Світова криза: П’ять загроз і п’ять шансів для України

Стрімке поширення коронавірусу, падіння біржових індексів, втеча інвесторів з країн, що розвиваються, та зменшення попиту на світових ринках сировини, нафтові війни та інші кризові явища у світі загрожують українській економіці та фінансовій системі. Про це попереджають економічні та фінансові аналітики. Але нинішня непроста ситуація залишає можливості для виходу з кризи з мінімальними втратами, і дає шанси для продовження розвитку. Радіо Свобода наводить найбільші ризики та основні шанси для української економіки в умовах світової кризи.

Всесвітня організація охорони здоров’я (ВООЗ) оголосила, що хвороба, викликана коронавірусом, сягнула масштабів пандемії. Як наслідок, американський промисловий індекс Доу-Джонса 12 березня продемонстрував рекордне падіння за 30 років. Втім, наступного дня, після заяви президента США Дональда Трампа про надзвичайний стан у Сполучених Штатах та про заходи з протидії коронавірусу, біржові індекси частково відновили свої позиції. Водночас різко впали ціни нафти на тлі протистояння Росії, Саудівської Аравії та інших країн ОПЕК: ціна сорту Brent опустилася нижче 33 доларів за барель.

Ці кризові явища спонукали частину інвесторів виводити свій капітал з країн, що розвиваються. Отже, зростають ризики і для української економіки, стверджують експерти, опитані Радіо Свобода. Вони окреслили, до чого готуватися державі та як найкраще діяти в цих умовах.

П’ять загроз для української економіки

• Страх перед кризою

Панічні настрої серед частини українських громадян, а також бізнесу та інвесторів є головним ризиком для української економіки, наголошує в коментарі Радіо Свобода старший економіст CASE-Ukraine Володимир Дубровський.

«Найперша загроза, як завжди під час кризи – це паніка. В Україні вона може посилюватися тим, що в уряді ми не бачимо команди, здатної підготуватися до кризи та ухвалювати правильні рішення. «Перетряхування» Кабміну напередодні кризи, яке ми бачили – може це і є підготовка? Може пан Шмигаль є кращим менеджером, ніж пан Гончарук? Але, як на мене, зміна уряду зараз – це великий ризик», – попереджає експерт.

Світові фінансові ринки реагують на страх людей перед кризою, і ця тенденція відображається й в Україні, пише інвестиційний банкір Сергій Фурса.

«Страх повернувся на ринки і панує на них. Жадібність відходить на другий план. Тепер імовірність того, що ринки переживуть коронавірус без скочування в фінансову кризу і рецесію – мінімальна… Економіка – це ж великою мірою психологія. І якщо критична маса економічних агентів вирішить, що настав час кризи, то вони почнуть ухвалювати такі рішення, які цю кризу зроблять неминучою», – пояснює інвестиційний банкір.

В Україні такі «кризові очікування» виявилися в досить швидкому здешевленні гривні, після того, як вона стабільно зміцнювалася кілька місяців поспіль. Відтак за останній тиждень Нацбанк витратив на валютні інтервенції (продаж валюти на ринку для зменшення коливань курсу) близько мільярда доларів, і готовий робити це надалі, наголошують в НБУ. Проте офіційний курс долара від НБУ перевищив 26 гривень. Тиждень тому він був майже на півтори гривні нижчим.

Причини такого падіння – суто психологічні, наголошує голова правління НБУ Яків Смолій.

• Ризик дефолту

2020 рік – це пікові виплати України за державним боргом: за даними НБУ, держава (Нацбанк і уряд), а також підприємства і комерційні банки, що позичали під державні гарантії, мають повернути кредиторам понад 15 мільярдів доларів. Україна змогла частково «перекредитуватися», перевівши частину цього боргу в ОВДП (гривневі запозичення), а в НБУ – накопичити найбільші за останні роки золотовалютні резерви. Однак в умовах бюджетного дефіциту та відсутності потужного економічного зростання, тягар виплат все одно є завеликим для держави. Україні загрожує дефолт у разі, якщо буде припинено співпрацю з Міжнародним валютним фондом, який дає Україні позики під найнижчий відсоток, за умови проведення реформ. Про це говорить переважна більшість експертів, опитаних Радіо Свобода.

