також у цю категорію перемістилась з розряду «частково вільні» Палестинська автономія.
Кількість країн, де панує виборна демократія, зменшилась на 3 порівняно з торішнім показником. Тепер їх 121. Одна країна – Мавританія – увійшла в це число вперше, тоді як події в трьох інших – Філіппінах, Бангладеш та Конго – вивели їх з числа виборних демократій.
Регіональні тенденції
Значне число країн Азії, багато з яких розташовані на Індійському субконтиненті, зробили кроки назад упродовж 2007 року. Це, зокрема, стосується Афганістану, Бангладеш, Пакистану та Шрі Ланки, де погіршились умови для функціонування громадянського суспільства і, в трьох з цих чотирьох країн, посилився вплив військових. Позитивним зрушенням в цьому регіоні став перехід Таїланду, завдяки проведеним наприкінці року виборам, із «не вільних» до «частково вільних» країн.
В посткомуністичних країнах колишнього Радянського Союзу та Східної Європи – Росії, Азербайджані та Казахстані – зафіксовано погіршення ситуації зі свободою. Усі ці країни мають усталену авторитарну владу, а їхній добробут зростає за рахунок енергетичних ресурсів. Кроки назад зробили й країни, що претендували на запровадження демократичного устрою – Грузія та Киргизстан. Натомість, у країнах Східної та Центральної Європи тривав процес демократичної консолідації. Польща показала певні позитивні здобутки на цьому шляху, тоді як у Латвії та Боснії і Герцеговині було зафіксоване невелике погіршення.
2007 року добіг кінця період невеликого покращення, яким був позначений політичний ландшафт Близького Сходу після терактів 11 вересня 2001. Регрес було зафіксовано у трьох важливих країнах арабського Близького Сходу: Єгипті, Лівані та Сирії. Суттєве погіршення відбулося також у Палестинській автономії, на окупованих Ізраїлем територіях. В одній з найбільш репресивних країн регіону, Тунісі, ситуація з політичними правами також далі погіршувалася протягом 2007.
Якщо впродовж останніх років в африканських країнах регіону Сахари відбувалося, хоча повільне й нерівне, та все ж-таки покращення, то 2007 рік позначився там загальним згортанням свободи. Регрес зафіксовано у 15 країнах, тоді як прогрес – лише в шести. До цих останніх, крім уже згаданих Того та Мавританії, належать Кот д’Івуар та С’єрра Леоне, що були раніше зонами конфлікту, а також Мозамбік та Руанда. Однак політичні спекуляції на міжетнічній напрузі та нетолерантність багатьох регіональних лідерів стали важливими чинниками погіршення в таких країнах, як Кенія, Демократична Республіка Конго та Нігерія. У Малі та Нігері зафіксоване згортання громадянських свобод, а в Сомалі і без того погане становище й далі погіршувалось. Також відбулось погіршення ситуації в Камеруні, Чаді, Центральноафриканській Республіці, Коморосі, Республіці Конго (Браззавіль), Гвінеї-Біссау, Лесото, Мадагаскарі та Малаві.
У значній частині Латинської Америки при владі сьогодні перебувають партії, які продемонстрували відданість виборчому процесу, свободі висловлювань, та широкому спектру громадянських свобод. Однак «Фрідом Гаус» відзначає, що свобода у Венесуелі залишається у пригнобленому стані. Погіршилася ситуація і в Нікарагуа. Добрим знаком стали невеликі позитивні зрушення на Гаїті.
Північна Америка та, за невеликими винятками, Західна Європа отримали найвищі оцінки в рейтингу «Фрідом Гаус». Однак неадекватна реакція на зростання імміграційних процесів у Європі та США виявила потенційні серйозні прогалини в демократичних системах цих країн, особливо у Західній Європі. До того ж, у цих країнах триває болючий процес розв’язання проблем, пов’язаних з небезпекою ісламського тероризму.
«Фрідом Гаус» – незалежна неурядова організація, яка підтримує поширення свободи в усьому світі, проводить моніторинг політичних прав та громадянських свобод у світі від 1972 року.