(Рубрика «Точка зору»)
Іван Капсамун
Президентські вибори в Молдові восени 2024 року показали наскільки вразливою для російських впливів залишається південно-західна сусідка України після багаторічного імперсько-радянською керування.
Підрахунок голосів на референдумі про європейську інтеграцію в жовтні 2024 року тримав усіх в напрузі до останнього моменту: лише перевага у 0,92% виборців зберегла євроінтеграційний курс країни.
Всі пострадянські роки Москва не сиділа склавши руки, а постійно втручалася у справи Молдови, паразитуючи на радянському минулому і промиваючи людям мізки про необхідність залишатися з Росією.
Зараз Кремль робить все можливе, щоб під час парламентських виборів 28 вересня спробувати «захопити» законодавчий орган країни і сформувати проросійський уряд.
Чим це загрожує Молдові?
Ризик стати великою Гагаузією
Був період, коли вплив Росії охоплював всю Молдову. Тоді у владі були комуністи чи соціалісти, а тепер, коли при владі проєвропейські сили, він поширюється на окремі території – так звану Придністровську Молдавську Республіку та Гагаузьку автономію.
«ПМР»
Невизнана «ПМР» із самого початку підживлювалася російською пропагандою і підтримкою заради прямого контролю з боку Москви.
На початку 1990-х цей регіон пережив трагедію війни з відповідними наслідками. Там до сьогоднішнього дня залишається російський військовий контингент як інструмент впливу і обмеження молдовського суверенітету.
Кремль весь час імітував бажання дипломатичним шляхом вирішити придністровську проблему, хоча в реальності ніколи цього не прагнув.
Навіть ідея з федералізацією Молдови, яка передбачала наявність трьох суб’єктів (так званий «план Козака»), мала на меті збереження контролю над її державністю.
На сьогодні «ПМР» – це символ ізоляції, стагнації і контрабанди, яка управляється кремлівськими маріонетками з місцевим присмаком.
Гагаузія
Із Гагаузією ситуація інша.
На відміну від «ПМР», де не існує ніякого «придністровського народу», тут, насамперед, має місце етнічний фактор.
Гагаузи – окремий тюркський народ, основний ареал проживання якого розташований на території Молдови (друга за чисельністю група мешкає по інший бік кордону в Україні).
Гагаузи так само проголосили Гагаузьку республіку в 1990 році, яку ніхто не визнавав, але в 1994 році в ситуацію втрутилася Анкара (турки і гагаузи споріднені за походженням народи).
Ситуацію «розрулили» шляхом ухвалення парламентом Молдови Закону про особливий правовий статус Гагаузії, який фактично трансформував невизнану Гагаузьку республіку в автономію з широкими повноваженнями.
Туреччина і надалі допомагала, але за понад 30 років в Гагаузії до місцевої влади обиралися лише політики, які декларували тісні зв’язки з Росією, яка фактично «осідлала» можливості автономії.
На виборах башкана (глави Виконавчого комітету Гагаузії) в травні 2023 році відбулося захоплення регіону молдовським проросійським олігархом Іланом Шором, який привів до влади нікому невідому 14 травня 2023 року на виборах в автономному регіоні Молдови, Гагаузії, перемогла проросійська кандидатка – Євгенія Гуцул від партії «Шор».На виборах башкана (голови автономії) Гуцул набрала 27 376 голосів, її суперник Григорій Узун – 24 913 голосів.
Проросійська партія «Шор» очолює протести проти уряду Молдови, орієнтованого на зближення із Заходом. Президентка Мая Санду звинуватила Росію в спробі втручання у внутрішні справи країни: за її версією, план російської влади передбачав вʼїзд громадян Росії, Чорногорії, Білорусі та Сербії до Молдови з метою спроби повалення влади. Росія називає ці звинувачення спробою влади в Кишиневі відвернути увагу від власних провалів в економічній та соціальній сферах.У вересні 2022 року партія «Шор» заявила про початок безстрокових протестів із вимогою дострокових парламентських та президентських виборів. Президентка Молдови Мая Санду відверто каже, щоІлана Шора підтримує Москва. Те, що за основною проросійською партією в Молдові стоїть Кремль, доводили розслідувачі із RISE Moldova та Центру «Досьє».
