Розпочнемо з актуальних новин вихідних.
- У кількох містах України відбулися акції «200 днів брехні» на підтримку підозрюваних у справі про вбивство журналіста Павла Шеремета – Андрія Антоненка, Юлії Кузьменко та Яни Дугарь. Наразі кримінальне провадження про вбивство журналіста Павла Шеремета, за повідомленням МВС, готове для передачі до суду. З моменту завершення досудового розслідування минуло понад 40 днів.
- В аеропорту Афін затримали 17 громадян України, які прилетіли до Греції з Києва, через заборону на в’їзд до ЄС громадянам третіх країн
- У центрі Києва через бійку зі стріляниною постраждали 3 людини, 10 – затримали
День ВМСУ в Одесі: без параду, але з президентом
У першу неділю липня своє професійне свято відзначили Військово-морські сили Збройних сил України. Цього року моряків в Одесі відвідав президент України Володимир Зеленський. Він вручив нагороди морякам та пообіцяв квартири кільком десяткам військовослужбовців. Парад не стали проводити через карантин, але президенту і вищому військовому керівництву продемонстрували навчання корабельних і катерних груп.
Втім, у своє професійне свято значна частина українських військових моряків відзначала по-робочому. Для частини корабельно-катерного складу триває збір-похід в море, розповів Радіо Свобода нещодавно призначений командувачем ВМС ЗСУ Олексій Неїжпапа. В першому великому інтерв’ю на новій посаді контрадмірал прокоментував загрози повномасштабного наступу на Україну, розповів про очікування «Нептунів», використання «Айлендів», скорочений формат цьогорічних українсько-американських навчань «Сі-Бриз», що стартують невдовзі – вже у липні, про найпоширеніші причини плинності кадрів на флоті тощо.
Крім того, до Дня ВМС України ми підготували спеціальний блог, в якому коротко розповідаємо історію українського флоту
Шоста річниця звільнення Слов’янська від бойовиків російських гібридних сил
На черзі ще одна важлива подія, але шестирічної давності, про яку хочемо вам нагадати. У ніч із 4 на 5 липня 2014 року бойовики російських гібридних сил, які захопили Слов’янськ, змогли вийти з оточення. Спершу колони перемістилися в сусідній Краматорськ, а звідти попрямували в Донецьк.
5 липня 2014 року сили АТО відновили контроль над Слов’янськом та Краматорськом. На той момент угруповання бойовиків залишили ці населені пункти.
Більше про операцію зі звільнення Слов’янська та обставини втечі бойовиків ви можете дізнатись, переглянувши фільм проєкту «Донбас.Реалії» «Прорив у Донецьк», в якому йдеться і про те, чому Україна не зупинила бойовиків.
Я проходила детектор брехні щодо зв’язків із Ахметовим та Коломойським – Буславець
І ще одне велике інтерв’ю далі. Кажуть, що її посада стала частиною стратегії стримувань і противаг, вибудованою Банковою у протистоянні з Коломойським. Правда це, чи ні, покаже час. Як і те, виявиться вона «ручним» керівником чи «залізною леді», і як довго втримається в міністерському кріслі. Вона каже, що не хотіла б асоціюватися з Маргарет Тетчер, а між тим ситуація в галузі вимагає жорстких і непопулярних рішень.
Чому кандидатуру Буславець було подано, а потім відкликано з розгляду Верховною Радою? Чи будуть закриватись нерентабельні шахти? Чи підвищуватимуться тарифи на електроенергію? Що чекає на «зелену» енергетику? Про це і більше перша жінка в Україні в статусі очільника Міністерства енергетики Ольга Буславець в інтерв’ю Радіо Свобода.
Подання до КСУ проти Закону про державну мову України містить маніпуляції та підміну понять – юристи
7 і 9 липня 2020 року в Конституційному суді України у формі усного провадження розпочнеться слухання справи за конституційним поданням 51 народного депутата України щодо відповідності Конституції України (конституційності) Закону України «Про забезпечення функціонування української мови як державної» від 25.04.2019 року.
Суб’єкт права на конституційне подання – 51 народний депутат України – намагається довести, що вказаний Закон про державну мову нібито порушує права національних меншин на вживання рідної мови, чим дискримінує російськомовних громадян України, а тому вимагає від КСУ визнати цей Закон неконституційним.
Відтак кандидати юридичних наук Володимир Марковський, Руслан Тополевський та Ірина Андрусяк вважають за необхідне звернути увагу українських громадян і наукової спільноти на це конституційне подання, основою якого є не юридична аргументація, а відсутність правового обґрунтування тверджень, маніпуляція та підміна понять.
Легалізація грального бізнесу: за що збирається голосувати Верховна Рада?
Чотири пленарні дні – з 30 червня по 3 липня – Верховна Рада розглядала в другому читанні законопроєкт щодо легалізації грального бізнесу, однак так і не встигла проголосувати за нього в цілому. Тож ухвалення документа перенесли на наступний пленарний тиждень.
Та чи вистачить для остаточного рішення голосів? Адже за легалізацію грального бізнесу нині готові голосувати далеко не всі фракції. Чому і що саме пропонує нинішня версія законопроєкту?
Сто років тому: як російські білогвардійці шукали порозуміння з українцями
І до уроків історії. Однією з ознак подій сторічної давнини було те, що вчорашні вороги невдовзі могли стати нейтральними одне до одного чи навіть союзниками. Наприклад, якщо в першій половині 1919 року Українська Народна Республіка ворогувала з Польщею, то наприкінці того ж року відбулося певне порозуміння. А у квітні 1920-го між УНР і Польщею був укладений союз. Щось подібне відбувалося між українцями й російськими білогвардійцями. Восени 1919 року між ними дійшло до війни. Утім, невдовзі Галицька армія вимушено уклала союз із білими, а потім – із червоними росіянами.
А 100 років тому, влітку 1920 року, український і білогвардійський керманичі Петлюра і Врангель шукали порозуміння проти більшовицького керманича Леніна. Про пошук запізнілого українсько-білогвардійського порозуміння Радіо Свобода поговорило з істориком, автором проєкту «Історія без міфів» Владленом Мараєвим.
Сумні радянські обличчя з фотоархіву Олександра Ранчукова
«Він хотів показати, який вигляд мали обличчя радянських людей – зовсім інакший, ніж на плакатах. Фотограф вписував обличчя перехожого в навколишнє середовище, не протиставляючи, не доповнюючи, а стверджуючи, що це одне і те ж: обличчя перехожих схожі на тротуари, обдерті стіни будинків, темні вікна з недобрими «поглядами» каламутних шибок», – пише про фотографії Олександра Ранчукова український мистецтвознавець Олександр Ляпін. Київський фотограф Олександр Ранчуков відомий у першу чергу знімками міських просторів і архітектури – він створював їх для публікацій і архіву Інституту теорії та історії архітектури. Багато з цих фотографій сьогодні зібрані і видані як фотоальбоми. Пропонуємо і вам поглянути на життя пізнього СРСР і перших років після його розпаду очима фотографа Ранчукова.
Ваше Радіо Свобода Daily
Радіо Свобода Daily – читайте все в одному мейлі! Усі важливі новини та ексклюзиви нашого сайту в одному листі. Надсилаємо щодня (окрім неділі) о 7-й ранку якраз до Вашого сніданку. Підписатись на розсилку можна тут.
