Зранку 1 квітня у дворі Київської міської лікарні швидкої допомоги стався вибух. П’ятдесят юнаків та дівчат залишилися лежати на траві. Але кров на одязі та їхні жахливі поранення були несправжніми. Так розпочалися перші українсько-польські навчання з надання допомоги потерпілим під час можливих катастроф на матчах чемпіонату Європи з футболу 2012 року.
За легендою навчань, на стадіоні вибухнула ємність із невідомою отруйною, можливо, радіоактивною речовиною. Тому правоохоронці відразу огородили місце трагедії, а рятувальники та медики надавали допомогу умовним потерпілим у розгорнутому поруч мобільному пункті знезараження.
Особливістю цього навчання було те, що потерпілих було дуже багато, їх на місці сортували та всім відразу надавали допомогу в польових операційних, і лише потім транспортували до лікарні. Завдяки цьому усіх, хто «постраждав від вибуху», врятували протягом години.
Навчання визнали успішними представники обох країн
Українські та польські медики із завданням впоралися, вважає Раїса Мойсеєнко, начальник Київського міського управління охорони здоров’я.
«Ці навчання є комплексними. Тут працювали численні рятувальні та медичні служби, брали участь польські фахівці. Саме такий підхід дає змогу відпрацювати всі дії у випадку катастрофи, виявити можливі шерехатості та виправити їх», – зауважила Раїса Мойсеєнко.
Задоволені й польські учасники, запевнив старший асистент Закладу медицини катастроф Ягелонського університету Аркадіуш Чос.
«Все робилося на рівні європейських стандартів. Я приємно вражений якістю підготовки українських медиків. У Польщі подібні навчання проводяться дуже часто, бо складність надзвичайних ситуацій завжди випереджає рівень медицини. Ніхто у світі не застрахований від таких подій. Тому варто готуватися не до того, що було, а до того, що буде», – зазначив польський експерт.
До Євро-2012 екстремальну медицину чекають реформи
Аркадіуш Чос відзначив, що для забезпечення медичної допомоги глядачам чемпіонату українська сторона має ще зробити чимало. А саме – придбати численні мобільні комп’ютеризовані системи першої допомоги, засоби виявлення отруйних речовин, обладнання для сортування та транспортування хворих.
Україна, зі свого боку, обіцяє за польським зразком реформувати лікарні швидкої допомоги, говорить директор Українського науково-практичного центру екстремальної медицини та медицини катастроф Георгій Рощин.
«Ми вивчали досвід Польщі. В них дуже злагоджена система надання допомоги. Приймальне відділення, реанімація та ліжкомісця для тих, кому вже надали допомогу, – на одному поверсі. А ми досі возимо тисячі важкохворих із поверху на поверх, а то й в інший лікувальний заклад. Вже готові проекти постанов про зміну принципів роботи екстремальної медицини», – говорить Георгій Рощин.
Організатори запевняють, що до початку чемпіонату відбудеться декілька навчань із допомоги потерпілим у катастрофах, в усіх містах, де будуть проходити матчі.
За легендою навчань, на стадіоні вибухнула ємність із невідомою отруйною, можливо, радіоактивною речовиною. Тому правоохоронці відразу огородили місце трагедії, а рятувальники та медики надавали допомогу умовним потерпілим у розгорнутому поруч мобільному пункті знезараження.
Особливістю цього навчання було те, що потерпілих було дуже багато, їх на місці сортували та всім відразу надавали допомогу в польових операційних, і лише потім транспортували до лікарні. Завдяки цьому усіх, хто «постраждав від вибуху», врятували протягом години.
Навчання визнали успішними представники обох країн
Українські та польські медики із завданням впоралися, вважає Раїса Мойсеєнко, начальник Київського міського управління охорони здоров’я.
«Ці навчання є комплексними. Тут працювали численні рятувальні та медичні служби, брали участь польські фахівці. Саме такий підхід дає змогу відпрацювати всі дії у випадку катастрофи, виявити можливі шерехатості та виправити їх», – зауважила Раїса Мойсеєнко.
Задоволені й польські учасники, запевнив старший асистент Закладу медицини катастроф Ягелонського університету Аркадіуш Чос.
«Все робилося на рівні європейських стандартів. Я приємно вражений якістю підготовки українських медиків. У Польщі подібні навчання проводяться дуже часто, бо складність надзвичайних ситуацій завжди випереджає рівень медицини. Ніхто у світі не застрахований від таких подій. Тому варто готуватися не до того, що було, а до того, що буде», – зазначив польський експерт.
До Євро-2012 екстремальну медицину чекають реформи
Аркадіуш Чос відзначив, що для забезпечення медичної допомоги глядачам чемпіонату українська сторона має ще зробити чимало. А саме – придбати численні мобільні комп’ютеризовані системи першої допомоги, засоби виявлення отруйних речовин, обладнання для сортування та транспортування хворих.
Україна, зі свого боку, обіцяє за польським зразком реформувати лікарні швидкої допомоги, говорить директор Українського науково-практичного центру екстремальної медицини та медицини катастроф Георгій Рощин.
«Ми вивчали досвід Польщі. В них дуже злагоджена система надання допомоги. Приймальне відділення, реанімація та ліжкомісця для тих, кому вже надали допомогу, – на одному поверсі. А ми досі возимо тисячі важкохворих із поверху на поверх, а то й в інший лікувальний заклад. Вже готові проекти постанов про зміну принципів роботи екстремальної медицини», – говорить Георгій Рощин.
Організатори запевняють, що до початку чемпіонату відбудеться декілька навчань із допомоги потерпілим у катастрофах, в усіх містах, де будуть проходити матчі.