У Молдові Шор засуджений до 15 років в'язниці за відмивання грошей, переховується в Москві. Судове рішення щодо себе називає політичним переслідуванням.
Казкові обіцянки – побудувати в Гагаузії аеропорт за 100 млн євро, підвищити зарплати бюджетникам на 30 %, знайти інвестиції в інфраструктуру, освіту та інші сектори економіки – за ці два роки прогнозовано не реалізували.
Людей періодично розважають парком атракціонів, який таки побудували, та грошовими подачками з Росії.
А в іншому – суцільне піке: конфронтація Комрату з Кишиневом, налаштування гагаузів проти центральної влади, акції на захист російської мови (рятувати потрібно гагаузьку), проблеми з наповненням бюджету, скорочення соціальних програм, відтік бізнесу, відсутність інвестицій, міжнародна ізоляція автономії.
Ось приклад що може статися з усією Молдовою.
За умови приходу до влади проросійської коаліції та формування підконтрольного Кремлю уряду країну чекатиме ізоляція (зі сходу Україна, із заходу – Румунія). Росія гальмуватиме процес інтеграції Молдови до Європи, кордони країн ЄС та України будуть для молдован фактично заблоковані.
Негативними наслідками буде падіння зовнішньої торгівлі, скорочення робочих місць, перегляд країнами Євросоюзу, такими як Румунія, Болгарія, умов надання громадянства для молдован, які активно сприяли фальсифікації виборів (підкуп виборців, участь в проплачених акціях протесту), можливість відвідувати Європу у туристичних цілях буде обмежена.
Республіка Молдова може перетворитися у велику Гагаузію, або ще гірше – Придністров’я.
Небезпека дестабілізації
На фоні розв’язаної війни проти України обрання проросійської більшості в парламенті Молдови може створити Києву проблеми.
З високою ймовірністю маріонетки Росії будуть використані для дестабілізації ситуації на південно-західному кордоні з метою відволікання українських військ на другорядний напрямок.
Обидві частини Одеської області на заході межують з проросійськими анклавами Молдови. На півночі це Придністров’я, на півдні – Гагаузька автономія та Тараклійський район, в якому більшість складають етнічні болгари.
До речі, так само як і в Гагаузії місцевих керівників пов’язують з Шором.
Ймовірність прокремлівської влади в Молдові не вирішить остаточне протистояння Тирасполя і Комрата з Кишиневом, тому що навіть в цій системі координат Москві за допомогою Придністров’я і Гагаузії потрібно буде тримати в тонусі центр. Щоб не розслаблялися. Проте нинішньої відкритої конфронтації, звичайно, не буде. Вказівки отримуватимуть всі, і Кишинів, і Тирасполь, і Комрат.
В Гагаузії немає російських військ, але там є абсолютна більшість лояльного населення, яке можна використовувати у власних цілях.
Основним тараном проти Кишинева на сьогодні виступають гагаузькі політики (підконтрольні Шору), які з будь-якого приводу влаштовують проплачені протести в Комраті чи молдовській столиці, відпрацьовуючи московську методичку по нищівній критиці центральної влади. Змінивши задачі, таких гагаузів можна використовувати і на українському напрямку. Як і «ПМР».
Ще до широкомасштабного вторгнення Росії в Україну очільник сепаратистів Вадим Красносельський запевняв, що з «Придністров’я не буде ніяких агресивних дій щодо України». Після початку великої війни він це повторив. Втім, якщо у московських патронів інші плани, ніхто маріонетковий режим питати не буде.
В квітні 2022-го так зване МВД ПМР повідомляло про серію вибухів в Придністров’ї. Спочатку в приміщенні «міністерства державної безпеки» в Тирасполі, потім біля селища Маяк на радіотелецентрі, а також йшлося про атаку на військову частину в районі села Паркани. Вгадайте з одного разу на кого «перевели стрілки».
«Сліди цих нападів ведуть до України», – заявив Красносельський, паралельно скасувавши парад на 9 травня і закривши школи до кінця навчального року.
