- Сайт Атлантичної ради США пише про важку ситуацію в зоні конфлікту в Східній Україні на тлі коронавірусу.
- Видання New Eastern Europe аналізує новий міжнародний порядок після пандемії коронавірусу.
- Вебсайт Balkan Insight пише про загострення чесько-російських відносин через загрозу з боку Москви для чеських мерів після демонтажу пам’ятника маршалу Конєву у Празі.
На сайті Атлантичної Ради вміщено статтю про ситуацію на сході України під заголовком «Східна Україна: між пандемією та зоною війни». Її автори – Ерік Фрітц та Френк Мартін – зазначають, що коронавірус є глобальною кризою, але його вплив на зони конфліктів є особливо трагічним. І це як найяскравіше ілюструє саме Донбас, де внутрішньо переміщені особи та ті, хто страждає від конфлікту, є переважно літніми людьми і вони під ризиком заразитись коронавірусом.
Український уряд, читаємо в статті, закрив пункти в’їзду-виїзду уздовж лінії зіткнення.
«Зараз найважче аніж будь-коли людям у Східній Україні дістатися домівки, побачити рідних і мати доступ до важливих соціальних програм, на які вони покладаються», – пишуть автори.
Вперше захворювання в Україні на COVID-19 було зафіксоване в Чернівцях на початку березня, а вже за кілька тижнів вірус досяг вражені конфліктом зони у Східній Україні за тисячу кілометрів на схід.
Перший випадок на контрольованій українським урядом частині Донецької області був зафіксований 21 березня, а Луганської області – 25 березня.
Останніми роками, пишуть автори, українці в тому регіоні все більше залежали від пунктів в’їзду-виїзду уздовж контактної лінії. В 2016 році, коли перші п’ять пунктів були відкриті між розділеними частинами Донбасу, за рік їх перетнуло 8,5 мільйонів людей.
А донедавна лише за місяць в середньому було півтора мільйона перетинів. «Стояння в чергах на пунктах перетину стало фактом життя для тих, хто живе в одній з двох областей, які розділив конфлікт. Як наслідок, заходи з приборкання коронавірусу лягли важким тягарем на людей там», – зазначено в статті.
Згідно з одним з досліджень, що їх наводить стаття, 50 відсотків тих, хто перетинає лінію розмежування, роблять це для отримання пенсії або іншої урядової допомоги, третина – для того, аби витягнути готівку з банкоматів, а ще 20 відсотків – для відвідання родичів.
Відтак, зауважують автори, нинішні закриття пунктів через коронавірус лягло важким тягарем на місцеве населення, більшу частину якого становлять літні люди.
В статті говориться, що нині 300 тисяч людей не можуть отримати свої пенсії, а дехто не може витягнути готівку щоб оплатити комунальні платежі. А багатьом важко перевірити, що там з їхніми літніми родичами по той бік лінії розмежування.
Стаття завершується таким висновком: «Ясно, що чи через сам вірус, чи через заходи, спрямовані на його стримання, населення Східної України вкотре опинилося серед тих, хто страждає найбільше».
Видання New Eastern Europe вмішує спільну статтю ексміністра закордонних справ України Павла Клімкіна та політолога Андреаса Умланда про те, як світова пандемія коронавірусу змінить глобальну політику і що від цього чекати Україні.
Автори, які зараз є співробітниками Українського інституту майбутнього, зокрема пишуть про те, що з початком російської агресії проти України в 2014 році, не лише українці усвідомили, що повоєнні міжнародні інституції є неефективними.
Бо агресор є постійним членом Ради безпеки ООН і продовжує зловживати своєю позицією для блокування визнання факту агресії. «Це призвело до абсурдної ситуації коли одна частина Статуту ООН не може втілитись через конфлікт з іншою»», – читаємо в статті.
Власне, своїм лише існуванням найголовніший орган, який ухвалює рішення – Рада безпеки – легітимізував незаконну територіальну експансію одного зі своїх постійних членів за рахунок (міжнародно) визнаного члена ООН, пишуть автори.
«В минулому, Україна мало що могла зробити, окрім як продовжувати боротись з російською агресією», а, звичайно ж, були розмови недавно про реформу Ради безпеки і були створені робочі групи з новими концепціями.
«Однак, це німим не завершилось», – констатують автори статті, і це тому, що ключові міжнародні гравці не бачили потреби в перезапуску існуючої міжнародної системи.
«Навіть гірше, Росія, незважаючи на санкції після вигнання з «Групи восьми», намагалася зібрати саміт за участі виключно постійних членів Ради безпеки. Кремль хоче обговорювати долю українців та інших без їхньої присутності, експлуатуючи застарілі особливості структури ООН», – зазначається в статті.
Щодо українських зовнішньополітичних цілей, то в статті говориться, що вступ до НАТО залишається стратегічною ціллю України. «Чи можуть українці, однак, бути певними, що Північноатлантичний альянс буде готовий прийняти країну з потенційно мільйонами власників російських паспортів», – запитують автори, нагадуючи про роздачу російських паспортів Москвою для мешканців Криму та окупованої частини Донбасу.
А членство в ЄС так само містить чимало викликів. Серед них – Україна зокрема має заручитись симпатією інших європейців, серед яких – французи і нідерландці, які одного дня проводитимуть референдуми щодо членства України в ЄС. «Якщо діятимемо як раніше, буде важко виграти цю битву», – пишуть автори.
На їхню думку, нинішня криза з коронавірусом не послабить НАТО та ЄС, а навпаки, може їх посилити задля впевненості в домінуванні Заходу в майбутньому.
Видання Balkan Insight вміщує статтю про погіршення відносин між Чехією та Росією через загрозу життю трьох чеських мерів з боку Москви.
Валізка з рицином… Мери під захистом поліції… Імовірна російська змова з наміром вбити – це зсунуло чеську політику в хаос, пише видання
Повідомлення що росіяни намагаються прибрати чеських політиків, можливо, звучить як уривок з класичного трилера часів Холодної війни, але насправді все відбувається саме зараз.
Три чеських мери отримали охорону від поліції після повідомлень, що російський агент прибув до Праги на початку квітня з валізкою, в якій був отруйний рицин.
І хоча речник Кремля і російське МЗС заперечили це, однак чеське МЗС сказало, що не може контролювати вільну пресу і підтвердило повідомлення видання Respekt про прибуття на три тижні раніше планованої дати російського дипломата, якого біля літака зустріла машина російського посольства в Празі.
Мер району Прага-6 Онджей Коларж перебуває в невідомому місці під захистом поліції бо, як він каже, «російські представники закликають до мого вбивства».
Це вже не вперше він переховується. Минулого серпня Коларж та його родина отримували погрози через намір демонтувати пам’ятник радянському маршалу Івану Конєву.
Так само під охороною поліції перебуває і мер Праги Зденек Гржіб та мер одного з празьких передмість Павел Навотни, які так само, за словами Коларжа, стали «мішенню російської агресії».
«Ця історія дає вам багато інгредієнтів шпигунського роману вчорашнього дня, але (насправді) є частиною боротьби, яка відбувається по цілій Європі. На тлі загострення глобальної конкуренції, колишні комуністичні держави, які приєдналися до ЄС та НАТО протягом 20 років, нині постали перед зусиллями Росії та Китаю щодо випробовування їхньої лояльності на прихильність стабільності цих західних інституцій», – читаємо в статті.
Чеська спецслужба, BIS, все більш явно попереджає про загрозу з боку російської та китайської шпигунської діяльності та гібридних операцій, які становлять загрозу чеській державі, читаємо у статті.
