Чотири з половиною години президент Росії Володимир Путін у неквапливому темпі відповідав на переважно зручні запитання. Російські журналісти дражливих запитань не ставили, а з іноземних слово отримали лише двоє. Українському журналістові цього року поставити запитання не дали. Сам президент Росії української тематики торкнувся коротко і побіжно. Зрештою цей захід отримав характеристику «найнуднішої пресконференції Путіна».
Цьогоріч «зустріч із пресою» Володимира Путіна організували у відповідності до вимог часу: учасників розсадили з урахуванням дистанції, та забезпечили захисними масками. Захистили і самого Путіна. У підмосковній резиденції в одному залі з ним перебували лише трохи більше від десятка журналістів так званого «кремлівського пулу». Решта учасників бачили президента Росії на екрані і спілкувалися з ним через відеозв’язок.
Відповідаючи на запитання, Володимир Путін так чи інакше апелював до успіхів Росії: економічних, соціальних наукових досягнень, які нібито існують. Також російський керівник неодноразово повертався до теми країн Заходу, щодо яких демонстрував певну образу, та можливостей російської зброї.
Що Путін сказав про Україну?
Про Україну та відносини з нею президент Росії говорив не багато. Кілька хвилин він приділив відповіді на запитання щодо ситуації на Донбасі, під час якої не продемонстрував якихось зрушень у своїй позиції. Путін заявив, що врегулювання ситуації «значною мірою залежить від української влади», а нинішній українській владі, як і попередній, для цього бракує політичної волі.
Всі лідери, в тому числі Володимир Зеленський починають озиратися на крайні націоналістичні силиВолодимир Путін
«Всі лідери, в тому числі Володимир Зеленський, приходили під гаслами врегулювання і відновлення. Але нічого у них не виходить. Починають озиратися на крайні націоналістичні сили. І нічого не виходить, не вистачає політичної волі. Нічого не зроблено в плані політичного врегулювання. Звучать заяви, що не вони збираються виконувати Мінські угоди, ставлять питання про перегляди. Але ці угоди затверджені в ООН, тому переглянути їх не можна. Врегулювання неминуче, питання коли», – заявив Володимир Путін і додав: «Донбас підтримували і будемо підтримувати, і навіть будемо збільшувати його підтримку».
Крім того, до обговорення української тематики можна віднести і відповідь Путіна на запитання про забезпечення Криму питною водою. З’ясувалося, що, на думку президента Росії, на півострові достатньо прісної води, а робота із розробки артезіанських свердловин і джерел триває.
«Зараз проводяться геологічні дослідження... Частина води з водозабору перенаправляється в Севастополь. Сподіваюся, найближчим часом не буде відчувати дефіцит... Запасів хорошої прісної води в Криму достатньо, просто раніше цим не займалися… Є ще для Криму новація, фахівці кажуть, що в прилеглих до Криму акваторіях, під Азовським морем, запаси води хороші, проблему ми вирішимо, кошти виділяються», – сказав Путін і зауважив, що що опріснення можна «робити тільки точково».
Між поступками і санкціями
Українська тема нині є занадто конфліктною. Оскільки вибори президента США виграв Джо Байден, Володимир Путін сподівається на зміну балансів у відносинах Сполучених Штатів із Європейським союзом, і розраховує від цих змін отримати зиск – нові більш вигідні переговорні позиції. Тому наразі він не бажає дратувати захід українською темою, зауважує у коментарі Радіо Свобода політолог Володимир Фесенко. Оскільки Путін водночас не готовий йти на поступки в українському питанні, і на сьогодні немає видимої перспективи розв’язання конфлікту, тему доводиться обходити і не загострювати, додає політичний експерт.
Путін розуміє, що Захід не піде ні на які поступки, не здасть Україну РосіїВолодимир Фесенко
«Водночас Путін розуміє, що Захід не піде ні на які поступки, не здасть Україну Росії, не піде за російським сценарієм розв’язання конфлікту на Донбасі. Але і він не хоче йти на поступки. Тому ця тема просто відсувається на задній план. Крім того, головна причина, що зараз для всіх ключових гравців тема Донбасу є менш актуальною, ніж інші проблеми. В першу чергу, необхідність подолання коронакризи, негативних наслідків економічної кризи.
