Перший космонавт України Леонід Каденюк здійснив свій політ у 1997-му році, у складі спільного екіпажу на американському космічному кораблі “Columbia”. Зараз пан Каденюк зазначає, що попри всі негаразди космонавтика сьогодні є дуже перспективною галуззю для України:
“Україна, як космічна держава підписала цілий ряд міждержавних угод. Зокрема, із Європейським космічним агентством, зі Сполученими Штатами Америки, з Російським космічним центром, з Китаєм, з Бразилією. Зараз діє така цікава програма, як морський старт, вона вже працює кілька років. Вже через рік запрацює програма, яка підписана з Бразилією, яка передбачає використання бразильського космодрому “Алькантара”.
Астронавт Ярослав Яцків зазначає, що Україна зараз розробляє нову космічну програму, яку реалізовуватимуть з 2007 по 2010 роки. У програмі йтиметься, що Україні, як космічній державі потрібно мати космодром, ракетоносії та космічні апарати. Власного космодрому Україна не має ще й до сьогодні і використовує зокрема російські такі як “Байконур”, “Плесецьк”, зазначає Ярослав Яцків:
“Космос – це не тільки те, що нас цікавить. Космос для України це вікно в великий світ, інтеграція у світовий науковий простір. Ну, і космос це практичні використання для майбутнього України, телекомунікації, природні ресурси, пошуки корисних копалин, моніторинг лісів, земельних угідь та екологія. Зараз космічні технології служать людству”.
Експерти зазначають, що успіхи підкорення космосу Радянським Союзом були б неможливі без українського конструкторського бюро “Південне”. Саме на “Південному” розробляли космічні ракети разом із бойовими міжконтинентальними балістичними ракетами.
Після розвалу СРСР, без’ядерній Україні балістичні ракети стали непотрібні. Однак ще й досі чимало експертів називають “Південне” одним з лідерів світового ракетобудування. У 1995 році, приміром, “Південне” і виробниче об’єднання “Південмаш” спільно з партнерами зі США, Росії та Норвегії почали реалізацію проекту “Морський старт”. Йдеться про використання плавучого космодрому. З платформи, розташованої у Тихому океані біля острова Різдва, почали здійснювати комерційні запуски. Українсько-російська ракета-носій “Зеніт” виводить на орбіту супутники зв''язку.
А з космодрому Плесецьк ракета-носій “Циклон-3” запустила на орбіту першого супутника під юрисдикцією України “Січ-1”.
Українські космонавти зазначають, що на розвиток цієї галузі, держава виділяє замало коштів. У Бюджеті-2006 на розвиток космонавтики передбачили близько 350 мільйонів гривень, тоді як Сполучені Штати виділяють 15-16 мільярдів доларів щорічно.
“Україна, як космічна держава підписала цілий ряд міждержавних угод. Зокрема, із Європейським космічним агентством, зі Сполученими Штатами Америки, з Російським космічним центром, з Китаєм, з Бразилією. Зараз діє така цікава програма, як морський старт, вона вже працює кілька років. Вже через рік запрацює програма, яка підписана з Бразилією, яка передбачає використання бразильського космодрому “Алькантара”.
Астронавт Ярослав Яцків зазначає, що Україна зараз розробляє нову космічну програму, яку реалізовуватимуть з 2007 по 2010 роки. У програмі йтиметься, що Україні, як космічній державі потрібно мати космодром, ракетоносії та космічні апарати. Власного космодрому Україна не має ще й до сьогодні і використовує зокрема російські такі як “Байконур”, “Плесецьк”, зазначає Ярослав Яцків:
“Космос – це не тільки те, що нас цікавить. Космос для України це вікно в великий світ, інтеграція у світовий науковий простір. Ну, і космос це практичні використання для майбутнього України, телекомунікації, природні ресурси, пошуки корисних копалин, моніторинг лісів, земельних угідь та екологія. Зараз космічні технології служать людству”.
Експерти зазначають, що успіхи підкорення космосу Радянським Союзом були б неможливі без українського конструкторського бюро “Південне”. Саме на “Південному” розробляли космічні ракети разом із бойовими міжконтинентальними балістичними ракетами.
Після розвалу СРСР, без’ядерній Україні балістичні ракети стали непотрібні. Однак ще й досі чимало експертів називають “Південне” одним з лідерів світового ракетобудування. У 1995 році, приміром, “Південне” і виробниче об’єднання “Південмаш” спільно з партнерами зі США, Росії та Норвегії почали реалізацію проекту “Морський старт”. Йдеться про використання плавучого космодрому. З платформи, розташованої у Тихому океані біля острова Різдва, почали здійснювати комерційні запуски. Українсько-російська ракета-носій “Зеніт” виводить на орбіту супутники зв''язку.
А з космодрому Плесецьк ракета-носій “Циклон-3” запустила на орбіту першого супутника під юрисдикцією України “Січ-1”.
Українські космонавти зазначають, що на розвиток цієї галузі, держава виділяє замало коштів. У Бюджеті-2006 на розвиток космонавтики передбачили близько 350 мільйонів гривень, тоді як Сполучені Штати виділяють 15-16 мільярдів доларів щорічно.