Посли країн-членів Європейського союзу ухвалили рішення продовжити санкції проти Росії за анексію Криму ще на рік. Рішення ухвалене без поправок і доповнень та включає, зокрема заборону на інвестиції з країн-членів ЄС в анексований Крим. Рішення було ухвалене, незважаючи на непросту економічну ситуацію в Європейському союзі через пандемію коронавірусу, а також недавні заклики з боку Кремля щодо призупинення санкцій через вірус.

Рішення ще має бути затверджене Радою Євросоюзу та опубліковане в Офіційному журналі ЄС, після чого набуде чинності. Формально дія санкцій вибігала 23 червня 2020 року, але тепер вони подовжені ще на рік, причому без змін і доповнень.

Обмежувальні заходи стосуються громадян країн ЄС та базованих в Євросоюзі компаній. Кримські санкції обмежуються Кримом і Севастополем (він паралельно згадується в документах ЄС разом з Кримом).

Отже, санкції передбачають:

• заборону імпорту всієї продукції, яка походить з Криму та Севастополя, на територію ЄС;
• заборону інвестицій в Крим та Севастополь, що означає, що європейці та зареєстровані в ЄС компанії не можуть купувати нерухомість та підприємства в Криму, фінансувати кримські компанії або постачати відповідні послуги;
• заборону на користування туристичними послугами в Криму і зокрема заборона на захід європейських круїзних лайнерів в усі порти Кримського півострова (за винятком надзвичайних ситуацій);
• заборону на експорт певних товарів та технологій до Криму або використання Криму в транспортному, телекомунікаційному та енергетичному секторах, заборону на розвідку та видобуток нафти, газу і мінеральних ресурсів в Криму. Не можуть також надаватися технічна допомога, брокерські, будівельні чи інженерні послуги для інфраструктури в цих секторах.

В санкційному списку сім морських портів Криму – це практично всі порти півострова, і до них заборонено заходити суднам і круїзним лайнерам країн ЄС.

Як правило, санкції Євросоюзу автоматично дублюють також Сполучені Штати і Канада, а також ще низка країн.

Як кажуть джерела Радіо Свобода в європейських інституціях, рішення про подовження санкцій ще на рік було ухвалене «цілковито одноголосно, як очікувалось і має бути» – тобто, без проблем і застережень з боку послів ЄС.

Це вже важливо, бо рік тому, за даними європейської преси, Кіпр мав застереження щодо подовження санкцій до червня 2020 року, бо хотів паралельно отримати згоду інших країн ЄС на обмежувальні заходи проти Туреччини, яка без згоди Кіпру почала геолого-розвідувальні роботи в кіпрській морській економічній зоні щодо пошуку запасів газу.

ЄС таки запровадив санкції проти Туреччини за бурові роботи в економічній зоні Кіпру, але аж наприкінці лютого 2020 року.

Коранавірус і санкції

Нині були певні моменти, які пов’язані з коронавірусом. Економіки країн ЄС зазнають збитків через пандемію і карантин і, можливо, були сумніви, чи буде одностайність в Євросоюзі щодо потреби зберігання санкцій в непом’якшеному вигляді.

Окрім того, була й пропозиція президента Росії Володимира Путіна щодо пом’якшення західних санкцій через спалах коронавірусу, висловлена весною цього року під час віртуального саміту «Групи двадцяти».

Посол України в ЄС і Бельгії Микола Точицький написав нині у твітері, що «єдність і солідарність ЄС зруйнували відчайдушні спроби Росії використати COVID-19 для скасування санкцій, запроваджених проти Москви за тривалу агресію проти України».

«Кримський пакет» буде продовжено ще на рік. Вдячні нашим партнерам за їхню непохитну підтримку», – додав посол.

Як повідомили Радіо Свобода джерела в Європарламенті, група євродепутатів отримала 26 травня листа від голови Європейської Ради Шарля Мішеля та президента Єврокомісії Урсули фон дер Ляєн у відповідь на звернення євродепутатів про безпідставність російської пропозиції щодо скасування санкції ЄС, в тому числі кримських, з огляду на коронавірус.

«Всі наші санкції перебувають під постійним переглядом. Будь-яке рішення щодо продовження, внесення змін чи скасування санкцій має ухвалюватись Радою ЄС на підставі розвитку подій на місцях і явних змін в політиці Росії. В цьому ключі, як ми помітили – як помітили і ви у своєму листі – не було значного прогресу в імплементації Мінських угод, так само як і не було зміни в політиці, яку Росія здійснює на Кримському півострові», – написали в листі на ім’я 19 євродепутатів Мішель та фон дер Ляєн.

Зміни в бік посилення санкцій

За рік, що минув від часу попереднього подовження кримських санкцій в червні 2019 року, кримський пакет було розширено.

28 січня цього року до санкційного списку було додано причетних за організацію в Криму виборів, які відбувались у вересні 2019 року разом з місцевими виборами в Росії.

Санкційний пакет було розширено також і за рахунок причетних до будівництва Керченського мосту, який сполучив Краснодарській край Росії з анексованим Кримом.

ЄС долучив тоді сімох осіб за організацію місцевих виборів в Криму паралельно з російськими.

В січневому рішенні ЄС йшлося про так званих «губернаторів» і членів виборчкому, причетних до виборів в Криму – їм заборонили в’їзд до Євросоюзу, а їхні активи у Європі підлягають замороженню.

Зараз у загальному санкційному списку 177 особи та 44 організації, яких звинувачують в підриві територіальної цілісності України.

Крим знову у фокусі

Останнім часом про Крим стали говорити більше, зокрема в контексті створення міжнародної платформи, на якій міг би обговорюватись процес майбутньої деокупації Криму.

Під час пресконференції з нагоди першої річниці вступу на посаду президент Володимир Зеленський поскаржився, що в рамках Мінського процесу обговорюється лише Донбас, а Криму не торкаються і закликав до створення міжнародного майданчика, на якому можна було б обговорювати і тему деокупації Криму.

Цього тижня Зеленський заявив, що без деокупації Криму не можна говорити про нормальні відносини з Росією, яка анексувала півострів. В інтерв’ю, опублікованому на «Українській правді», Зеленський виловив упевненість, що рано чи пізно Крим повернеться під контроль України.

«Соромно буде російському народу через кілька років за те, що сталося. Без повернення Криму не буде єднання, можливості нормально і відверто, дружно спілкуватися українському і російському народу в майбутньому поколінні. Це неможливо. Ми сусіди. Ми живемо в цій квартирі і ніхто переселятися не збирається», – сказав Зеленський.

Про Крим йшлося під час візиту до Берліну 2 червня української делегації на чолі з міністром закордонних справ Дмитром Кулебою.

Після візиту Кулеба повідомив, що вважає «важливим досягненням» своєї поїздки в Німеччину повернення до порядку денного питань анексованого Криму та українських політв’язнів в Криму і Росії.

Важливим моментом у невизнанні російської анексії Криму може бути й Кримська Декларація США, ухвалена Держдепартаментом США на чолі з Майком Помпео в липні 2018 року. В Декларації, яка була вручена лідеру кримськотатарського народу Мустафі Джемілєву, який перебував з візитом у США, проголошується довгострокова політика щодо відмови визнання претензій Росії на територію, захоплену силою всупереч міжнародному праву.