Напруженість між Москвою та Вашингтоном, що виникла через війну РФ проти України у поєднанні з впевненістю Росії у своїй перевазі на полі бою, а також підвищеним ризиком ядерної війни створюють як терміновість, так і ускладнення для зусиль США довести війну до «прийнятного кінця». Про це йдеться у доповідь американських розвідувальних служб щодо щорічної оцінки загроз.
«Росія розглядає свою триваючу війну в Україні як проксі-конфлікт із Заходом, і її мета відновити російську силу та безпеку в її ближньому зарубіжжі проти передбачуваного зазіхання США та Заходу збільшила ризики ненавмисної ескалації між Росією та НАТО. Посилена та тривала військово-політична напруженість між Москвою та Вашингтоном, що виникла внаслідок цього, у поєднанні зі зростаючою впевненістю Росії у своїй перевазі на полі бою та оборонно-промисловій базі, а також підвищеним ризиком ядерної війни створюють як терміновість, так і ускладнення для зусиль США довести війну до прийнятного кінця», – зазначається у доповіді, оприлюдненій 25 березня.
У звіті вказується, що зусилля Заходу ізолювати та накласти санкції на Росію прискорили її інвестиції в альтернативні партнерства та використання різноманітних інструментів держуправління. Наприклад, відносини Росії з Китаєм допомогли Москві обійти санкції та експортний контроль, щоб продовжити військові зусилля.
Вашингтон вважає, що минулого року Росія отримала перевагу у своєму повномасштабному вторгненні в Україну та перебуває на шляху до отримання більших важелів тиску на Київ та його західних прихильників, щоб вони домовилися про припинення війни, що дає Москві поступки, яких вона прагне.
Читайте також: Макрон заявив про «вирішальний етап» припинення війни, але РФ не показує, що вона справді хоче миру
«Продовження російсько-української війни зберігає для Сполучених Штатів стратегічні ризики ненавмисної ескалації до великомасштабної війни, потенційного використання ядерної зброї, посилення небезпеки серед союзників по НАТО, а також більш сміливого Китаю та Північної Кореї. Незважаючи на те, що президент Росії Путін не зможе досягти повної перемоги..Ця жорстока війна на виснаження призведе до поступової, але неухильної ерозії позицій Києва на полі бою, незважаючи на будь-які спроби США чи союзників нав’язати нові та більші витрати Москві», – йдеться у звіті.
Американські розвідувальні служби вважають, що і Зеленський, і Путін зацікавлені в продовженні дискусій зі Сполученими Штатами про те, як припинити війну.
«Тим не менш, Путін, ймовірно, налаштований на те, що затяжний конфлікт може призвести до падіння російської економіки та спровокувати небажану ескалацію із Заходом, і Зеленський, ймовірно, розуміє, що його позиція слабшає, майбутнє західної допомоги невизначене, і припинення вогню може зрештою стати необхідним заходом. Однак наразі обидва лідери, ймовірно, все ще бачать ризики тривалої війни меншими, ніж ризики незадовільного врегулювання», – йдеться у звіті.
Водночас Китай у доповіді характеризується як такий, що найбільше здатний загрожувати інтересам США.
Повномасштабна війна Росії проти України
24 лютого 2022 року Росія атакувала Україну на землі і в повітрі по всій довжині спільного кордону. Для вторгнення на Київщину із наміром захопити столицю була використана територія Білорусі. На півдні російська армія, зокрема, окупувала частину Запорізької та Херсонської областей, а на півночі – райони Сумщини та Чернігівщини.
Повномасштабне вторгнення президент РФ Володимир Путін називає «спеціальною операцією». Спочатку її метою визначали «демілітаризацію і денацифікацію», згодом – «захист Донбасу». А у вересні та на початку жовтня Росія здійснила спробу анексувати частково окуповані Запорізьку, Херсонську, Донецьку та Луганську області. Україна і Захід заявили, що ці дії незаконні. Генасамблея ООН 12 жовтня схвалила резолюцію, яка засуджує спробу анексії РФ окупованих територій України.
Російська влада заявляє, що армія не атакує цивільні об’єкти. При цьому російська авіація, ракетні війська, флот і артилерія щодня обстрілюють українські міста. Руйнуванням піддаються житлові будинки та об’єкти цивільної інфраструктури по всій території України.
На кінець жовтня Україна оцінювала втрати Росії у війні у понад 70 тисяч загиблих військових. У вересні Росія заявила, що її втрати менші від 6 тисяч загиблих. У червні президент Зеленський оцінив співвідношення втрат України і Росії як один до п'яти.
Не подолавши опір ЗСУ, вцілілі російські підрозділи на початку квітня вийшли з території Київської, Чернігівської і Сумської областей. А у вересні армія України внаслідок блискавичного контрнаступу звільнила майже усю окуповану до того частину Харківщини.
11 листопада українські Сили оборони витіснили російські сили з Херсона.
Після звільнення Київщини від російських військ у містах Буча, Ірпінь, Гостомель та селах області виявили факти масових убивств, катувань та зґвалтувань цивільних, зокрема дітей.
Українська влада заявила, що Росія чинить геноцид. Країни Заходу беруть участь у підтвердженні фактів масових убивств та розслідуванні. РФ відкидає звинувачення у скоєнні воєнних злочинів.
Пізніше факти катувань та убивств українських громадян почали відкриватися чи не у всіх населених пунктах, які були звільнені з-під російської окупації. Зокрема, на Чернігівщині, Харківщині, Херсонщині.
З вересня 2022 року запеклі бої російсько-української війни ідуть на сході і на півдні України.
6 червня 2023 року була повністю зруйнована гребля Каховського водосховища (перебувала під контролем російської армії із початку березня 2022 року, а у жовтні була замінована окупантами), що призвело до затоплення великої території, людських жертв, знищення сільгоспугідь, забруднення Дніпра і Чорного моря. Україна назвала це екоцидом.
Загалом, за час повномастабної війни від 24 лютого 2022 року по кінець червня 2024 року ООН верифікувала дані про щонайменше 33 878 постраждалих цивільних, серед них 11 284 загиблих.
Реальна кількість втрат, зазначають експерти, набагато більша. Тільки під час блокади і бомбардування Маріуполя, як заявляє українська влада, могла загинути понад 20 тисяч людей.
Форум