– Європейський банк реконструкції та розвитку – основний менеджер, який керує фінансовими потоками, що надходять на чорнобильські проекти від донорів. Таких донорів понад тридцять, це як окремі держави, так і міжнародні інституції. Головних чорнобильських проектів насправді два: це побудова нового сучасного укриття на АЕС і залучення фінансування та технологій для покращення й модернізації системи ядерної безпеки; ідеться, серед іншого, про побудову сховища для ядерного палива біля ЧАЕС.
Міжнародні донори, учасники нинішньої конференції у Києві, підтверджують наміри здійснити ці проекти, надалі їх фінансувати.
– Європейський банк – один із ініціаторів проведення міжнародної конференції до 25-річчя Чорнобильської катастрофи, яка сьогодні розпочинається у Києві. Ви підготували матеріали стосовно підвищення безпеки ядерних реакторів. А особисто Вам доводилось бачити знівечені реактори ЧАЕС, Чорнобильську зону?
– Я можу розповідати про Чорнобиль, порівнювати, яким я його бачив чотирнадцять років тому і яким побачив цими днями. Це досі не дуже гарне й безпечне місце. Але воно виглядає значно безпечнішим, ніж раніше. Тож у своїх матеріалах, запропонованих учасникам конференції, я й пишу про Чорнобильський досвід, як українці, іноземні фахівці разом напрацьовували досвід безпечного виведення атомної електростанції з експлуатації, забезпечення контролю за процесами, що відбуваються всередині зруйнованого реактора. Не менш важливим є досвід роботи на станції та довкола неї людей, як і досвід підготовки конструкцій нового «Укриття». Бо ж раніше вважалось, що у Чорнобилі безпечна праця неможлива.
– На Конференції українські урядовці спробують зацікавити іноземних донорів та інвесторів можливістю розвитку туризму довкола Чорнобильської АЕС. Як Ви розцінюєте подібну ініціативу?
– Мені важко коментувати подібну пропозицію. Я вважаю, що Чорнобильська АЕС, Чорнобильська зона не таке місце, де варто розвивати туризм. І взагалі, питання розвитку якоїсь діяльності у Чорнобильській зоні залежить не лише від здорового глузду урядовців чи бізнесменів, а від рівня радіаційного забруднення довкілля. Врешті-решт, враховуючи радіаційне забруднення Чорнобильської зони, кожна людина сама повинна вирішувати, чи воліє вона її відвідати. Персонал Чорнобильської зони достатньо компетентний, щоб підказати людям, чи варто їм їхати у зону.
Міжнародні донори, учасники нинішньої конференції у Києві, підтверджують наміри здійснити ці проекти, надалі їх фінансувати.
– Європейський банк – один із ініціаторів проведення міжнародної конференції до 25-річчя Чорнобильської катастрофи, яка сьогодні розпочинається у Києві. Ви підготували матеріали стосовно підвищення безпеки ядерних реакторів. А особисто Вам доводилось бачити знівечені реактори ЧАЕС, Чорнобильську зону?
– Я можу розповідати про Чорнобиль, порівнювати, яким я його бачив чотирнадцять років тому і яким побачив цими днями. Це досі не дуже гарне й безпечне місце. Але воно виглядає значно безпечнішим, ніж раніше. Тож у своїх матеріалах, запропонованих учасникам конференції, я й пишу про Чорнобильський досвід, як українці, іноземні фахівці разом напрацьовували досвід безпечного виведення атомної електростанції з експлуатації, забезпечення контролю за процесами, що відбуваються всередині зруйнованого реактора. Не менш важливим є досвід роботи на станції та довкола неї людей, як і досвід підготовки конструкцій нового «Укриття». Бо ж раніше вважалось, що у Чорнобилі безпечна праця неможлива.
– На Конференції українські урядовці спробують зацікавити іноземних донорів та інвесторів можливістю розвитку туризму довкола Чорнобильської АЕС. Як Ви розцінюєте подібну ініціативу?
– Мені важко коментувати подібну пропозицію. Я вважаю, що Чорнобильська АЕС, Чорнобильська зона не таке місце, де варто розвивати туризм. І взагалі, питання розвитку якоїсь діяльності у Чорнобильській зоні залежить не лише від здорового глузду урядовців чи бізнесменів, а від рівня радіаційного забруднення довкілля. Врешті-решт, враховуючи радіаційне забруднення Чорнобильської зони, кожна людина сама повинна вирішувати, чи воліє вона її відвідати. Персонал Чорнобильської зони достатньо компетентний, щоб підказати людям, чи варто їм їхати у зону.
