Доступність посилання

ТОП новини

Урок полковника УНР Болбочана: інтереси армії мають бути сильніші за політичні розбірки (огляд преси)


Пам’ятник полковнику армії Української Народної Республіки Петру Болбочану (1883–1919) у день відкриття. Київ, 4 жовтня 2020 року
Пам’ятник полковнику армії Української Народної Республіки Петру Болбочану (1883–1919) у день відкриття. Київ, 4 жовтня 2020 року

«Удар по колоніалізму і скрєпах Росії» та «Пам'ятник визволителю Криму Петру Болбочану нагадуватиме про славу україської зброї». У публікаціях під такими заголовками газети «День» та «Голос України» розповідають про українського полковника Армії УНР Петра Болбочана, пам'ятник якому днями урочисто відкрили в Києві.

«У трагічній долі Петра Болбочана, який став жертвою політичних інтриг і наклепницької кампанії, відбилася вся неоднозначність і трагічність тогочасного державотворчого процесу та військового будівництва», – наголошує газета «День».

Військовий мав незаперечний авторитет серед підлеглих, а більшовики обіцяли за його голову 50 тисяч золотих рублів.

Петро Болбочан чітко дотримувався державницької позиції і мріяв про сильну армію, нагадує газета. В одному з наказів військам наголошував: «Ніяких совєтів робочих депутатів, монархічних організацій... я не допущу. Підкреслюю, що ми боремося за самостійну демократичну Українську Республіку, а не за єдину Росію, якою б вона не була – монархічна чи большевицька (правопис зебержено, – ред.)».

Видання зазначає, що Петро Болбочан не загинув на полі бою, вороги не змогли його піймати. Він був убитий через політичні інтриги всередині українського табору. Влада УНР начебто не могла розібратися, на чиєму ж боці Болбочан: чи він за Петрушевича, чи за Петлюру, тож його розстріляли свої.

У своєму виступі голова Інституту Національної пам’яті Антон Дробович наголосив, що українці мають винести урок з цієї історії.

«Люди, які вчинили так, причетні й до славних українських сторінок, але нехай цей випадок буде для нас прикладом та уроком: що, по-перше, інтереси армії мають бути сильніші за політичні розбірки, а по-друге, що ніякі кланово-партійні перипетії не мають призвести до того, що нові українські полководці, які боронять нашу Батьківщину, можуть загинути у такий спосіб», – наголошує історик.

2020 рік, окрім інших випробувань, приніс українським аграріям небувало тепле літо без опадів. Така погода, як попереджає газета «Україна молода», може завдати потужного удару по посівах озимих культур. Проблем для держави може виявитися щонайменше дві: суттєве падіння обсягів урожаю наступного року, що автоматично вплине на надходження валюти до України, та погіршення торговельного балансу.

Друга – падіння доходів українських селян, які й без того фінансово знекровлені економічною кризою, наслідками пандемії коронавірусу. Нині вони отримали новий виклик – учитися жити в умовах скасування мораторію на продаж земель сільськогосподарського призначення.

Відтак велика кількість аграріїв може опинитися перед вибором: або шукати гроші для викупу землі, або згортати діяльність і йти працювати «на господаря».

Тож аграрії б’ють на сполох: посуха на тлі пандемії коронавірусу може поставити агропромисловий комплекс України на межу виживання. Про те, як можна цьому запобігти, йдеться в статті «Пустеля Україна: через небувалу посуху Україна може недорахуватися врожаїв».

5 жовтня був останній день, коли кандидати чи партії могли відмовитись від балотування, а вже 6 жовтня має бути остаточно сформований список кандидатів на місцевих виборах, інформує газета «День». Основні претенденти в міські голови вже відомі, хоча, як зазначає видання, ще задовго до офіційного початку виборчої кампанії українські міста вже були завішані рекламою кандидатів, як і був заповнений агітацією інформаційний простір країни. Про те, між ким розгортатиметься основна боротьба за крісла міських голів і які шанси у претендентів, газета розповідає в статті «Битва» у регіонах…».

Розпочинається розповідь із ситуації у Вінниці, де, як і у більшості обласних центрів України, основний претендент – чинний мер. Як зазначає експерт видання політолог Олександр Логінов, децентралізація влади дала неабиякі фінансові можливості для місцевого самоврядування, а тому міські голови, якщо вони не є повними профанами, значну частину коштів пустили саме на благоустрій. Відтак перед виборцями є доступні для огляду результати роботи.

Конкуренцію меру могли би скласти два типи кандидатів. Перший – від «брендової» політичної партії з високим рейтингом, яка б дала йому можливість «паровозом» виграти вибори. Другий – з конкретною, оригінальною і привабливою для виборців програмою змін та розвитку. Але, як зазначає експерт, рейтинг усіх політичних партій не дозволяє їм претендувати на одноосібну перемогу та забезпечення виграшу власного кандидата на посаду міського голови. А стратегічних концепцій муніципального управління не видно жодних. Тому й особливого змагання не вийде, прогнозує політолог.

  • Зображення 16x9

    Ірина Біла

    На Радіо Свобода працюю з кінця 1990-х. Закінчила Київський університет культури і мистецтв – інформаційна, бібліотечна та архівна справа.

ВИБІР ЧИТАЧІВ

XS
SM
MD
LG