Радіо Свобода у рубриці #МояІсторія розповідає історії людей, на життя яких вплинула пандемія коронавірусу COVID-19. Це – лікарі, які рятують життя і ризикують своїм; пацієнти, які борються із недугою; родичі тих, хто інфікувався і захворів; малі підприємці, які рятують свій бізнес чи навіть відкривають під час епідемії нові можливості.
Ярослав Трофімов – одеський організатор концертів, театральних постанов та інших культурних подій. Ми поспілкувалися одразу після святкування Дня міста Одеси. Багато тисяч людей зібралося на одній з центральних площ міста, і це обурює мого співрозмовника – йому доводиться обмежуватись заходами на 50 людей. Зрозумілих правил проведення масових заходів немає, зазначає він. І тому величезні концерти проходять, хоча присутні порушують соціальну дистанцію та не носять маски, а їм доводиться переносити театральні вистави на закинуті заводи та нести величезні втрати. Трофімов наводить приклади із Західної Європи та чекає, коли держава створить зрозуміли правила без «любимчиків».
Трофімов керує «Пероном №7» – спеціалізованим джазовим клубом із авторським контентом, як він сам каже, першим в Україні, і «Театром №7» – першим імерсивним театром в країні із повним зануренням в події.
Такі спектаклі передбачають, що глядач не дивиться виставу, а буквально живе в ній. У них були спектаклі із інтерактивним та варіативним сюжетом, коли розвиток обирають самі глядачі, є спектаклі-променади, які грають просто в міському просторі, на вулицях Одеси.
Також Трофімов організовує концерти музикантів з-за кордону – країн Європи, США, Ізраїлю тощо. Вони виступають як в його клубі, так і на інших майданчиках Одеси та України. Деякі концерти проходять просто неба і, як він сам каже, такі заходи вони проводили в тому числі під час карантину. Організацією цих заходів займається компанія «Перон-менеджмент».
«Наш клуб унікальний тим, що в нас на сцені грають матеріал, який був зроблений спеціально для нашої сцени. І від нас цю музику потім везуть майданчиками України, а останнім часом буває і по Європі. Це джаз, блюз або соул», – говорить організатор і музикант Трофімов.
Через епідемію COVID-19 та пов’язані з нею обмеження бізнесу і музичний, і театральний бізнес у стані катастрофи, говорить організатор, причому це стосується усього світу. Сам Ендрю Ллойд Веббер працює волонтером на тестуванні вакцини від «ковіду», нагадує Трофімов, йому просто немає чим займатись.
«Це катастрофа у світі, але в Україні це вдвічі гірше. Я би навіть офіс-менеджерами не винайняв людей, які в нашій країні ухвалюють рішення стосовно роботи культурної галузі. В нас досі немає зрозумілих правил роботи в цих умовах. Мер Лос-Анджелесу, наприклад, ще в березні вийшов до людей і сказав – масових подій до 2021 року не буде, працюйте в інших форматах. Або в Німеччині – там одразу сказали, що нічого не буде взагалі, але виділили кошти і гранти креативній індустрії. Зараз там кажуть – можна 50 людей на вулиці і 25 осіб у приміщенні», – говорить Трофімов.
В західних країнах ці правила встановлюються заздалегідь і на майбутнє, зазначає організатор, а в Україні норми як були незрозумілі в березні, так і залишились незрозумілими у вересні, наголошує він.
«Спектакль потрібно ставити щонайменш 3 місяці, а взагалі то пів року. Всі театри з березня тримають у стані невизначеності. Державні театри ставлять ті ж спектаклі, що ставили раніше – вистави розраховані на великі зали, а їхній бюджет – на велику аудиторію. Вони збирають її або ніколи, або лише один раз», – розповідає організатор приватних театральних вистав і концертів.
Їм доводиться працювати значно більш витончено – виносити спектаклі на вулицю, обмежувати кількість людей до 50 і навіть 30 людей. Великі заходи – це небезпечно, наполягає Трофімов, небезпечно для усіх. Втім, офіційно норми про 50 людей немає, проте є виключення на організацію масових заходів для тих юридичних осіб, в кого організація концертів є основною діяльністю . В мене взагалі відчуття, що ця постанова писалась під ТОВ «Квартал-Концерт», обурюється організатор.
