Після смерті Джорджа Флойда дедалі гучніше лунають заклики до реформи правоохоронної системи США. Одна з пропозицій передбачає корінний перегляд поняття громадської безпеки, і вона знаходить все більшу підтримку у громадян і окремих чиновників.
Гасло «Скоротити фінансування поліції» лунає по всій країні на тлі підйому руху «Життя чорношкірих важливі» (Black Lives Matter) після смерті Джорджа Флойда, чергового неозброєного афроамериканця, який загинув під час затримання від рук білих офіцерів поліції.
Це гасло знайшло широке розуміння в Міннеаполісі, де Флойд загинув 25 травня, але також і в інших великих містах США; звернули на нього увагу й провідні федеральні політики.
Що означає «скоротити фінансування поліції»?
Говорячи про необхідність скоротити фінансування поліції, учасники протестів і цивільні активісти не пропонують «розігнати» поліцію – це їм приписують опоненти.
Швидше, мова йде про те, щоб перенацілити бюджетні кошти, які зараз отримує поліція, на школи, центри перекваліфікації, центри психіатричної допомоги та на соціальне житло.
За даними Центру народної демократії, багато великих американських міст витрачають на утримання правоохоронних органів понад чверть свого бюджету.
Багато вчених і громадських лідерів стверджують, що основною причиною злочинності є бідність, неповна зайнятість і психічні захворювання, а вирішення цих проблем дасть більший ефект, аніж збільшення числа поліцейських на вулицях.
«Нам потрібні глибокі інвестиції в освіту, програми зайнятості, по-справжньому справедлива загальна система охорони здоров’я і поменше поліцейських патрулів на вулицях», – написала 5 червня в твітері Кайлі Скейлс, генеральний директор всесвітнього мережевого фонду Black Lives Matter.
Що про це думають американці?
Незважаючи на протести проти жорстокості поліції, що проходять по всій країні, і той факт, що на правоохоронні органи витрачається велика частина місцевих бюджетів, більшість американців, за даними опитувань, не підтримують різкого скорочення фінансування поліції.
Опубліковані 1 червня дані компанії Yahoo News / YouGov Poll показують, що майже дві третини американців виступають проти скорочення фінансування поліції, за – 16%.
У тому ж звіті мовиться, що майже 60% американців довіряють поліції в діапазоні від «у достатній мірі» до «повністю» – ця цифра вища, ніж довіра до таких інститутів, як університет, церква, медіа та корпорації.
Однак опитування, проведені в 2016 році вашингтонським Інститутом Катона, показали, що задовго до смерті Флойда і нинішніх протестів більшість американців – і білих, і чорних – виступали за реформу поліції, включно зі скасуванням расового профілювання і використання армійської техніки.
Що говорять кандидати в президенти?
Президент Дональд Трамп, якому доведеться позмагатися з кандидатом від Демократичної партії Джо Байденом на президентських виборах 3 листопада, виступив проти скорочення фінансування поліції.
У своєму записі в твітері від 8 червня Трамп прирівнює скорочення фінансування поліції до відмови від неї і позбавлення її будь-якої підтримки. На його думку, ці заходи підірвуть закон і порядок.
Джо Байден не згоден зі скороченням фінансування поліції, проте підтримує ідею термінових реформ, заявили в його виборчому штабі 8 червня. 9 червня Байден заявив, що для надання поліції федеральної допомоги вона повинна відповідати «основним вимогам благопристойності і благородства» і «продемонструвати здатність захистити всіх членів суспільства».
Чи призведе зниження фінансування поліції до зростання злочинності?
Так уважають деякі керівники поліції, лідери поліцейської профспілки і політики, переважно республіканського спрямування.
Кевін Робінсон, чорношкірий поліцейський і викладач факультету кримінології та кримінального правосуддя Університету Аризони, каже, що коригувати бюджети можна і треба, однак зниження фінансування поліції може призвести до зростання злочинності.
«Злочини зазвичай скоюють люди, які розглядають можливість того, що їх спіймають, і чим вищаю є ймовірність арешту, тим нижча ймовірність скоєння злочину. Вірно і зворотне: чим менша ймовірність арешту, тим більше злочинів буде скоєно».
Проти зниження фінансування поліції висловився і Уеслі Гант, чорношкірий республіканець, який балотується в Палату представників від округу, який охоплює Г'юстон – місто в штаті Техас, де Флойд виріс і де 8 червня пройшла жалобна служба, присвячена йому.
«Незначна меншість поліцейських, що зловживають своєю владою, повинні бути притягнуті до відповідальності. Крапка. Але скорочувати фінансування поліції, розпускати підрозділи – небезпечний крок, який може призвести до зростання злочинності, від чого страждатимуть все більше жителів Г’юстона», – написав він у твітері 8 червня.
Проте, критики вважають, що на вулицях і без того занадто багато поліцейських, особливо в злиденних районах, де проживає небіле населення. Крім того, поліції часто доводиться реагувати на ситуації, з якими краще б упоралися соціальні працівники або фахівці з надання психіатричної допомоги.
Алекс Вітале, професор соціології в Бруклінському коледжі і автор книжки «Кінець поліцейщини», стверджує, що від 25 до 50 відсотків людей, яких щороку вбиває поліція, страждають від психічних захворювань.