Так, голова Комітету економістів України Андрій Новак називає можливе припинення роботи з МВФ найбільшою нинішньою загрозою для української економіки та фінансової системи.

«Ключовий ризик для економіки – це не ціна нафти і не коронавірус. Це підписання або непідписання нової програми співпраці з МВФ. Тому що без грошей МВФ, силами одного лише державного бюджету Україна не зможе виконати свої боргові зобов’язання, причому пік виплат за кредитами припадає на найближчі три роки. Невиконання зобов’язань перед кредиторами – це дефолт. Критично потрібні нова програма і нові транші, щоб прожити ці пікові роки стабільно», – наголошує економіст.

Із Новаком солідарні й інші експерти.

«Що допомагало Україні пройти період криз без дефолту? Це підтримка МВФ. У той момент, коли в України більше немає доступу до зовнішнього фінансування, коли ніхто не готовий позичати гроші, допомагає МВФ. Кредитуючи бюджет безпосередньо. Підтримуючи резерви. Даючи впевненість економічним агентам, що «все буде добре»… І ось тут з'являється друга сторона «ідеального шторму» для України. Українська влада робить все, щоб програми МВФ не було», – попереджає Сергій Фурса.

За його словами, ідеться про «ревізію ключових реформ» та про затримки з ухваленням «антиколомойського закону» – документа, який не дає права повертати проблемні банки їхнім колишнім власникам. Ідеться передовсім про претензії бізнесмена Ігоря Коломойського на націоналізований «Приватбанк». Моментом істини у цьому плані, очікує Фурса, стане 16 березня, коли Верховний суд визначить, чи є родина Суркісів «пов’язаними особами» у справі «Приватбанку», а відтак підтвердить або поставить під сумнів законність перетворення банківських вкладів Суркісів на акції. Рішення на користь Суркісів, бізнес-партнерів Коломойського, стане негативним сигналом для МВФ, вважають експерти.

Водночас голова правління Нацбанку Яків Смолій наголосив, що жодних підстав для дефолту України не бачить. Водночас НБУ в своїх прогнозах спирається на головне припущення: що Україна не припинить співпраці з МВФ.

Якими є альтернативні сценарії? На прохання Радіо Свобода, їх змалював Володимир Дубровський:

• За умови укладання нової програми співпраці з МВФ, передумов для дефолту – немає. Більше того, інвестори та західні кредитори вважають за можливе працювати з країною, якщо їй довіряє Міжнародний валютний фонд.
• За умови невдалих переговорів уряду з МВФ, тримачі ОВДП, які стежать за переговорами, почнуть виходити з України, перед цим – викуповуючи іноземну валюту. І так само, як розміщення ОВДП зміцнювало гривню, цей, протилежний процес, ослабить її.
• Без участі МВФ Україна може спробувати закрити проблему золотовалютними резервами. Але якщо вихід інвесторів з ОВДП поєднається з панікою українців, зі скуповуванням ними валюти та зі стрімкою девальвацією, резервів забракне, вважає Дубровський.
• Якщо уряд спробує звернутися за позикою замість МВФ до Росії, це викличе соціальний вибух та матиме катастрофічні наслідки, попереджає експерт.

Днями колектив авторів VoxUkraine написав відкритого листа до української влади, в якому, зокрема, просить відновити співпрацю з МВФ та іншими міжнародними кредиторами і налагодити чітку комунікацію з боку уряду, Верховної Ради та президента.