Щодо Донбасу все одно рішення немає, тому залишають так, як є, у трохи охолодженому стані. Крім того, тему України Путін не чіпає, бо до неї охолонуло російське суспільство, вона не працює. Зараз людей цікавлять знову таки економічні проблеми, проблеми з пандемією. Навіть як чинник відволікання конфлікт на Донбасу і відносини з Україною вже не працюють», – каже Володимир Фесенко.
Пропаганда замість заяв
Українська тематика, що логічно, ніколи не була провідною на пресконференціях Путіна. Але якщо раніше його висловлювання щодо України мали характер заяв, які могли свідчити про наміри, чи їх приховувати, або принаймні висловлювати позицію, то тепер риторика була обтічною і звелася до пропагандистських штампів, зауважує у коментарі Радіо Свобода політолог Олеся Яхно. І це очікувано, оскільки президентові Росії немає чого сказати нового щодо вирішення конфлікту на Донбасі, а посилення санкційного тиску він все ж побоюється, продовжує політичний експерт.
Росія не хоче завершення війни, тому говорить не про це, а про нав’язування політичних вимогОлеся Яхно
«Це було очікувано з огляду на те, що зустріч лідерів «нормандської четвірки» не відбулася цього року, ситуація у глухому куті і мова не йде про мир. В цьому сенсі позиція Росії вже аж настільки зрозуміла. При тому, що навіть після зміни президента в Україні, після якихось спроб зробити кроки на зустріч, принаймні більш м’якими заявами по відношенню до Росії, все одно все звелось до того, що не могло бути інакше, бо Росія не хоче завершення війни, тому говорить не про це, а про нав’язування політичних вимог.
Так само природньо і те, що було приділено багато уваги країнам Заходу. Результати виборів у США можуть змінити відносини Штатів із країнами Європейського союзу. За Трампа вони були у не найкращій формі. Гадаю, може змінитися глобальна конфігурація, яка може призвести до більш жорсткої санкційної позиції щодо Росії, яка буде ініційована США і підтримана Європою», – вважає Олеся Яхно.
Прескофнеренція була зрежисована як «тепла ванна» для президента Росії. Його вберегли від гострих запитань і дали можливість похвалитися. Про це розповів власний кореспондент українського інформагентства «УНІАН» у Москві Роман Цимбалюк. Він був на пресконференції, мав кілька запитань до Володимира Путіна, але поставити їх можливості не дали. Відтак найгостріші запитання про агресію Росії проти України залишилися без відповідей, а самовихваляння Путіна захід цікавішим не зробили, розповідає Цимбалюк.
Фактично усі запитання звучали виключно від російських журналістівРоман Цимбалюк
«Найнудніша пресконференція Путіна. Чому найнудніша? Не тому, що мені не дали задати запитання, а тому, що здавалося, що Володимир Путін сидить у своєму бункері і все у них дуже-дуже «відрепетирувано». Адже фактично усі запитання звучали виключно від російських журналістів. Тобто було запитання достатньо жорстке стосовно анексії Криму від ВВС і запитання від нашого ісландського друга, який казав, що «всі люблять Росію». Добре бути ісландцем, коли ти живеш у Москві, а твоя країна не має спільного кордону з Росією», – зауважив Цимбалюк.
Збройний конфлікт на Донбасі триває від 2014 року після російської окупації Криму. Україна і Захід звинувачують Росію у збройній підтримці бойовиків. Кремль відкидає ці звинувачення і заявляє, що на Донбасі можуть перебувати хіба що російські «добровольці».
Ситуація з водопостачанням у Криму стала критичною в 2020 році. Невелика кількість опадів і малосніжна зима призвели до посухи, стверджують кримські науковці. З кінця серпня на півострові частково запровадили графіки подачі води. Офіційний Київ наполягає, що постачання води на півострів по Північно-Кримському каналу відновиться лише після деокупації Криму.