У поліції немає необхідних навичок спілкування з такими людьми, вважає він. «Ми повинні перебудувати всю інфраструктуру надання психіатричної допомоги, створити цілодобові кризові центри, а не доручати займатися цим поліції», – сказав він в інтерв’ю Радіо Свобода.
Поліції не повинно бути і в школах, вважає Вітале, оскільки її присутність там «криміналізує» і принижує учнів, але при цьому ніяк не впливає на злочинність.
У школах Нью-Йорка працюють 5000 поліцейських – більше, ніж шкільних психологів.
Чи робилися які-небудь інші спроби реформувати поліцію?
На тлі зростання суспільного невдоволення поліцейською дискримінацією небілого населення в останні роки правоохоронні органи по всій країні намагалися провести реформи для вирішення цієї проблеми.
Поліцейські проходять тренінги, щоб позбутися етнічних й інших стереотипів; на роботу в поліцію беруть небілих; поліцейські зобов'язані носити при виконанні служби відеореєстратори. Однак особливих результатів це не дало, вважають деякі експерти.
«Все це не працює», – сказав Вітале в інтерв'ю Радіо Свобода.
Філіп Скіннер, колишній співробітник антитерористичного відділу ЦРУ, а нині поліцейський, який патрулює вулиці в Саванні, штат Джорджія, каже, що поліцейські тренінги роблять акцент на тому, як захистити поліцейського від цивільного населення.
У колонці в газеті «Вашингтон пост», опублікованій на початку місяця, він каже, що американська поліція діє як «армія на території противника». Аналогічну стурбованість висловлювали громадські лідери та прихильники реформи поліції.
Уже багато років поспіль поліцейські підрозділи по всій країні закуповують військове обладнання – наприклад, світлошумові гранати і снайперські гвинтівки – і запроваджують армійські програми в тренувальний процес.
Загони спеціального призначення, які раніше використовувалися для звільнення заручників або при наданні збройного опору, тепер залучаються до стандартних операцій на кшталт пошуку наркотиків, що створює невиправдану небезпеку для громадян, мовиться у звіті Американського союзу боротьби за громадянські свободи (ACLU) за 2014 рік.
Що пропонують у Конгресі?
У відповідь на протести чорношкірі члени Палати представників від Демократичної партії запропонували найбільшу за багато років реформу правоохоронних органів для боротьби з поліцейською жорстокістю і дискримінацією.
Ця реформа не передбачає скорочення фінансування поліції, оскільки це в значній мірі прерогатива адміністрації штатів і міст, а не федерального уряду.
Проєкт закону про справедливу діяльність поліції був представлений на розгляд Конгресу 8 червня.
Він забороняє:
- застосування задушливих прийомів;
- проникнення в житло без оповіщення мешканців, які перебувають у ньому;
- вводить обмеження на передачу військового обладнання правоохоронним органам штатів і міст;
- пропонує знизити поріг, після якого для поліцейських, що зловживають своїм службовим становищем, настає кримінальна відповідальність;
- передбачає створення єдиного реєстру несумлінних поліцейських, щоб ускладнити їм отримання роботи в інших місцях.
Відповідно до законопроєкту, державі і правоохоронним органам потрібно звітувати про випадки дискримінації шляхом публікації статистики про застосування сили в залежності від раси, статі, інвалідності, релігії та віку.
Що робить міська влада?
Мер Лос-Анджелеса Ерік Ґарсетті оголосив 3 червня, що бюджет міської поліції буде урізаний на 150 мільйонів доларів і ці гроші підуть на підтримку небілих спільнот.
Мер Нью-Йорка Білл де Блазіо сказав 7 червня, що перенацілює частину поліцейського бюджету в соціальні служби.
У Міннеаполісі, де був убитий Флойд, міська рада більшістю голосів ухвалила декларацію про розформування поліції – це найбільш радикальний крок назустріч демонстрантам.
Голова міської ради Міннеаполіса Ліза Бендер оголосила, що на місце поліції прийде програма громадської безпеки, заснована на роботі з громадами, і що її основні риси стануть темою діалогу з жителями міста.
Вона не назвала термінів цієї реформи, заявивши, що мова йде про «довгостроковий проєкт», і що поліцейські стануть частиною майбутньої програми безпеки.
Чи є інші пропозиції?
Оголошена в США війна з наркотиками, яку багато критиків називають провальною, може стати жертвою скорочення фінансування поліції.
Антинаркотичні підрозділи забирають більше половини всіх ресурсів американської поліції, проте на обіг наркотиків у суспільстві, за даними ACLU, це не вплинуло.
Війна з наркотиками завдала особливо великих втрат афроамериканським спільнотам, оскільки їх заарештовують набагато частіше, ніж білих, кажуть правозахисники.
Вітале заявив в інтерв’ю Радіо Свобода, що США слід декриміналізувати наркотики і проституцію, вказавши на успіх такої політики в країнах Європи.
Багато американських штатів зробили деякі кроки в цьому напрямку, декриміналізувавши рекреаційне вживання марихуани, хоча це як і раніше незаконно на федеральному рівні.
В ході протестів після вбивства Флойда губернатор Вірджинії Ральф Норт заявив 2 червня, що легалізація марихуани – це спосіб боротьби з расовою нерівністю.
Закон про декриміналізацію марихуани у Вірджинії набуде чинності 1 липня.
Проти свавілля поліції і за справедливість: протести у світі через смерть Джорджа Флойда – фото
