Для кожного, хто чув про Бабин Яр, ця місцина займає особливе місце у серці, каже голова Всеукраїнського товариства пам’яті Голокосту Ілля Левітас: «Завдання — зберегти те, що залишилось. Принаймні, є та територія, яка дійсно була самим Бабиним Яром. Він взагалі був невеликий, метрів 150, ну, може, до 200 метрів, не більше. Я там ходив у 1945 році, збирав речі».
Ці речі, а також історичні документи, фотографії, художні твори, які розповідають про трагедію Бабиного Яру, можна побачити у ці дні в «Українському домі». Експозицію для виставки збирали Музей історії Києва, Музей Великої вітчизняної війни, Міністерство культури, єврейські громади України.
Один з організаторів виставки, історик Дмитро Малаков, розповідає, що на стендах представлений своєрідний суспільно-етнічний портрет Києва у роки війни. І більшість киян – справжні праведники: «Чоловік-українець, який ішов у Бабин Яр із дружиною-єврейкою, не менший праведник, ніж той, хто євреїв ховав. Хоча той, хто ховав, теж ризикував життям. Приклад: дитячий будинок номер один. Там були єврейські діти, приховані, під вигаданими прізвищами. І персонал ризикував життям, не видавав тих дітей!»
Цю історію Дмитро Малаков чув від мами, яка працювала вихователькою того дитячого будинку.
Пам’ять загиблих вшанує міжнародний форум
До відзначення 65-х роковин трагедії Бабиного Яру у Києві сьогодні відбудеться міжнародний Форум під назвою «Життя народові моєму».
Ініціатива проведення Форуму «Життя народові моєму» належить Президентові України Вікторові Ющенку. Глава держави неодноразово заявляв, що 65-ті роковини трагедії Бабиного Яру — не просто сумна дата в історії країни, а початок діалогу між українськими громадянами, які представляють різні національності і віросповідання, чиї життєві долі перетнулися в Україні.
Віктор Ющенко та його колеги — президенти Ізраїлю та Хорватії, парламентські лідери Азербайджану та Росії, керівники національних громад України — сьогодні покладатимуть квіти до пам’ятника жертв Бабиного Яру і візьмуть участь у роботі Форуму.
Серед його організаторів — Секретаріат Президента та уряд України, Всесвітній фонд пам’яті Голокосту і Меморіальний центр «Яд Вашем» (Ізраїль). Посильну допомогу надавали і наукові установи України, громадські організації, єврейська громада країни та столиці.
До 65-х роковин трагедії Бабиного Яру: Міжнародний Форум «Життя народові моєму».
Богдана Костюк Київ, 27 вересня 2006 (RadioSvoboda.ua) — «Кров твого брата волає до мене з землі» — цей напис зроблено на пам’ятному знаку «Менора» у Бабиному Яру. Невелике урочище у Києві стало символом трагедії багатьох народів, чиї сини і доньки покояться в Яру: їх тут близько ста тисяч — євреїв і росіян, українців та ромів. Їх розстріляли нацисти під час окупації Києва у 1941–43 роках.
Виставка по Голокосту в Українському Домі. 27 вересня 2006 р.