Скандал навколо висловлювань колишнього українського прем’єр-міністра і тепер вже колишнього заступника керівника делегації України у Тристоронній контактній групі (ТКГ) Вітольда Фокіна став справжнім віддзеркаленням проблем із кадровими підходами влади на найбільш принципових напрямках вітчизняної політики. Виявляється, можна кілька тижнів поспіль переконувати громадськість, якою корисною буде участь політичного ветерана у пошуках шляхів закінчення війни на Донбасі, якою потужною буде група переговірників, а потім назвати заяви цієї людини неприпустимими і звільнити її зі складу делегації.
Так коли ж ухвалювалося правильне рішення? Коли Фокіна призначали чи коли його виганяли? Чи дійсно ситуація так серйозно змінилися за кілька днів? Чи в Офісі президента не уявляли собі, якими можуть бути висловлювання колишнього очільника уряду?
Зеленський це мав усвідомити
Керівник української делегації на перемовах, колишній президент Леонід Кравчук, який радо вітав призначення Фокіна, пояснив ситуацію тим, що ніхто не знав політичних поглядів експрем’єра, бо той ніколи їх не афішував. Кравчук, може, дійсно не знав, бо він не зобов’язаний стежити за всіма телевізійними ефірами.
Зеленський мав усвідомити, що указ про призначення Фокіна може закінчитися тільки скандалом
Однак співробітники Офісу президента України, які готують кадрові рішення, зобов’язані були подивитися телевізійні інтерв’ю колишнього прем’єр-міністра, усвідомити які тези він буде захищати і проінформувати про наслідки кадрового рішення очільника Офісу президента та самого керівника держави.
Принаймні, Володимир Зеленський мав усвідомити, що указ про призначення Фокіна заступником керівника української делегації може закінчитися тільки скандалом і ударом по президентській репутації, а зовсім не пошуком шляхів по пожвавленню мирного процесу.
В Офісі президента знали, що казатиме Фокін?
Є й інша версія подій. Що в Офісі президента немовби прекрасно знали про заяви Фокіна й усвідомлювали, які саме тези він буде захищати, але бажали перевірити, як ці тези будуть сприйматися суспільством. Побачили, що суспільство не сприймає – і відправили Фокіна у відставку. Які проблеми?
Але проблеми є. Тому що я не знаю що гірше – непрофесіоналізм чи цинізм.
- Якщо повірити, що перед призначенням Фокіна нікого не цікавили його політичні погляди, треба погодитися, що кадрові рішення президентського офісу не мають нічого спільного із професійним підбором людей, що відповідатимуть за майбутнє держави і за вирішення проблем, від яких залежать війна і мир.
- А якщо повірити, що Фокіна призначили, щоб укотре протестувати суспільство, це є ще більш жахливим. Жахливим для репутації влади і держави. І неприпустимим з людської точки зору. Адже мова йде про літню людину, яку, ймовірно, не поінформували, для чого її насправді призначають. Просто використовують, тому що самі бояться говорити те, що сказав Фокін.
Ще кілька місяців тому можновладцям можна було не звертати уваги на наслідки таких кадрових прорахунків. Однак зараз рейтинг влади падає. У цій ситуації кожне подібне рішення підриває не просто довіру до влади, а саму працездатність державних інституцій. А це вже небезпечно для держави, яка продовжує перебувати у війні з небезпечним і жорстким противником – щоб про це не думав Вітольд Фокін.
Віталій Портников – журналіст і політичний коментатор, оглядач Радіо Свобода і Крим.Реалії
Думки, висловлені в рубриці «Точка зору», передають погляди самих авторів і не конче відображають позицію Радіо Свобода
НА ЦЮ Ж ТЕМУ:
