Західний економіст та аналітик Андерс Ослунд вважає, що одним з наслідків кризи, спричиненої коронавірусом COVID-19, може бути демократизація пострадянських держав. Своїми думками він поділився в коментарі Радіо Свобода.
Андерс Ослунд, старший науковий співробітник вашингтонського аналітичного центру Atlantic Council («Атлантична рада»), прогнозує, що Росія «виглядатиме зовсім інакше» після пандемії коронавірусу, стверджуючи, що низькі ціни на нафту підштовхнуть російське суспільство до демократії.
Диктатурам важко переживати подібні кризиОслунд
«Диктатурам важко переживати подібні кризи», – написав Ослунд 21 квітня у відповідях на запитання Радіо Свобода в електронному листі.
Уряди по всьому світу наклали обмеження на бізнеси та приватних осіб, намагаючись стримати поширення коронавірусу, що призвело до економічного сповільнення та історичного краху цін на нафту.
Падіння цін створило великі бюджетні «дірки» та спричинило коливання валют у країнах, які покладаються на доходи від експорту нафти та газу, враховуючи Росію та інші колишні республіки Радянського Союзу, такі як Азербайджан, Казахстан та Туркменістан.
«Низькі ціни на нафту породжують демократію»
«Пандемія може суттєво змінити кілька країн пострадянського простору», – вважає Ослунд, який написав, що «низькі ціни на нафту породжують демократію».
«Ціни на нафту були низькими у період з 1981-го до 2000 року, коли Росія стала і була досить демократичною і вільною. Низькі ціни на нафту дають нові можливості для свободи та демократії в Росії», – написав Ослунд, який сам родом зі Швеції й працював економічним радником урядів Росії, Киргизстану та України.
Пострадянські країни «звикли до авторитарної клептократії або у деяких випадках – безладної корупції», – сказав аналітик.
«Це невигідно й для населення, яке обере демократію та свободу, якщо буде можливість», – сказав Ослунд, тоді як нижчі ціни на нафту «залишать авторитарним правителям менше ресурсів».
Надаючи регіональним лідерам самостійність у вживанні заходів щодо подолання спричиненої коронавірусом кризи, президент Росії Володимир Путін «начебто намагається уникнути відповідальності за заходи жорсткої економії у той час, як саме в цій кризовій ситуації централізація може бути цінною», – вважає аналітик.
Регіональні губернатори «були призначені ухвалювати і виконувати накази Кремля, а не здійснювати власні ініціативи, тож вони не підходять для ситуації», каже Ослунд.
Країни, в яких видобувають сировину, вже бачать ознаки поліпшення ситуації, вказуючи, зокрема, на те, що в Китаї відновлюються авіаперевезення. У третьому кварталі, сподіваються представники нафтових компаній, уся світова економіка повернеться в нормальне русло і попит та пропозиція нафти до кінця року можуть більш-менш зрівнятися.
