П’єсу про Степана Бандеру пише грузин

40 років тому кінорежисер Сергій Параджанов, вірменин за національністю, що народився в Тбілісі, зняв фільм «Тіні забутих предків». 10 років тому грузин Борис Небієрідзе створив телесеріал «Роксолана». За рік п’єсу про Степана Бандеру планує завершити грузинський драматург і режисер Рагулі Власідзе. Він зізнається в особливій любові до України і каже, що в Грузії не вистачає таких героїв, як Степан Бандера.

Рагулі Власідзе: «Я просто живу цим. Дуже багато питань задають: чому? Напевно, просто я люблю цю державу, народ, я багато років живу тут. І все життя чекаю, що в Україні буде прорив. Це приклад для нас і для грузинів, для всіх, хто намагається будувати державу, національну свідомість. Показати той період, тих справжніх героїв, які мають стати примірником».

Рагулі Власідзе народився в місті Хашурі, де свого часу лікувалася Леся Українка. 17 років живе в Україні. В минулому році в Івано-Франківському видавництві «Лілея НВ» видав книгу «Провінційне пекло». Задум написати п’єсу про Степана Бандеру виник після того, як побував в музеї провідника ОУН в його родинному селі Старий Угринів Калуського району. Працював в обласному архіві, зустрічався з учасниками визвольних змагань.

Потенційний кандидат на роль Бандери вже є

Івано-франківці не відмовились би першими поставити п''єсу, адже з Рагулі Власідзе співпрацюватимуть студенти Інституту мистецтв Прикарпатського національного університету ім. Василя Стефаника. Їхній керівник, актор обласного муздрамтеатру ім. Івана Франка, заслужений артист України Ростислав Держипільський не відмовився б від головної ролі.

Ростислав Держипільський: «Звичайно, цікаво Степана Бандеру зіграти. Ми зустрілися, такі якби майстер-класи провели, знайшли спільну мову, дуже цікаво було з ним спілкуватися, дуже цікава людина».

«Грузинський» погляд на Бандеру: добре чи погано?

На противагу скепсису одних, які переконані, що у грузинів відмінна від української ментальність, тож образ Бандери навряд чи вдасться, інші переконані, що це буде погляд збоку, людини не Заходу і не Сходу – тож не заангажований погляд.

Письменник, академік Володимир Качкан акцентує на іншому аспекті: «Якщо людина глибинно вивчила той історичний, той культурологічний, той націовизначальний фермент, який він бере в обсервацію по вертикалі і горизонталі, якщо людина, так би мовити, себе розчинила, образно кажучи, у тому середовищі, яке йому стає архірідним, бо він досліджує, він хоче себе вкрапити, він хоче себе залишити і звідти щось втягнути у своє єство – я думаю, що такі приклади тільки треба вітати».

У день народження Степана Бандери в його родинному селі, де знаходиться меморіальний комплекс, вже традиційно проводять віче. Особливо велелюдним воно буде через рік – на відзначення 100-річчя від дня народження провідника ОУН.

Матеріали до теми:

• 99 років від народження Степана Бандери • 2008-й стане роком Степана Бандери