Обвинувачена в посяганні на територіальну цілісність і недоторканність України екс-мер Слов’янська Неля Штепа рекламує себе на вулицях міста російською мовою. Вона заявила, що «Партія миру і розвитку» висунула її кандидатом в мери міста.
Активісти обурені, що екс-очільниця міста, яка нібито співпрацювала з «народним мером Слов’янська» В’ячеславом Пономарьовим, не сидить в тюрмі.
Як так вийшло, що підозрювані в сепаратизмі йдуть в мери на Донбасі? Чому безсилі суди? І чи переможе Штепа?
Про це в ефірі Радіо Донбас.Реалії говорили громадський активіст Валентин Краснопьоров, аналітик Громадянської мережі ОПОРА Олександр Клюжев та журналіст Денис Казанський.
– Ви здивовані, що Неля Штепа балотується на посаду міського голови Слов’янська? Кілька політиків місцевого рівня, які підозрювалися у співпраці з сепаратистами, посяганні на територіальну цілісність (є спеціальна стаття у Кримінальному кодексі України), повертаються в політику: це їхнє приватне бажання чи цілеспрямована акція, яку багато хто називає реваншем?
Валентин Краснопьоров: Було логічно, що вони намагатимуться повернутися в політику. Зараз багато політичних платформ шукають людей, які мають довіру в суспільстві чи рейтинг, і намагаються через ці платформи завести їх в політику.
Інше питання – чому судова і правоохоронна система не реагувала на цих людей? У квітні 2014 року Неля Штепа була відсунута від процесів, які відбувалися у Слов’янську. По суті, Російська Федерація, зігравши на настроях місцевих еліт, яким багато чого пообіцяла, їх кинула.
Це велика помилка нашої судової системи. Помилка взагалі політичної системи. За їхні дії в січні – березні 2014 року їх треба було притягати до відповідальності.
Наприклад, проти донецьких євромайданівців здійснювалася організована агресія – зокрема Нелею Штепою, її структурами. Людей накручувати, нам ледь не спалили автомобіль, було блокування, використання комунальної власності і багато всього іншого. За це можна було притягати до відповідальності.
Сьогодні судді беруть самовідвід: бояться, не хочуть ухвалювати рішення про її арешт. В більшості її звинувачують саме за події, коли уже поставлений окупантами Пономарьов брав цю політичну і виконавчу відповідальність на плечах окупаційних військ.
– Штепа тоді сиділа в заручниках, вона сама говорила, що її усунули.
Валентин Краснопьоров: Вона це довела вже у Європейському суді, може довести і в українському. Невміння і небажання привести до відповідальності людей, які по суті формували цю істерію всередині країни до того, як окупант почав відкрито втручатися в Слов’янськ, потім в Донецьк, є головною проблемою сьогоднішнього дня.
Щодо політичної перспективи Нелі Штепи, то не все так гладко, як мені здається, хоча грошей їй надали, видно, дуже багато. Близнюк давав гроші, коли вона обиралася мером міста до війни. На сьогодні їй дають гроші інші – пов’язані, скоріше за все, з Новинським і цією опозиційною партією.
Проблема в тому, що вона скуповує зараз всі місцеві медійні майданчики: інстаграм, фейсбук – будь-що, що хоч якось може доторкнути людей до політичного процесу, і намагається проявити себе як кандидат.
Чи може вона стати головою міста? Не все так однозначно. Ми дивилися на реакцію людей на опитування: лоск, що вона господарка міста, трошечки спав, особливо після децентралізації. Певні процеси в Слов’янську пішли без неї – начебто життя не пропало.
До цього в Слов’янську була сакралізація: вона себе формувала імператрицею, робила всілякі перформанси, на коні їздила, Катерину ІІ робила з себе). На сьогодні не все так однозначно. Але ситуація важка.
Оскільки ми в правоохоронній системі не змогли закрити їй доступ, то вона використає його і буде балотуватися. Чи стане вона мером, я не знаю. Імовірність висока, але не стовідсоткова.
– «Опора» звернула увагу на рекламу Нелі Штепи, яка з’явилася на білбордах Слов’янська: що з нею не так?
Олександр Клюжев: Основна проблема – недотримання законодавства про функціонування державної мови. Є вимоги до кандидатів, в тому числі потенційних кандидатів політичних партій, які діють у міжвиборчий період: вони зобов’язані дотримуватися будь-яких норм законодавства.
– Чи загрожує щось Нелі Штепі та «Партії миру й розвитку» за використання російської в публічному просторі? Також це фальстарт – де-факто не почалася виборча кампанія, а Неля Штепа вже рекламується. За це їй може щось грозити?
Олександр Клюжев: Безумовно, наша місцева команда уже звернула увагу на ці обставини, але хочу підкреслити, що дочасна агітація вже розпочалася в усіх регіонах, в усіх без виключення громадах. Тобто не можна акцентувати увагу тільки на Слов’янську.
Є традиційна проблема, що у нас кандидати заздалегідь до виборчого процесу починають свою агітаційну кампанію. Гроші, які витрачаються кандидатами особисто, є непрозорими. Якщо у випадку з дочасною агітацією політичних партій ще є певна можливість відслідковувати ці кошти через регулярну звітність політичних партій, у випадку з персоналіями, окремими кандидатами, які ще не зареєстровані, фактично є можливість неконкурентно, непрозоро, непідзвітно витрачати кошти на цю агітацію.