• Падіння промисловості

Впродовж останніх восьми місяців в Україні падає промислове виробництво, хоча в цілому ВВП донедавна показував зростання, свідчить державна статистика. З одного боку, українська промислова продукція дешевшає з 2019 року, а це зменшує доходи галузі навіть за тієї ж кількості проданого товару. До цього і додається зміцнення гривні, яке тривало донедавна: промисловий товар, експортований за один долар, став приносити експортерові менше гривень. А це – менші доходи виробника та зменшення сплати податків, пояснюють експерти.

Останні події у світовій економіці тягнуть за собою зменшення попиту на ринках сировини. А Україна експортує переважно сировинні товари, показує статистика. Найбільше падіння у промисловості демонструє металургія. І це падіння зараз прискорилося, пояснює Володимир Дубровський.

«Метал – найчутливіша стаття експорту в Україні. Бо він йде на будівництво, яке у світі першим реагує на кризові явища. Але на відміну від криз 2008 і 2013 років – в Україні немає таких проблем із незбалансованістю торгівлі й із роздутою банківською системою», – пояснює експерт.

Зі свого боку, Андрій Новак констатує, що промисловість дає досить високу додану вартість і значну занятість українців, отже її падіння не може компенсувати краща ситуація в інших галузях.

«Найвище падіння, на десятки відсотків, це виробництво товарів із високою доданою вартістю. Ідеться про електрообладнання, автомобілебудування та інші напрями машинобудування. Тому серед найважливіших завдань уряду – відновлення зростання промисловості», – закликає Новак.

Україна перебуває в зоні ризику не лише через свою залежність від зовнішніх запозичень, а й через здешевлення у світі тих товарів, які вона експортує, пояснює віцепрезидент УСПП, викладач Kyiv-Mohyla Business School Валерій Пекар. Як вихід він пропонує термінову дерегуляцію та збільшення економічної свободи.

• Скорочення споживання у світі

Зменшення споживання та міжнародної торгівлі є наслідком не лише пандемії коронавірусу, але і падіння провідних світових фондових ринків, якому додатково сприяють нафтові війни.

Валерій Пекар припускає, що скорочення споживання і торгівлі у світі докотиться до України не лише у вигляді меншого попиту на експортовану нею сировину.

«Першим постраждав Китай, а він сьогодні складає 16% світової економіки… Незабаром ця хвиля дістанеться до нас у вигляді падіння цін на український експорт (і не лише сировинний, але й замовлення на ІТ-розробки), падіння курсу гривні, скорочення надходжень до бюджету (від митниці, від заробітчан тощо) і так далі. Адже Україна невелика відкрита економіка», – пише віцепрезидент УСПП та викладач Kyiv-Mohyla Business School.

• Зменшення переказів від заробітчан

Наразі українські заробітчани переказують до України по 12 мільярдів доларів на рік. Для порівняння, це в рази більше, ніж річний приплив прямих іноземних інвестицій. Крім того, ця сума на рік перевищує обсяг інвестицій, який іноземці вклали в українську промисловість за весь час. А також річні надходження від заробітчан є більшим, ніж транші МВФ, які Україна будь-коли отримувала впродовж року.

І звісно, такий потік доларів та євро на український ринок зміцнює українську національну валюту.

Однак саме зараз надходження від заробітчан, найімовірніше, зменшуватимуться, прогнозують експерти. З одного боку, через коронавірус у Європі уповільниться економічне зростання. З іншого, пандемія призводить до того, що українці або вертаються з заробітків, або – не можуть на них поїхати. Так, Польща, яка традиційно є найпопулярнішою країною ЄС для українських заробітчан, тимчасово обмежила в’їзд до себе іноземців, щоб приборкати поширення коронавірусу.

До аналогічних кроків вдаються й інші держави, куди українці традиційно їдуть на заробітки.

З тих самих причин пункти пропуску на своїх кордонах закриває і Україна.

Наскільки зменшення заробітків українців за кордоном вплине на ситуацію – залежатиме від масштабів пандемії коронавірусу та від тривалості карантину в низці європейських країн.

