Коронавірус – не чума і не сибірка, померлі від нього після смерті перестають бути безпосереднім джерелом недуги. Адже йдеться про краплинну інфекцію, яку людина виділяє, поки дихає. Це зазначили Радіо Свобода експерти, коментуючи повідомлення з деяких держав про особливі заходи з тілами жертв вірусу. Існує ризик не від померлого, а від його речей і від його рідних, якщо вони хворими беруть участь у церемонії поховання. Тому слід бути обережними патологоанатомам, працівникам ритуальних служб і відвідувачам похорону. Але обов’язково замотувати покійника у поліетиленові пакети, неодмінно кремувати є перестраховкою, стверджують експерти. Достатньо спецобробки тіла, закритої труни, уникання скупчення людей на похороні та запобігання участі носіїв вірусу. Тим більше поховання жертв коронавірусу не несуть загрози екології.
Заразність коронавірусу (а вона у порівнянні з іншими інфекціями є високою, поступаючись тільки кору), спонукає до обережності не лише стосовно карантину для здорових людей, умов утримання хворих і самоізоляції потенційних носіїв вірусу. Значна кількість померлих у деяких країнах (зокрема, в Італії та Іспанії) примушує не лише до обмежень щодо участі у похороні, щоб церемонія не перетворилась на джерело недуги для родичів, працівників ритуальних служб і священників. У намаганні скоротити поширення вірусу, влада різних держав також уживає особливі заходи спеціальної обробки тіл загиблих та їх поховання. Зокрема, у Південній Кореї наполягають на тому, щоб спершу здійснювали кремацію, а вже потім церемонію поховання за участю рідних. А в Ізраїлі жертву COVID-19 замотують у герметичні поліетиленові пакети у кілька шарів, за суворих заходів безпеки здійснюють церемонію прощання і ховають.
В Україні вже зафіксовано принаймні один випадок, коли під час похорону жертви COVID-19 могли заразитися учасники цієї церемонії. Міський голова Монастириськ на Тернопольщині Андрій Старух узяв участь у похованні першого померлого від коронавірусу в цій області України – 68-річного мешканця села Ковалівка, Монастириського району. 23 березня його госпіталізували в інфекційне відділення Тернопільської лікарні швидкої допомоги, під’єднали до апарату штучного дихання. Але за дві доби стан чоловіка різко погіршився і 25 березня він помер. Як інформує сайт «Медіатор», за даними ОДА, рідні без засобів захисту самостійно забирали тіло, його приватним транспортом доставляли в район. Там, за проханням сільського голови та міського голови, хоронили чоловіка вночі. Голова Монастириської громади Андрій Старух уточнив, що чоловіка ховали шестеро осіб.
«На цвинтарі був староста села Ковалівка, один житель міста, дочка із зятем, я і мій заступник. Більше нікого не було, люди розбіглися в паніці. Священика також не було. Ховали вночі, приблизно о 18-20 год. Ми всі були одягнені в маски та мали рукавиці, – сказав голова громади. Також за словами Андрія Старуха, тіло покійного попередньо упакували в пластиковий мішок, у труні він засипаний хлором. Труна змита дезрозчином. Із Тернополя привезли рідні своїм транспортом, але після авто обробляли на пожежній частині хлоровмісними речовинами», – розповів мер.
«Ховали вночі, приблизно о 18-20 год»
31 березня Андрій Старух повідомив у фейсбуку про своє зараження коронавірусом. Старух не уточнив, де саме він міг заразитися і чи справді це було під час похорону померлого мешканця села Ковалівка. Тепер мер Монастириськ на двотижневій самоізоляції, звідки керує протидією поширенню у місті COVID-19 та його наслідками.
В Україні чинними є такі норми поховання померлого від коронавірусу, затверджені заступником міністра охорони здоров’я України, головним санітарним лікарем, відповідальним за протидію спалаху коронавірусу, Віктором Ляшком:
– тіло дезінфікують хлоровмісним розчином та поміщають у непроникний герметичний пакет-мішок;
– труну закривають;
– при похованні в приміщенні має бути не більше ніж одна людина на 10 квадратних метрів на відстані не менше півтора метра.
Лікар-інфекціоніст Юрій Жигарєв зазначив у коментарі Радіо Свобода, що обережність при похованні жертви коронавірусу є необхідною. Але надзвичайні заходи є перестраховкою. Передусім ці заходи мають бути скеровані на уникнення скупчення людей на похороні, дотримання ними безпечної дистанції між собою. А у проміжку між смертю хворого і його похованням у групі ризики є передусім патологоанатоми. Але ж вони завжди мають дотримувати певних норм безпеки процедур із тілом померлого – до епідемії коронавірусу, під час і після неї, зауважив лікар.
«По-перше, не треба нас ховати!»
