Протестувальники з трьох різних шкіл, десь півсотні осіб, зібрались біля макіївської школи № 27, що в селищі Червоний Партизан, одному з найвіддаленіших місць Макіївки. Мітинг був нечисленним, бо прийшли лише ті, хто зміг дійти пішки.
Батьки розповідають, що через два місяці боротьби за школи вирішили об’єднати зусилля, адже місцева влада їх не чує.
«У нас маленька сільська школа. У школі навчається 114 осіб, і її хочуть закрити. У понеділок ми були на прийомі у Олександра Мальцева. Мер міста нас навіть не став слухати. Коли ми зайшли до нього в кабінет, він сказав: у вас 5 хвилин. Він сказав, що школа однозначно буде закрита. Поставити собі питання він не дав», – говорить мати учня шостого класу школи № 3 Ганна Краєва.
Школа № 27, де зібрались люди і куди керівництво не пропустило ані журналістів, ані батьків, – одна з двох шкіл у селищі Червоний Партизан на околиці Макіївки. Поряд тут смітник і занедбане селище.
У разі, якщо цю школу закриють, дітям доведеться щоранку 40 хвилин пішки добиратись до іншої школи, в небезпечний, кримінальний район, де розташовані закрита шахта і терикон. Батьки налаштовані не допустити цього, адже не вірять, що влада організує шкільні автобуси.
Депресивні селища Макіївки постраждають від закриття шкіл
Всі школи у місті Макіївці, які влада планує закрити, українськомовні, на відміну від Донецька, де інша ситуація. Заступниця голови Донецької обласної організації Товариства «Просвіта» Марія Олійник пояснює це тим, що в Макіївці закриваються в основному сільські школи.
«Тут всі вісім шкіл українськомовні. Ситуація така: коли відкривали школи українськомовні, то їм давали якраз найгірші будівлі, тому що вважалось, що це будуть маленькі школи, що туди ніхто не піде. Тому зараз так сталося, що вони як маленькі школи, як ненаповнені школи, закриваються», – каже Марія Олійник.
Від закриття шкіл соціальні проблеми Макіївки тільки погіршаться, зазначає Марія Олійник, адже сільські школи для віддалених районів Макіївки, таких, як Червоний Партизан, де немає нормальних доріг, є ніби культурними центрами. Тут збираються люди, тут проходять вибори.
У разі ліквідації шкіл більшість вчителів залишаться без роботи, а діти – без осередку для культурного дозвілля. Тому батьки вважають, що знищення шкіл призведе до ще більшого зубожіння і соціальної деградації.
Батьки розповідають, що через два місяці боротьби за школи вирішили об’єднати зусилля, адже місцева влада їх не чує.
«У нас маленька сільська школа. У школі навчається 114 осіб, і її хочуть закрити. У понеділок ми були на прийомі у Олександра Мальцева. Мер міста нас навіть не став слухати. Коли ми зайшли до нього в кабінет, він сказав: у вас 5 хвилин. Він сказав, що школа однозначно буде закрита. Поставити собі питання він не дав», – говорить мати учня шостого класу школи № 3 Ганна Краєва.
Школа № 27, де зібрались люди і куди керівництво не пропустило ані журналістів, ані батьків, – одна з двох шкіл у селищі Червоний Партизан на околиці Макіївки. Поряд тут смітник і занедбане селище.
У разі, якщо цю школу закриють, дітям доведеться щоранку 40 хвилин пішки добиратись до іншої школи, в небезпечний, кримінальний район, де розташовані закрита шахта і терикон. Батьки налаштовані не допустити цього, адже не вірять, що влада організує шкільні автобуси.
Депресивні селища Макіївки постраждають від закриття шкіл
Всі школи у місті Макіївці, які влада планує закрити, українськомовні, на відміну від Донецька, де інша ситуація. Заступниця голови Донецької обласної організації Товариства «Просвіта» Марія Олійник пояснює це тим, що в Макіївці закриваються в основному сільські школи.
«Тут всі вісім шкіл українськомовні. Ситуація така: коли відкривали школи українськомовні, то їм давали якраз найгірші будівлі, тому що вважалось, що це будуть маленькі школи, що туди ніхто не піде. Тому зараз так сталося, що вони як маленькі школи, як ненаповнені школи, закриваються», – каже Марія Олійник.
Від закриття шкіл соціальні проблеми Макіївки тільки погіршаться, зазначає Марія Олійник, адже сільські школи для віддалених районів Макіївки, таких, як Червоний Партизан, де немає нормальних доріг, є ніби культурними центрами. Тут збираються люди, тут проходять вибори.
У разі ліквідації шкіл більшість вчителів залишаться без роботи, а діти – без осередку для культурного дозвілля. Тому батьки вважають, що знищення шкіл призведе до ще більшого зубожіння і соціальної деградації.
