З’явились нові докази невинуватості Марківа в загибелі іноземних журналістів. Що далі?

31 серпня у будівлі Міністерства внутрішніх справ відбувся брифінг міністра Арсена Авакова. На ньому представили нові докази невинуватості нацгвардійця Віталія Марківа у загибелі італійського фотокореспондента Андреа Роккеллі та російського журналіста Андрія Миронова. У МВС сподіваються, що ці проміжкові результати розслідування спонукають італійських правоохоронців провести додаткові слідчі дії у цій справі.

29 вересня у суді присяжних міста Мілана розпочнеться слухання апеляції сторони захисту Віталія Марківа. Раніше суд присяжних міста Павія, звідки родом Андреа Роккеллі, засудив Марківа до 24 років позбавлення волі. Це навіть більше, ніж просили прокурори, а саме 17 років.

Які докази зібрало МВС?

Слідчими поліції було опитано понад 70 осіб, 20 із них – безпосередніх свідків загибелі журналістів, проведено 7 слідчих експериментів, а також 11 судових експертиз. Про це на брифінгу повідомив начальник Головного слідчого управління Максим Цуцкірідзе. Він також зазначив, що, на жаль, італійські правоохоронці не допитували свідків події.

Завдяки цим допитам та експериментам МВС вдалося з’ясувати:

• Марків не міг застрелити журналістів самостійно, адже мав на той момент лише стрілецьку зброю. Розтин тіл загиблих показав, що вони померли від поранень уламками від мін. Такого озброєння в українських військових, які перебували на той момент на горі Карачун (поблизу Слов’янська), не було.
• Відстань між позицією, на якій перебував та ніс службу солдат Марків та місцем загибелі журналістів Роккеллі та Миронова, становить 1,76 км. За результатами експертизи, зі зброї, яку мав Марків, на такій відстані він не міг поцілити у журналістів.
• Місце перебування Роккелі та Миронова було неможливо побачити з того місця, де перебував Марків.
• Згідно зі свідченнями очевидців, обстріл місця, де були журналісти, почався не з боку позицій українських військових, а з місця, де базувалися проросійські бойовики. З відстані 140-150 метрів. Про це свідчать результати слідчого експерименту, який провело МВС.

Що було раніше?

Італійський фотокореспондент Андреа Роккеллі та російський журналіст Андрій Миронов загинули 24 травня 2014 року. Обставини їхньої загибелі почала розслідувати СБУ, однак мала припинити розслідування через бойові дії, які відбувалися на тих територіях.

Нацгвардійця Віталія Марківа арештували у червні 2017 року. Його звинуватили в причетності до умисного вбивства. Марків має два громадянства: українське та італійське. В Італії жив із 13-річного віку. У 2013 році повернувся в Україну, аби підтримати Революцію Гідності. У 2014 році пішов на фронт.

Суд міста Павія визнав Марківа винним, незважаючи на те, що слідчі навіть не дослідили місця загибелі журналістів і не опитали свідків події. Адвокат Віталія Марківа подавав клопотання про проведення слідчих дій в Україні, однак суд відмовив.

«Італійські компетентні органи відмовили [у клопотанні], мотивуючи це тим, що, по-перше, пройшло уже п’ять років з моменту загибелі журналістів. І друга причина – це тому, що начебто там досі ведуться бойові дії, і там небезпечно, хоча ми знаємо, що з липня 2014 року Слов’янськ звільнений і перебуває під контролем України», – пояснює у коментарі Радіо Свобода Ольга Токарюк, журналістка та авторка фільму-розслідування про справу Марківа «Не в тому місці, не в той час».

Обвинувальний вирок Марківу грунтувався на свідченнях передовсім журналістки Іларії Морані, яка написала статтю в газеті Corriere della Sera. У ній вона цитує телефонну розмову Марківа з іншим італійським журналістом одразу після загибелі Роккеллі.

«До цієї статті є дуже багато запитань, тому що її авторка напряму не спілкувалася з Марківим. Вона нібито чула його розмову з іншим журналістом по гучному зв’язку. Журналіст, який говорив із ним безпосередньо, не пригадує, щоб Марків якось пов’язував загибель журналістів із діями української армії», – каже Токарюк.

Віталія Марківа засудили до 24 років позбавлення волі. Такому вироку здивувався навіть прокурор. До оголошення вироку він зазначив, що у випадку, якщо Марківа визнають невинуватим, той не подаватиме апеляції. Щоправда, лише якщо провину за смерть журналістів визнають саме за стороною української армії. Сторона ж захисту наполягає, що журналісти загинули внаслідок збігу трагічних обставин, а саме через те, що журналісти потрапили під перехресний вогонь.

Що далі?

«Жодного разу італійські правоохоронці не приїздили до України, незважаючи на те, що були запрошення і раз, і два, і три. Будь-який незаангажований експерт, якщо зайде на гору Карачун, він, подивившись на місце злочину, побачить, що це неможливо (про версію сторони звинувачення – ред.)», – сказав Арсен Аваков на брифінгу.

У МВС сподіваються, що розгляд апеляції у Мілані буде неупередженим і розгляне нові докази у справі, які представило МВС. Оскільки держава Україна є цивільним відповідачем у цій справі, вона має право додати їх до матеріалів справи.

На брифінгу також повідомили, що голова Національної поліції у серпні цього року надіслав лист правоохоронцям в Італії з пропозицією провести спільні додаткові слідчі дії безпосередньо на місці загибелі Роккеллі та Миронова. За словами начальника головного слідчого управління Нацполіції України Максима Цуцкірідзе, на сьогодні реакції на зазначене запрошення від італійської сторони не було.