«По-перше, не треба нас ховати! Я сподіваюсь, що в Україні буде оптимістичніший сценарій. Не так уже багато жертв коронавірусу в Україні, щоб це було такою проблемою. Йдеться ж практично про краплинну інфекцію. А коли людина помирає, вона вже не дихає і нічого не виділяє. Тому заразитися від неї… Це не знаю, що має бути. Заходи захисту мають бути для патологоанатомів. Вони мають справу з трупами померлих людей, відбуваються, як кажуть, аерозоль-генеруючі процедури і там є якийсь ризик. А якщо ви прийшли на поховання людини, яка померла від коронавірусу і вона вже лежить у домовині, а ви стоїте за кілька метрів до того ж, то я взагалі не розумію, як навіть теоретично можна заразитися? Тут взагалі проблеми ніякої немає», – каже експерт.
Коли людина помирає, вона вже не дихає і нічого не виділяє
Радіо Свобода запропонувало Юрію Жигарєву оцінити досвід Італії. Судячи з повідомлень з цієї держави, в якій масово поширюється коронавірус, із похованням там склалася дуже складна ситуація. Морги на півночі переповнені, труни стоять рядами, частину з них військові вантажівками вивозять до сусідніх міст для кремації.
Загалом ВООЗ вважає, що кремувати померлих від коронавірусу необов’язково. Мовляв, тіла можна як кремувати, так і ховати. Як краще діяти саме Україні в цьому плані? До речі, в Україні крематорії є лише у трьох містах – Києві, Одесі та Харкові.
«За умови дотримання на похороні певних заходів безпеки, про які я сказав вище, то кремація необов’язкова. А щодо кількості крематоріїв в Україні… Я не знаю, скільки мільйонів мають померти в Україні людей, щоб не вистачило крематоріїв», – зауважив Юрій Жигарєв.
А герметичні поліетиленові пакети?
Стосовно ж правил, запроваджених після початку поширення COVID-19 в Ізраїлі, щоб тіло померлого від коронавірусу замотували в герметичні поліетиленові пакети, лікар-інфекціоніст наголосив, що це – перестраховка. Він не вважає це обов’язковим.
«Це пересторога. Просто пересторога. Я не бачу в цьому великого сенсу. Тобто, як у нас кажуть «краще перепильнувати, ніж недопильнувати». Це як людина виходить із під’їзду і надягає маску. І йде вулицею у масці, навіть якщо поруч немає людей. Ну, навіщо їй маска? Просто так психологічно простіше. Натягнув собі на писок цю маску і вже якось паніки немає. Хоча ми чудово розуміємо, що маска в такому сенсі нічого не дає», – вважає Юрій Жигарєв.
Як у нас кажуть «краще перепильнувати, ніж недопильнувати»
І взагалі не треба нагнітати паніку, наголосив експерт. Він розповів, що на тлі епідемії й повідомлень про неї у пресі, до Жигарєва телефонують уже не просто як до лікаря- інфекціоніста.
«Мені зараз телефонують чимало людей, які вже перебувають у панічному стані. І це в хронічну стадію у них перейшло. Не треба це ще більше нагнітати. Якщо трапиться така трагедія, людина помре від коронавірусу. Коли її ховатимуть, постоять люди за п’ять метрів від трупа і що? Щоб заразитися, це треба, я не знаю, щоб усі в губи цілували? Усі, хто прийшов на поховання. От тоді якийсь ризик буде. А якщо люди прийдуть і постоять за декілька метрів і що?», – запитує Юрій Жигарєв.
А щодо ризику для довкілля, поховання померлих від COVID-19 не несуть у цьому плані загрози. Коронавірус – це, наприклад, не сибірка, скотомогильники після спалаху якої влаштовують в окремих огороджених місцях.
Немає лиха без добра
Експерт, колишній заступник міністра екології та природних ресурсів України Павло Унгурян зауважив у коментарі Радіо Свобода, що наслідки пандемії коронавірусу для екології світу взагалі та України зокрема – за прислів’ям «немає лиха без добра».
Карантин – одразу зменшення атропогенного навантаження
«Щодо впливу поширення коронавірусу на екологію. Адже карантин – одразу зменшення атропогенного навантаження (породженого людиною впливу на біосферу). Це все автоматично веде до очищення. Як, наприклад, у нас у Чорному морі – в Одеській затоці або на проміжку між Дунаєм і Бугом. Як тільки там поменшало викидів в останні 15 років, то чорноморський дельфін, катран повернулися. І це вже абсолютно не рідкість. На смартфони люди знімають цілі зграї чорноморських дельфінів. Тому що місцеві, одеські підприємства зменшили викиди у повітря. З антропогенних викидів залишилася тільки діяльність портів, житлово-комунального сектору і все. Тому зменшення атропогенного навантаження веде до того, що флора і фауна морська відразу краще себе почуває», – сказав Павло Унгурян.
При цьому експерт додав, що такі процеси для довкілля почалися ще до поширення коронавірусу