НБУ називає ще кілька факторів ризику для української економіки. Це збільшення інтенсивності українсько-російського збройного конфлікту, наростання нестабільності на світових ринках, та навіть – можливий неврожай на тлі змін клімату.

Криза – це завжди ускладнення ситуації. Але водночас – це і поява нових можливостей та шансів для розвитку, стверджують експерти.

П’ять шансів для України

• Довіра донорів

Українська економіка може пройти світову кризу з мінімальними наслідками за умови збереження підтримки міжнародних донорів, передовсім – Міжнародного валютного фонду. Цю думку озвучують всі експерти, опитані Радіо Свобода, а також – посадовці Нацбанку. Так, НБУ днями знизив облікову ставку до 10%, зважаючи на низькі показники інфляції та потребу підтримати українську економіку (менша облікова ставка означає дешевші кредити для бізнесу – ред.). Очікування фахівців Нацбанку щодо фінансової ситуації в Україні – стримано оптимістичні, попри кризові явища у світі. Однак ключовим моментом у цих оцінках є продовження співпраці України з Міжнародним валютним фондом, наголосив голова правління Нацбанку Яків Смолій.

«Укладення нової програми з МВФ зменшить вразливість економіки України в період турбулентності на світових ринках, в часи пікових виплат за державним боргом», – визнає посадовець.

Україна ставить довіру донорів під загрозу, і це терміново треба виправити зазначає Сергій Фурса.

«Довіра – це найдорожче, що є в світі фінансів. Тих фінансів, які в Україні починають співати навіть не романси, а «частушки». У підсумку, ми входимо в світову фінансову кризу, яка дуже боляче вдарить по економіці України, відштовхуючи нашого ключового партнера (МВФ – ред.). І якщо терміново не зробити ревізію цієї політики, то удар від кризи буде сильнішим в кілька разів», – попереджає Фурса.

Водночас прем’єр Денис Шмигаль днями пообіцяв, що Україна виконає решту умов, висунутих МВФ, у найближчі тижні.

• Дерегуляція

Криза – це час для щонайшвидшого збільшення економічних свобод в Україні; це головний крок, який треба зробити для зміцнення національної економіки в умовах кризи. На цьому наполягає в коментарі Радіо Свобода віцепрезидент УСПП, викладач Kyiv-Mohyla Business School Валерій Пекар.

«Для того, щоб вийти з мінімальними втратами, потрібно терміново збільшити економічну свободу. Без цього економіка просто «здохне» під час глобальної кризи! Терміново потрібні податкові канікули, мораторій на перевірки бізнесу, земельна реформа та реформа трудового законодавства, загалом спрощення податкової системи і запровадження податку на виведений капітал, який стимулюватиме економічне відновлення», – радить Валерій Пекар українському уряду.

• Запас міцності

Більшість експертів, чиї думки зібрало Радіо Свобода, визнають: нині Україна у значно кращому стані, ніж була напередодні криз 2008 та 2013 років. Зокрема, з цього починає свою статтю про кризу-2020 президент «Центру антикризових досліджень» Ярослав Жаліло.

Загалом експерти говорять про:

• Золотовалютні резерви України, близько 26 мільярдів доларів – найбільші з 2012 року.
• Банківський сектор, в якому усунуті дисбаланси, виведені з ринку проблемні та «схемні» банки.
• Структуру економіки: зокрема, напрямки експорту є більш диверсифікованими, аніж кілька років тому, а низка нових галузей (ІТ) та базових (АПК і торгівля) показують зростання.

• Стимул для деяких галузей

Ринок продовольства (на якому Україна є лідером за низкою позицій), має дещо інші закони, ніж більшість сировинних ринків, визнають економісти. В умовах світової кризи він може зазнати меншого падіння, ніж економіка планети в цілому, а то й зберегти зростання. В Україні це можна побачити у локальному вимірі. До прикладу, через ажіотаж, викликаний поширенням коронавірусу, українці скуповують низку продуктів харчування, і це активно обговорює український сегмент соцмереж.