Ше в березні було потрібно казати, які масові захои будуть дозволені. І всі організатори би давно щось вигадалиЯрослав Трофімов
«Я називаю це «законом кварталу-95». Хоча серед моїх партнерів є ФОПи, в яких концертна діяльність – головний КВЕД, це для мене не проблема, але сам принцип – дика нісенітниця. Для організації будь якого туру потрібно 3 місяці. Ще в березні було потрібно казати, які масові заходи будуть дозволені. Камерні – до 30 людей, масові – до 100. І всі організатори би давно щось вигадали – адаптували старі формати, вигадали нові формати. Підписали би контракти із артистами, зробили б нові постанови», – зауважує підприємець.
За відсутності правил неможливо нічого планувати, доводиться працювати із перенавантаженням і максимально спрощувати заходи – як правило більше ніж 30 людей туди не запрошують, щоб, якщо Одеса потрапить до помаранчевої зони, можна було не скасовувати заплановані концерти та спектаклі. Норми про кількість людей на певну площу розробили спеціально для великих організаторів, які розраховують на стадіони або великі площі. Наприклад на святкування Дня міста в Одесі, коли на площі зібралось кілька тисяч людей. «Це виглядає так, нібито норми розраховували вибірково, для окремих організаторів, – вважає Трофімов. – Реально працювали б норми, які просто забороняли масові заходи більше від, скажімо, 250 людей».
В його театрі і клубі ще в березні повністю переробили програму на літо – вигадали нові формати, поставили нові спектаклі, які не планувалися, адаптували деякі старі постановки. Зокрема грали класичний спектакль «Місто снів» на закинутому заводі замість класичної сцени. Спектаклі грали для 30 глядачів, концерти здебільшого – для 50 слухачів. Поставили також вуличний спектакль «Променад», дія якого розгортається на одеських вулицях – сцена довжиною кілька кілометрів.
Театр і клуб перейшли на ультракамерні формати, щоб відпрацювати сезон і бути впевненими в тому, що жоден з наших гостей не захворіє, каже організатор. Також довелося скасувати закордонні тури і виїзди на фестивалі, і зараз у «Перону» немає програми на осінь і новий рік – довгострокове і середньострокове планування без чітких правил проведення масових заходів неможливе. Культурні і креативні заходи ніколи не давали мегаприбутків, але зараз, коли Одеса в будь-який момент може опинитися в помаранчевій зоні, де не можна проводити масові заходи, йдеться про виживання, наголошує Трофімов.
«Я би зрозумів, якщо б уряд скасував податки і видавав би кожному підприємцю в галузі культури хоча б по 8-10 тисяч гривень на місяць. До речі, в Німеччині давали по 8 тисяч євро», – говорить підприємець. На його думку, потрібно було або все забороняти, або розробляти зрозумілі єдині правила. Інакше незрозуміло, чому в кінотеатри можна впускати по кілька сотень людей, а організатори концертів мають обмежуватись кількома десятками, зазначає він.
Існуючі карантинні норми дають можливість використати їх таким чином, щоб ризик підхопити COVID-19 був очевиднимЯрослав Трофімов
«Існуючі в Україні норми дають можливість використати їх таким чином, щоб ризик підхопити COVID-19 був очевидним, а безпечні з точку зору хвороби масові заходи вбивають», – заявив Трофімов. В Європі зараз очікується поява великої кількості нових форматів, які будуть враховувати соціальну дистанцію, і в Україні це також може спрацювати, якщо уряд запровадить подібні до німецьких обмежень.
«Ми ще в квітні чекали на урядового уповноваженого з питань театру, який зустрінеться із усіма театралами – і з державних установ, і з приватних установ, і потім напише всі норми. Так само із уповноваженими з питань концертів, з питань нічних клубів, з питань майданчиків для виступів тощо», – описує свої очікування Трофімов. Такі продумані правила могли б стати підґрунтям для нових художніх рішень і форматів.
