28 червня відзначають День Конституції України. Саме цього дня 24 роки тому у Верховній Раді була ухвалена Конституція незалежної України.
Пропонуємо вашій увазі матеріал, який вперше був опублікований на сайті Радіо Свобода у квітні 2019 року.
(Рубрика «Точка зору»)
Конституція України, – як тоді молодий журналіст, добре пам’ятаю її ухвалення в 1996 році, – з того часу зазнала багато змін.
Ледь не кожен президент переписував її під себе і ледь на кожних парламентських виборах головною інтригою було – буде 300 голосів для зміни Конституції в тієї чи іншої політичної сили чи коаліції, чи не буде?
Часом ситуація виглядає комічно: не встигнуть народні депутати придбати дорогі видання Конституції з золотими літерами і подарувати одне одному, як ці новітні фоліанти вже застарівають – адже внесено чергові зміни до тексту.
Якби в аудиторій політичних ток-шоу, де так часто обговорюють Конституцію і потреби чергових змін до неї, запитали: а хто справді читав її текст? А хто реально слідує закликам «жити за Конституцією»? Чомусь думається, що за чесної відповіді піднялося б лише кілька рук.
Ось і ця виборча кампанія велась одним з ключових кандидатів під гаслом «Нова Конституція». Таке враження, що варто вчергове змінити текст Конституції і все буде супер...
Скажімо, у Британії Конституції немає. Зате кожен британець знає про Магна Карту.
То може б і українцям варто повернутися до Конституції Пилипа Орлика 1710 року?
Я поясню.
По-перше, це б посилило відчуття історизму, якого так бракує сучасним українцям. До речі, річниця Конституції 1710 року припадає на 16 квітня – якраз школярі на навчанні і це був би гарний привід виділити і прищепити українські традиції для майбутніх поколінь. (До слова – нинішній день Конституції припадає на 28 червня, коли учні на канікулах).
По-друге, Пилип Орлик випереджав свій час – в його Конституції, наприклад, було закладено розподіл влади на гілки. Тобто, вона за духом була демократичним – і, головне, новаторським! – документом, але також в ній згадувалась, скажімо, і потреба поваги до гетьмана. Ба більше. Навіть повернення під Константинопольський патріархат гетьман Орлик туди записав.
В ширшому контексті, це б виокремило Україну, зробило б найстаршу Конституцію Європи однією з українських, як нині модно казати, «фішок».Вже сам факт, що в Україні (с-и-м-в-о-л-і-ч-н-о!) діяла б (чи декларувалась би) Конституція, яка є найдавнішою в Європі, зробило б українців гордими за свою історію, показало б їхній внесок у світову цивілізацію, зробило б ще одне щеплення українцям від несвободи.
«А знаєте, що в Україні діє Конституція 1710 року – найстарша в Європі?» – це питання могло б бути в усіх довідниках про Україну багатьма мовами. До речі, Конституція США була ухвалена в 1787 році.
Ні, звичайно, не запроваджувати в буквальну юридичну дію Конституцію 1710 року, яка писалась Пилипом Орликом в тих конкретних умовах, але визнати її символічно можна було б. Ще раз наголошу: Не запроваджувати юридично, бо це не потрібно і не можливо. Але ввести в символічну дію.
А для регулювання політичної і правової системи і гарантування прав громадян ввести, наприклад, сім конституційних законів, і в разі потреби – змінювати їх 300 голосами депутатів, а не латати й латати текст Основного Закону від виборів до виборів… До речі, ці конституційні закони, можливо, варто ухвалювати 16 квітня – саме в День Конституції 1710 року.
В історичному плані це стало б ще одним реваншом за поразку Полтави. Першим було саме виникнення незалежної України. Другим було б торжество свободи через Конституцію 1710 року, адже тоді програли не лише Мазепа і Україна, тоді свобода програла битву з деспотизмом.
І третім – заключним – реваншом за Полтаву стане повернення в Європу – членство України в Євросоюзі.
Хтось скаже, що Конституція Орлика так і не діяла в козацькій Україні, адже була написана гетьманом-емігрантом, який подався на чужину після Полтавської поразки 1709 року.
Тут можна заперечити: за даними істориків, кілька примірників Конституції Орлик розіслав у полки Правобережної України.
Зрештою, це не так вже й важливо. Пам'ять про польську Конституцію не применшує факту, що вона теж практично не діяла, бо Польща в результаті розподілів припинила існування в кінці 18-го століття.
До речі, в Польщі День Конституції відзначається саме 3 травня – в день ухвалення Конституції 1791 року!
І її поляки шанують як історичний документ саме демократичного, свободолюбного типу, як символ збереження традицій і тяглості державності.
Можливо, це ще одна розгадка чому Польща є успішною?
Ростислав Хотин – журналіст Радіо Свобода
Думки, висловлені в рубриці «Точка зору», передають погляди самих авторів і не конче відображають позицію Радіо Свобода
