Міжнародна правозахисна організація Amnesty International скасувала рішення про визнання російського опозиційного політика Олексія Навального в’язнем сумління. Про це у вівторок повідомило російське видання «Медіазона» з посиланням на медіаменеджера із захисту прав у Східній Європі та Центральній Азії Олександра Артем’єва.
Крім того, цю інформацію раніше оприлюднив також американський журналіст Аарон Мате.
Радіо Свобода наразі не змогло підтвердити ці повідомлення з інших джерел.
«Ми більше не будемо використовувати по відношенню до нього словосполучення «в’язень сумління», оскільки наш юридичний і політичний департамент, вивчивши висловлювання Навального середини 2000-х років, дійшов висновку, що вони досягають рівня hate speech. Проте наш заклик негайно звільнити його залишається в силі, оскільки він переслідується винятково з політичних мотивів», – зазначив Артем’єв.
За його словами, у правозахисників «склалося враження, що запити на предмет перевірки висловлювань Навального були частиною скоординованої кампанії з його дискредитації за кордоном». Він додав, що Amnesty International продовжить збір підписів під петицією з вимогою звільнення Навального. Джерело «Медіазони» в організації припустило, що за цією кампанією можуть стояти «люди з RT в різних країнах».
17 січня Amnesty International визнала Навального в’язнем сумління після його затримання і подальшого арешту в Росії.
Російський опозиціонер Навальний і Україна
Восени 2014 року Олексій Навальний у відповідь на запитання про статус Криму риторично запитав: «Крим – це бутерброд із ковбасою, чи що, щоб його туди-сюди повертати?». Він визнав, що Росія порушила міжнародне право, окупувавши український півострів, але заявив, що Крим «де-факто російський».
Згодом опозиціонер зазначав, що метафора з бутербродом не найбільш вдала, але вона встигла стати крилатою.
Хоча Навальний заявляв, що Росія захопила півострів незаконно, у 2015-му в інтерв’ю російській службі Радіо Свобода і «Голосу Америки» він сказав, що «питання Криму» не вдасться швидко вирішити. Політик пояснив це тим, що там нібито мешкає 3 мільйони людей із російськими паспортами. Виходом із ситуації тоді він назвав «чесний референдум», перед яким можливість агітувати матимуть українська влада і кримські татари.
Однак вже в 2017 році Навальний заявив, що «не бачить вирішення кримської проблеми», і цю проблему, на його думку, «не вирішить ані президент Путін, ані президент Навальний».
Читайте також: «Вражений бацилою російського шовінізму». Українські оглядачі про затримання Навального
У 2017 році Навальний визнав, що в Україні воюють російські війська, і пообіцяв вивести їх в разі перемоги на президентських виборах 2018 року (до участі в яких зрештою не був допущений). Водночас він заявляв про необхідність надати жителям Донбасу амністію та гарантії захисту від репресій.
При цьому опозиціонер у коментарі DW називав тему України «периферійною» для внутрішньої російської політики, а її обговорення – хоч і важливим, але таким, «чого хоче Путін», аби нав’язувати свій порядок денний.
