Київ – Міністерство соціальної політики України пропонує запровадити гарантовані зарплати для працівників та відповідальність роботодавців за зарплати у «конвертах». Про це повідомив віце-прем’єр-міністр, міністр соціальної політики Сергій Тігіпко, презентуючи законопроекти щодо легалізації заробітних плат. Водночас деякі експерти припускають, що такі заходи уряду можуть призвести до зростання безробіття.
За порушення, до яких працедавці можуть вдатися при виплаті зарплати, в уряді пропонують запровадити штрафи. Наприклад, якщо працівник виконує свої обов’язки, але роботодавець не уклав із ним трудовий договір, останній імовірно сплатить штраф на суму 34 тисячі гривень.
Віце-прем’єр-міністр, міністр соціальної політики Сергій Тігіпко Віце-прем’єр-міністр, міністр соціальної політики Сергій Тігіпко посилається на дані Інституту демографії: там порахували, що в Україні близько 145 мільярдів гривень фонду зарплати «в тіні». За словами Тігіпка, нині офіційно мінімальну зарплату отримує 2,5 мільйони українців. «Я вірю в те, що мільйон може отримувати мінімальну зарплатню. У 2,5 мільйони не вірю. А якщо до цього додати, що 120 тисяч керівників підприємств поставили собі заробітну плату як мінімальну, то тим більше не вірю», – каже він.
В уряді хочуть «гарантувати» зарплати
Окрім штрафів, у Мінсоцполітики пропонують також змінити підхід до визначення мінімальної зарплати, а саме не включати у неї надбавки компенсаційного характеру, але включити, наприклад, премії та доплати. Окрім того, в уряді хочуть запровадити поняття «гарантованих зарплат». Вони, за словами Тігіпка, поширюватимуться на 8 категорій працівників, зайнятих у приватному секторі.
Сергій Тігіпко переконаний, що всі ці кроки неодмінно покращать умови роботи українців. «По-перше, ми за рахунок таких норм зробимо все, щоб формалізувати відносини працівника і роботодавця. Люди працюють, не маючи ніяких угод, фактично, на рабських засадах. По-друге, часто наші люди згадують про пенсію, коли до неї залишається 3-4 роки», – додає віце-прем’єр.
В опозиції законопроекти критикують. Раніше екс-прем’єр Юлія Тимошенко заявила, що для легалізації зарплат потрібні не законопроекти, а зміни в податковій системі. «Для того, щоб легалізувати зарплатню, щоб її не платили в конвертах, потрібно зробити тільки одне: зняти зайві податки з фонду заробітної плати», – наголосила вона.
В уряді визнають: нині податкове навантаження на фонд зарплати складає понад 40%. Його зменшення Сергій Тігіпко допускає лише після перших досягнень, запропонованих Міністерством соціальної політики законопроектів.
Уряд діє «методом батога», не пропонуючи «пряника» – експерт
Експерт Інститут економічних досліджень і політичних консультацій Олександра Бетлій у коментарі для Радіо Свобода припускає, що згадані норми законопроектів навряд чи вирішать проблему тінізації зарплат, але можуть призвести до зростання безробіття. «Наприклад, деякі люди в регіонах працюють на одній основній роботі і на другій – за сумісництвом. Скажімо, що отримують і там, і там зарплату по тисячі гривень. Якщо для кожного роботодавця поставлять індикативну зарплату у 3 тисячі, то цей працівник, швидше за все, взагалі залишиться без роботи», – каже дослідниця.
«Що пропонує уряд? Він пропонує покарати і працівника, і роботодавця, натомість не пропонуючи нічого. Все-таки треба було пропонувати якісь заходи як «пряник». А якщо ми не зменшуватимемо нарахування на заробітну плату, то дуже важко собі уявити, як взагалі всі ці запропоновані методи спрацюють», – додає Олександра Бетлій.
У Міністерстві соціальної політики кажуть, що найближчий місяць законопроекти будуть доопрацьовувати. У цей час обіцяють вислухати зауваження роботодавців, профспілок та опозиції. Після цього їх запропонують на розгляд у Верховній Раді.
За порушення, до яких працедавці можуть вдатися при виплаті зарплати, в уряді пропонують запровадити штрафи. Наприклад, якщо працівник виконує свої обов’язки, але роботодавець не уклав із ним трудовий договір, останній імовірно сплатить штраф на суму 34 тисячі гривень.
В уряді хочуть «гарантувати» зарплати
Окрім штрафів, у Мінсоцполітики пропонують також змінити підхід до визначення мінімальної зарплати, а саме не включати у неї надбавки компенсаційного характеру, але включити, наприклад, премії та доплати. Окрім того, в уряді хочуть запровадити поняття «гарантованих зарплат». Вони, за словами Тігіпка, поширюватимуться на 8 категорій працівників, зайнятих у приватному секторі.
Сергій Тігіпко переконаний, що всі ці кроки неодмінно покращать умови роботи українців. «По-перше, ми за рахунок таких норм зробимо все, щоб формалізувати відносини працівника і роботодавця. Люди працюють, не маючи ніяких угод, фактично, на рабських засадах. По-друге, часто наші люди згадують про пенсію, коли до неї залишається 3-4 роки», – додає віце-прем’єр.
В опозиції законопроекти критикують. Раніше екс-прем’єр Юлія Тимошенко заявила, що для легалізації зарплат потрібні не законопроекти, а зміни в податковій системі. «Для того, щоб легалізувати зарплатню, щоб її не платили в конвертах, потрібно зробити тільки одне: зняти зайві податки з фонду заробітної плати», – наголосила вона.
В уряді визнають: нині податкове навантаження на фонд зарплати складає понад 40%. Його зменшення Сергій Тігіпко допускає лише після перших досягнень, запропонованих Міністерством соціальної політики законопроектів.
Уряд діє «методом батога», не пропонуючи «пряника» – експерт
Експерт Інститут економічних досліджень і політичних консультацій Олександра Бетлій у коментарі для Радіо Свобода припускає, що згадані норми законопроектів навряд чи вирішать проблему тінізації зарплат, але можуть призвести до зростання безробіття. «Наприклад, деякі люди в регіонах працюють на одній основній роботі і на другій – за сумісництвом. Скажімо, що отримують і там, і там зарплату по тисячі гривень. Якщо для кожного роботодавця поставлять індикативну зарплату у 3 тисячі, то цей працівник, швидше за все, взагалі залишиться без роботи», – каже дослідниця.
«Що пропонує уряд? Він пропонує покарати і працівника, і роботодавця, натомість не пропонуючи нічого. Все-таки треба було пропонувати якісь заходи як «пряник». А якщо ми не зменшуватимемо нарахування на заробітну плату, то дуже важко собі уявити, як взагалі всі ці запропоновані методи спрацюють», – додає Олександра Бетлій.
У Міністерстві соціальної політики кажуть, що найближчий місяць законопроекти будуть доопрацьовувати. У цей час обіцяють вислухати зауваження роботодавців, профспілок та опозиції. Після цього їх запропонують на розгляд у Верховній Раді.
