Найдавнішими українськими прапорами були княжі стяги трикутної форми: у Київській державі – червоного або блакитного кольору із золотим тризубом, а у Галицько-Волинському князівстві – блакитні із золотим левом.
Гетьман Війська Запорозького мав 2 корогви: перша була червоною з білим зображенням Архистратига Михаїла, на другій був зображений гетьманський герб. На полкових та сотенних корогвах був зображений козак з рушницею і шаблею у золотому щиті на блакитному полотнищі. Запорозька Січ мала червоний прапор з білим Архангелом Михаїлом на лицевому боці та білим грецьким хрестом в оточенні золотих сонця, півмісяця та зірок – на зворотному. Прапори козацьких куренів та паланок були малинові або жовто-блакитні, а на січовій морській корогві був вишитий Святий Миколай.
У ХХ столітті першими почали використовувати жовто-блакитний прапор Українські Січові Стрільці. Державний прапор Української Народної Республіки теж був жовто-блакитним, а її морський прапор – жовто-синім із золотим тризубом. Натомість державні прапори Української Держави гетьмана Скоропадського, Західно-Української Народної Республіки і Карпатської України, а також бойові прапори Української Повстанської Армії були синьо-жовтими.
Навесні 1990 року міські ради у кількох містах радянської України ухвалили рішення підняти український національний прапор разом із прапором УРСР. Відтак, 23 березня синьо-жовтий прапор замайорів у Тернополі, 4 квітня – у Львові, а 24 липня – у Києві. Нарешті, 28 січня 1992 року Верховна Рада затвердила національний синьо-жовтий прапор як Державний прапор України.
Гетьман Війська Запорозького мав 2 корогви: перша була червоною з білим зображенням Архистратига Михаїла, на другій був зображений гетьманський герб. На полкових та сотенних корогвах був зображений козак з рушницею і шаблею у золотому щиті на блакитному полотнищі. Запорозька Січ мала червоний прапор з білим Архангелом Михаїлом на лицевому боці та білим грецьким хрестом в оточенні золотих сонця, півмісяця та зірок – на зворотному. Прапори козацьких куренів та паланок були малинові або жовто-блакитні, а на січовій морській корогві був вишитий Святий Миколай.
У ХХ столітті першими почали використовувати жовто-блакитний прапор Українські Січові Стрільці. Державний прапор Української Народної Республіки теж був жовто-блакитним, а її морський прапор – жовто-синім із золотим тризубом. Натомість державні прапори Української Держави гетьмана Скоропадського, Західно-Української Народної Республіки і Карпатської України, а також бойові прапори Української Повстанської Армії були синьо-жовтими.
Навесні 1990 року міські ради у кількох містах радянської України ухвалили рішення підняти український національний прапор разом із прапором УРСР. Відтак, 23 березня синьо-жовтий прапор замайорів у Тернополі, 4 квітня – у Львові, а 24 липня – у Києві. Нарешті, 28 січня 1992 року Верховна Рада затвердила національний синьо-жовтий прапор як Державний прапор України.