Белград, 4 березня 2005 – Генерал Перишич спершу був близьким спiвробiтником колишнього президента Югославiї Слободана Милошевича, а згодом став його опонентом. На початку дев’яностих рокiв вiн очолював пiдроздiли армiї колишньої Югославiї, котрi обстрiлювали Задар у Хорватiї та Мостар в Боснiї i Герцоговині. Через це хорватський суд заочно засудив його на 20 рокiв ув’язнення.
Вiд 1993 до осенi 1998 року Перишич був начальником Генштабу й беззастережно виконував усi накази президента Милошевича. Та коли влада поставила вимогу, щоб армiя брала участь у бойових дiях проти албанських повстанцiв у Косовi, генерал вiдмовився. Вiн сказав Милошевичу, що Збройнi сили, згiдно з конституцiєю, можуть воювати лише проти чужих вiйськ, а не проти громадян Сербiї. Його вiдразу вiдправили на пенсiю.
Обурений Перишич заснував свою партiю та почав критикувати офiцiйну полiтику. В останнi тижнi влади Милошевича генерал Перишич, як повiдомляла преса, вiдiграв важливу роль: вiн запевняв своїх колишнiх колег в Генштабi та в казармах, щоб армiя не застосувала силу проти демонстрантiв.
Пiсля скинення недемократичного режиму, Перишич став заступником голови уряду. Та незабаром вiн опинився за ґратами. Заарештувала його вiйськова полiцiя коли вiн вечеряв iз спiвробiтником посольства Сполучених Штатiв Америки. Генерала обвинуватили в тому, що вiн продавав американцям вiйськовi таємницi. Судовий процес досi не розпочався. Перишич пiсля звiльнення з в’язницi заявив, що обвинувачення були безпiдставними.
До Гааги Момчило Перишич поїде в понедiлок. Вiн каже, що кожен, хто скоїв злочини, повинен нести вiдповiдальнiсть та що добровiльно здасться для того, щоб сприяти встановленню правди про вiйни на територiї колишньої Югославiї.
Уряд Сербiї пообiцяв надати Перишичу юридичну та фiнансову допомогу.
Вiд 1993 до осенi 1998 року Перишич був начальником Генштабу й беззастережно виконував усi накази президента Милошевича. Та коли влада поставила вимогу, щоб армiя брала участь у бойових дiях проти албанських повстанцiв у Косовi, генерал вiдмовився. Вiн сказав Милошевичу, що Збройнi сили, згiдно з конституцiєю, можуть воювати лише проти чужих вiйськ, а не проти громадян Сербiї. Його вiдразу вiдправили на пенсiю.
Обурений Перишич заснував свою партiю та почав критикувати офiцiйну полiтику. В останнi тижнi влади Милошевича генерал Перишич, як повiдомляла преса, вiдiграв важливу роль: вiн запевняв своїх колишнiх колег в Генштабi та в казармах, щоб армiя не застосувала силу проти демонстрантiв.
Пiсля скинення недемократичного режиму, Перишич став заступником голови уряду. Та незабаром вiн опинився за ґратами. Заарештувала його вiйськова полiцiя коли вiн вечеряв iз спiвробiтником посольства Сполучених Штатiв Америки. Генерала обвинуватили в тому, що вiн продавав американцям вiйськовi таємницi. Судовий процес досi не розпочався. Перишич пiсля звiльнення з в’язницi заявив, що обвинувачення були безпiдставними.
До Гааги Момчило Перишич поїде в понедiлок. Вiн каже, що кожен, хто скоїв злочини, повинен нести вiдповiдальнiсть та що добровiльно здасться для того, щоб сприяти встановленню правди про вiйни на територiї колишньої Югославiї.
Уряд Сербiї пообiцяв надати Перишичу юридичну та фiнансову допомогу.