Зараз немає законодавчих важелів, як реагувати на це, але ми не можемо не звертати увагу: якщо один кандидат в будь-якому регіоні витратить до початку виборчого процесу, до своєї реєстрації величезну купу коштів, а інший його конкурент буде тільки в межах виборчого фонду, де кожна копійка має бути відзвітована – то це нерівні умови для проведення кампанії. Правоохоронці, до речі, звертають увагу на порушення в цих виборчих фондах, є навіть певні ефективні розслідування. Тому і кандидати, і виборці мають бути свідомі.
– Наскільки партії, які вважаються проросійським, орієнтуються на цей регіон? Хто більше за всіх там агітує?
Олександр Клюжев: Наша організація здійснює моніторинг політичної реклами у фейсбуці та інших соцмережах. Партії, які найчастіше заявляють, що на Донбасі є погані процеси з точки зору настроїв громадян, якраз найменш витрачають кошти на соціальні мережі щодо цих регіонів. Партії, які традиційно звинувачуються у зв’язку з Російською Федерацією, більше вкладають в цю агітацію.
Є проблема правоохоронної системи, вона безумовно дуже серйозна. Те, що у нас зберігається партійна діяльність і поділ за регіональними так би мовити квотами, що в цьому регіоні мені дешевше нічого не робити, ніж робити, – то така ситуація у нас і складається з різними настроями громадян. В тому числі настроями, які навряд чи можна назвати безпечними з точки зору територіальної цілісності тощо.
Дискусія про участь, наприклад, Нелі Штепи у виборчому процесі жодним чином не стосується самих виборів. Є конституційні норми, які дозволяють особі висуватися, якщо вона не має судимості за тяжкі та особливо тяжкі злочини.
Скоріше, тут маємо пред’являти претензію правоохоронній системі: чому вона діє так, що досі суспільство не знає однозначної відповіді, чи поніс хтось відповідальність, чи вона проігнорована і система не спрацювала. А якщо ми все це прив’язуємо до виборів і факту реєстрації кандидата, то ми фактично цим кандидатам сприяємо. І я би не хотів, щоб ми повторили кампанію 2019 року: у нас була низка кандидатів, щодо яких були питання про їхню участі у певних процесах у 2014 році. Кандидати були вкрай задоволені, що така увага до них суспільства. Вони знали, що жодним чином ні ЦВК, ні будь-яка інша виборча комісія, ні навіть суд в умовах виборчого процесу не може вплинути на реєстрацію чи скасування реєстрації цього кандидата.
Тому, мені здається, тут важливо уникнути емоцій. В умовах виборчого процесу, всі кандидати повинні отримати від держави рівні можливості для агітації, якщо людина зареєструвалася у відповідності до законодавства.
Що досі не було повноцінного розслідування цих подій – не маю жодних заперечень.
– Денисе, ви, напевно, стежите за судовими засіданнями щодо політиків, які підозрюються в сепаратизмі. Чому немає жодного обвинувального вироку і люди, підозрювані в сепаратизмі, можуть балотуватися у мери?
Денис Казанський: На мій погляд, проблема в тому, що хтось банально лякає суддів, щоб вони ці справи не розглядали або відмовлялися розглядати, якимось чином затягували процеси або розвалювали їх. Ця проблема взагалі стосується нашої правоохоронної і судової систем.
Штепа цілком була на боці цих бойовиків, схиляла на їхній бік місцеве населення.Казанський
Що стосується тієї ж Нелі Штепи, дійсно на якомусь етапі її заарештували самі ж ці бойовики, посадили на підвал: і це дає їй право, точніше привід, будувати з себе жертву окупантів.
Але я особисто був у Слов’янську 12 квітня, в день його захоплення: виїхав туди, коли з’явилася новина про захоплення. Я особисто бачив Нелю Штепу в рожевій курточці. Вона бігали і заспокоювала місцевих людей, які там зібралися, кричала, що це наші хлопці, вони прийшли нас захищати. Вона ще питала у натовпу, чи ви мене не зрадите, чи будете зі мною до кінця. Люди, які зібралися, кричали так. Тобто вона цілком була на боці цих бойовиків, схиляла на їхній бік місцеве населення.
Не потрібно робити з Нелі Штепи жертву режиму, вона однозначно цим людям сприяла, і повинна понести за це справедливе покарання.
Зараз збільшилися бюджети після децентралізації. Я вважаю, що вони і самі рвуться до влади, але це і є реванш. Адже давайте подивимося, що буде далі: прийде Неля Штепа як мер Слов’янська – і ми умовно повернемося до ситуації 2012 року. Все ж просто повторитися. Люди, які звали агресора, готували ґрунт для вторгнення бойовиків, їх прикривали, організовували цей незаконний «референдум», заохочували людей брати участь у масових заворушеннях, акціях непокори Україні, залишилися на своїх місцях. Як ви думаєте: вони себе будуть якось інакше вести? Ні звичайно.
2014 рік ми отримали в тому числі за те, що ніхто не був покараний за Сєвєродонецький сепаратистський з’їзд у 2004 році. Там були Колесников, Богатирьова, Єфремов, Тихонов, які закликали до створення «південносхідної держави» з центром у Харкові. Оскільки немає людей, покараних за 2014 рік, то ми отримаємо його повторення через –енну кількість років.
ОСТАННІЙ ВИПУСК РАДІО ДОНБАС.РЕАЛІЇ:
(Радіо Донбас.Реалії працює по обидва боки лінії розмежування. Якщо ви живете в ОРДЛО і хочете поділитися своєю історією – пишіть нам на пошту Donbas_Radio@rferl.org, у фейсбук чи телефонуйте на автовідповідач 0800300403 (безкоштовно). Ваше ім'я не буде розкрите).
