В Україні – криза судової системи. В багатьох судах, особливо у регіонах, гостра нестача суддів, а в деяких – узагалі не має жодного. А частина з тих, які здійснюють правосуддя і до яких є багато питань, – не мають можливості пройти переатестацію.
Низка вищих спеціалізованих судів третій рік не здійснює правосуддя, але через те, що їх ніяк не можуть ліквідувати, державний бюджет продовжує втрачати сотні мільйонів гривень. Наводити лад у цій сфері за законом покликані органи суддівського врядування – але і з ними проблема.
Хто зацікавлений у блокуванні роботи Вищої кваліфікаційної комісії суддів? Хто зацікавлений, щоб сотні мільйонів ішли на утримання ліквідованих судів?
Усі ці питання стосуються роботи однієї з найвпливовіших судових установ у країні – Вищої ради правосуддя. Наскільки вона є незалежною й неупередженою? Чому члени Вищої ради правосуддя дозволяють ухвалювати рішення щодо впливових суддів, заплющуючи очі на ймовірний конфлікт інтересів? Чому там чинять спротив спробам журналістів у цьому розібратись? І, зрештою, яку реформу системи пропонує президент Володимир Зеленський і чи не стануть запропоновані ним зміни черговою ширмою?
