Днями внесені останні зміни у проект нового безпечного укриття-конфайнменту для 4-го енергоблоку Чорнобильської АЕС з урахуванням найсучасніших вимог безпеки. Розробники порахували, що остаточна вартість будівництва ізольованого від довкілля укриття та спорудження сховища для ядерного палива становить 990 мільйонів євро, повідомив журналістам 29 березня віце-президент Європейського банку реконструкції та розвитку Горст Райхенбах.
«Нині бракує 740 мільйонів євро. Тому банк та країни Групи восьми провели чималу роботу для організації конференції зі збору коштів. Банк є не лише їхнім розпорядником, а й донором: ми готові виділити цього року щонайменше 120 мільйонів євро. Останні події в Японії показали, що світ має спільно діяти, щоб зробити атомну енергетику більш безпечною», – заявив Горст Райхенбах.
Безпечне укриття для реактора: чи встигнуть до 2015 року?
Директор департаменту ядерної безпеки ЄБРР Вінс Новак повідомив, що конструкції конфайнменту почнуть збирати на майданчику біля саркофага вже цієї осені, а у 2015 році повністю змонтовану арку укриття насунуть на четвертий енергоблок.
Зі свого боку, директор Державної агенції з управління зоною відчуження Володимир Холоша повідомив, що український уряд і надалі готовий фінансувати 6% від усіх робіт за проектом і забезпечити умови для вчасного будівництва нового укриття.
Небезпечні сполуки поховають… під фундаментом
Однак не всі погоджуються з тим, що нове укриття стане вагомим кроком до розв’язання чорнобильських проблем. Так, учасник ліквідації аварії, а нині експерт з питань наслідків Чорнобильської катастрофи Володимир Осипенко в інтерв’ю Радіо Свобода заявив, що спорудження укриття за нинішнім проектом становить потенційну екологічну небезпеку та загрожує новими фінансовими втратами.
«Це буде перше у світі захоронення радіоактивних відходів із вмістом трансурану під фундаментом споруди. Під час забурювання свай витягають лише частину радіоактивного грунту. Спорудження може мати на меті зберегти в таємниці реальний стан речей. Вважаю, що у енергоблоці не лишилося ядерного палива, майже все воно потрапило у довкілля під час вибуху. Якість життя після появи конфайнменту не додасться, радше навпаки. Україна фінансуватиме утримання об’єкту зі свого бюджету. Я не пригадую жодного успішного проекту в зоні відчуження, хоча всі вони неодноразово зростали у вартості», – каже він.
Експерт вважає, що єдиним остаточним вирішенням проблеми є спорудження постійного, великого сховища для ядерних відходів, яке дозволило б повністю розібрати четвертий енергоблок та захоронити його матеріали й речовини.
Сьогодні найбільшими донорами будівництва нового укриття-конфайнменту на ЧАЕС є країни Групи восьми, Євросоюз та ЄБРР. За проектом, збудований конфайнмент служитиме понад сто років і дасть змогу повністю переробити та захоронити всі радіоактивні сполуки, які містяться в четвертому енергоблоці.
«Нині бракує 740 мільйонів євро. Тому банк та країни Групи восьми провели чималу роботу для організації конференції зі збору коштів. Банк є не лише їхнім розпорядником, а й донором: ми готові виділити цього року щонайменше 120 мільйонів євро. Останні події в Японії показали, що світ має спільно діяти, щоб зробити атомну енергетику більш безпечною», – заявив Горст Райхенбах.
Безпечне укриття для реактора: чи встигнуть до 2015 року?
Директор департаменту ядерної безпеки ЄБРР Вінс Новак повідомив, що конструкції конфайнменту почнуть збирати на майданчику біля саркофага вже цієї осені, а у 2015 році повністю змонтовану арку укриття насунуть на четвертий енергоблок.
Зі свого боку, директор Державної агенції з управління зоною відчуження Володимир Холоша повідомив, що український уряд і надалі готовий фінансувати 6% від усіх робіт за проектом і забезпечити умови для вчасного будівництва нового укриття.
Небезпечні сполуки поховають… під фундаментом
Однак не всі погоджуються з тим, що нове укриття стане вагомим кроком до розв’язання чорнобильських проблем. Так, учасник ліквідації аварії, а нині експерт з питань наслідків Чорнобильської катастрофи Володимир Осипенко в інтерв’ю Радіо Свобода заявив, що спорудження укриття за нинішнім проектом становить потенційну екологічну небезпеку та загрожує новими фінансовими втратами.
«Це буде перше у світі захоронення радіоактивних відходів із вмістом трансурану під фундаментом споруди. Під час забурювання свай витягають лише частину радіоактивного грунту. Спорудження може мати на меті зберегти в таємниці реальний стан речей. Вважаю, що у енергоблоці не лишилося ядерного палива, майже все воно потрапило у довкілля під час вибуху. Якість життя після появи конфайнменту не додасться, радше навпаки. Україна фінансуватиме утримання об’єкту зі свого бюджету. Я не пригадую жодного успішного проекту в зоні відчуження, хоча всі вони неодноразово зростали у вартості», – каже він.
Експерт вважає, що єдиним остаточним вирішенням проблеми є спорудження постійного, великого сховища для ядерних відходів, яке дозволило б повністю розібрати четвертий енергоблок та захоронити його матеріали й речовини.
Сьогодні найбільшими донорами будівництва нового укриття-конфайнменту на ЧАЕС є країни Групи восьми, Євросоюз та ЄБРР. За проектом, збудований конфайнмент служитиме понад сто років і дасть змогу повністю переробити та захоронити всі радіоактивні сполуки, які містяться в четвертому енергоблоці.