«Вибухи в «ПМР» – спланована провокація російських спецслужб», – відреагували в Головному управлінні розвідки Міноборони України, додавши, що ці інциденти спрямовані на нагнітання антиукраїнських настроїв у регіоні.
Реальної військової загрози з боку Придністров’я навряд чи слід очікувати, адже ні російських, ні місцевих сил недостатньо для відкриття другого фронту. Однак подібні або якісь інші провокації, особливо якщо в Кишиневі у владі сидітимуть російські міньйони, можуть посилитися, що змушуватиме Київ відволікати сили для утримання ситуації під контролем.
Доля Донбасу
У 2022-му російські війська планували дійти до «ПМР» і вторгнутися у Молдову. Заступник командира військ Центрального військового округу РФ тоді заявив, що окупація півдня України дасть можливість російськім військам виконати «ще один вихід у Придністров'я». За словами неназваного командира, там помічають «утиски російськомовного населення».
Десь ми це вже чули.
Українська армія зупинила окупантів, врятувавши молдовську державність і тисячі життів. В тому числі «ждунів», які думають, що з приходом «освободителей» вони заживуть краще.
Хай подивляться у що перетворився окупований Донбас.
Колись процвітаючий Донецьк з сучасними дорогами, готелями, стадіоном, приймав Євро-2012 (чемпіонат з футболу), а сьогодні його мешканці годинами стоять в черзі за водою і справляють фізіологічні потреби у пакети
Подивіться у що перетворився Маріуполь, який до захоплення росіянами стрімко розвивався, а сьогодні це напівзруйноване місто. Маріуполь, який став символом великої трагедії – при захопленні міста окупанти вбили і закатували тисячі людей.
А від таких міст, як Бахмут, Авдіївка, Мар’їнка, Торецьк, Часів Яр та інші, залишилися одні руїни.
Невже такої долі хочуть гагаузи в Гагаузії, болгари в Тараклійському районі, молдовани, українці, росіяни в Придністров’ї та інші любителі Путіна по всій Молдові? Якщо станеться трагедія і прийде війна, то найкраще що може з ними статися – це втеча закордон. Найгірше – загибель.
А є ще середній варіант – життя в окупації, якщо повезе у вцілілому будинку. В такому разі для жінок завжди є небезпека бути зґвалтованою якимось п’яним «освободителем», а чоловіків зазвичай чекає доля «гарматного м’яса» в російській армії.
Всі ці жахіття вже роками відбуваються на окупованих Москвою українських землях.
У Кремлі свідомо розгойдують ситуацію в Гагаузії, бо бояться знову програти на молдовських виборах.
А із засудженої до 7 років ув’язнення за незаконне фінансування виборчої кампанії башканки Суд у столиці Молдови Кишиневі засудив очільницю Гагаузії Євгенію Гуцул до семи років ув’язнення у справі про незаконне фінансування проросійської партії «Шор», яку згодом визнали неконституційною. Про це повідомляє молдовська служба Радіо Свобода.За версією слідства, Гуцул у статусі секретаря партії «Шор» із 2019 до 2022 року регулярно ввозила до Молдови гроші з Росії. Крім того, її звинувачують у координації діяльності деяких офісів партії та «свідомому отриманні грошей від організованого злочинного угруповання» для фінансування партії на суму понад 42,5 мільйона леїв (близько 2,4 мільйона доларів).В останньому слові Гуцул просила виправдати її. Вона заявила, що «не привезла до Молдови жодного лея», і нагадала, що має дітей віком 16 і 3 роки. Її адвокат уточнив, що закон дозволяє матерям відбувати покарання після того, як їхнім неповнолітнім дітям виповниться вісім років. російська пропаганда творить образ мучениці.
Росії потрібний керований хаос, щоб реалізувати свої імперські плани.
Завдання Молдови і України – не допустити цього.
Іван Капсамун – журналіст, політичний аналітик, учасник російсько-української війни, етнічний гагауз
Думки, висловлені в рубриці «Точка зору», передають погляди самих авторів і не конче відображають позицію Радіо Свобода
Форум