Пандемія коронавірусу радикально змінила Європу. Те, що місяць тому неможливо було уявити, швидко стало буденністю. Разом із тим, методи, якими уряди країн намагаються зупинити COVID-19, відрізняються навіть усередині Європейского союзу.
Вулиці Брюсселя, де розташовані основні органи влади Євросоюзу, спорожніли опівдні у середу. Тепер в Бельгії вийти з дому можна лише за продуктами, в аптеку, до лікаря, або на роботу. Останнє, правда, скоріше виключення – уряд зобов’язав компанії, якщо це можливо, дозволити співробітникам працювати з дому.
Також бельгійцям дозволено, і навіть радять, займатися спортом: пробіжка у парку – наодинці, або із членами родини, що живуть разом. Можна і з другом, але тільки одним і зберігаючи дистанцію. Інші контакти заборонені до 5 квітня.
Бельгія пішла на практично повне закриття країни, слідом за сусідньою Францією, де щоби вийти з дому, треба заповнити спеціальну анкету, навіть якщо це просто похід в магазин, чи прогулянка із собакою. Штраф за порушення карантину – до 350 євро.
Раніше «локдаун» запровадили Іспанія, яка вийшла на друге місце в Європі за кількістю діагностованих випадків COVID-19, Італія, де смертність від вірусу б’є рекорди, а також Австрія та Чехія. Про надзвичайний стан із суворими обмеженнями 18 березня оголосила Португалія.
У цих країнах все ще працює громадський транспорт, хоч кількість машин на маршрутах скоротили. Але поїздка без поважної причини може загрожувати штрафом, тож пасажирів – одиниці.
Дисципліна та самоконтроль
Але більшість урядів робить ставку на самодисципліну – обмежилися скасуванням масових заходів і закриттям розважальних центрів, шкіл, університетів, рекомендаціями працювати з дому та звузити соціальні контакти, запровадили обов’язковий карантин у разі симптомів застуди і для тих, хто в’їжджає в країну.
Канцлерка Німеччини Ангела Меркель 18 березня заявила, що країна з часів Другої світової війни не стикалася з подібними викликами, і багато що залежить від солідарності серед людей. Меркель закликала німців своєю поведінкою допомогти уряду зупинити інфекцію.
Прем’єр-міністр Нідерландів Марк Рютте у зверненні до нації (що саме по собі для Нідерландів є ситуацією безпрецедентною, востаннє таке було 1973-го року, під час нафтової кризи) попереджає про невідворотність: у найближчий період велика частина населення буде заражена вірусом.
Нідерланди – серед країн, що вирішили не запроваджувати тотальний «локдаун». Кафе, бари та ресторани працюють тільки «на винос», закриті кордони для не-громадян країн ЄС та шенгенської зони, але можна вийти на прогулянку із друзями, відвідати родичів чи сусідів, не рекомендують, але і не забороняють виїжджати за кордон.
Єдине, на чому наполягає влада – всюди тримати дистанцію у півтора метри. Вихід із ситуації у Нідерландах бачать не у тотальних заборонах, а у захисті людей, що перебувають у зоні ризику, та у контрольованому створенні групового імунітету.
Кордон на замку
Європейські країни запроваджували обмеження по-різному, у різний час, і не без сюрпризів один для одного. Коли у Брюсселі 12 березня оговтувалися від несподіваного рішення США заборонити в’їзд європейцям із шенгенської зони, уряд Чехії вже готувався оприлюднити подібну заборону. Невдовзі Прага закрила в’їзд для мешканців п’ятнадцяти країн, більшість з яких члени Євросоюзу. Схожі обмеження оголосили Польща, Словаччина, Данія, країни Балтії.
Так у вільній Європі знову виросли кордони – хаотично, і не узгоджено. Виникла парадоксальна ситуація: у Франції люди вже не могли виїхати в сусідню Німеччину, але аеропорти Нідерландів та Бельгії продовжували пускати на територію шенгенської зони подорожуючих із не-європейськими паспортами.
Про необхідність спільних дій у понеділок, 16 березня, заговорили в керівництві ЄС. Президентка Єврокомісії Урсула Фон Дер Ляйєн заявила, що зусилля проти вірусу ефективні, тільки якщо вони скоординовані, і рекомендувала всім країнам обмежити необов’язкові поїздки на тридцять днів.
Заборону для іноземців на зовнішніх кордонах уніфікували тільки після відеоконференції лідерів ЄС, що завершилася ввечері 17 березня. Таким чином, в Євросоюз можуть потрапити тільки громадяни країн «шенгену», дипломати, і ті, хто має дозвіл на проживання. Виключення також зробили для медиків та експертів, що допомагають боротися із вирусом.
Пігулки для економіки
Карантини, «локдауни» та закриті кордони коштували європейським країнам мільярди євро, і рахунок продовжує зростати: компанії призупиняють виробництво через ризик заражень, і відсутність замовлень, ланцюги поставок руйнуються, поїздки та відпустки скасовуються, покупки відкладаються на кращі часи.
Без спільних дій через коронавірус ЄС може спіткати криза, яка нагадає 2008-й рік, попереджає глава Європейського центробанку Крістін Лагард. 18 березня ЄЦБ оголосив про надзвичайну програму на 750 мільярдів євро. Банк тимчасово купуватиме державні борги та борги компаній в єврозоні, включаючи проблемні в Греції та Італії.
Прем’єр-міністр Польщі анонсує антикризовий пакет на 212 мільярдів злотих (46 мільярдів євро), Франція – виділяє на підтримку економіки під час коронавірусу 350 мільярдів євро, Португалія – 9,2 мільярди. Списки підтримки в різних країнах різні, але найчастіше вони включають у себе державні позики та гарантії, субсидії для тих, хто втратив роботу, податкові пільги та кредитні канікули.