Схожі процеси можна побачити, наприклад, в Італії.

Коронавірус мимоволі став стимулом для деяких секторів виробництва і торгівлі: так, піковим став попит на засоби індивідуального захисту та антисептики.

У світі поширення коронавірусу вже призвело до значних інвестиційних вливань у медицину та науку.

Окрім того, фахівці не виключають, що в умовах карантину отримають конкурентні переваги служби доставки товарів та послуг, а також ті компанії та цілі сектори, де є вищою автоматизація виробництва і частка персоналу, здатна працювати дистанційно.

Пандемія коронавірусу та карантин у низці країн боляче вдарив по туристичній галузі. В українському вимірі – ситуація не є однозначно поганою. Так, зменшення туристичного потоку українців за кордон обмежить відтік валюти з ринку та зменшить девальвацію гривні, припускають в НБУ.

Що ж до іноземних туристів в Україні – найпопулярнішим напрямком для них є Чорнобильська зона відчуження. Щороку кількість туристів у Чорнобилі стрімко зростає. І вимушена пауза, спричинена коронавірусом, дає необхідний час для поліпшення інфраструктури та розв’язання організаційних проблем, які накопичилися, пояснив Радіо Свобода директор оператора «Чорнобиль-Тур» Ярослав Ємельяненко. За його словами, ідеться про підготовку до нового сезону: погодження нових маршрутів, облаштування КПВВ та вирішення низки проблем для того, щоб Чорнобильська зона могла прийняти очікувану в 2020 році кількість іноземних туристів – понад 250 тисяч.

• Здешевлення енергоносіїв

Україна є імпортером нафти і газу, відтак ціна на нафту, яка пробила дно і прискорила падіння світових індексів, для української економіки виявилася позитивом, зауважує частина експертів. Так, держава почала накопичувати газ у підземних сховищах ще до завершення опалювального сезону, враховуючи сприятливий рівень цін.

Здешевлення енергоносіїв, окрім того, знижує собівартість українських товарів і дає їм конкурентні переваги.

Водночас Росія, яка веде гібридну війну проти України, відчуває зовсім протилежне, наголошує голова Комітету економістів України Андрій Новак

«Падіння цін на нафту має протилежний вплив для російської та української економік. Для Росії експорт енергоносіїв – це половина економіки. Україна ж, імпортуючи газ і пальне, відчуває від зміни цін позитив. Але тут важить і курс валют. Якщо буде тривати девальвація – це знівелює позитив», – попереджає економіст.

Якби не було спалаху коронавірусу, то Україна взагалі могла б вважати здешевлення нафти «приємним сюрпризом», зауважує Сергій Фурса. (Зменшення витрат на енергетичний імпорт поліпшує платіжний баланс та «стискає» дефіцит бюджету). Але він закликає не забувати, що Кремль спровокував нафтовий обвал власноруч, враховуючи, що попит на нафту вже почав падати через пандемію. Тобто коливання цін на енергоносії погіршує кризові явища у світі в цілому, і це опосередковано впливає і на Україну, пояснює експерт.

Через коронавірус зростання глобальної економіки у 2020 році однозначно буде меншим, ніж минулого року, але прогнозувати конкретні цифри зарано, заявляє директор пресофісу МВФ Джеррі Райс. За його словами, зростання буде меншим ніж торішні 2,9%, але прогнозувати конкретні цифри важко, враховуючи невизначеність щодо подальшого поширення коронавірусу.

МВФ обіцяє оприлюднити більш точні прогнози у квітні. Водночас фонд закликає розвинені держави допомогти найбіднішим країнам боротися із пандемією.

За даними ВООЗ, загалом у світі через поширення коронавірусу, що почалося в грудні в Китаї, захворіли близько 125 тисяч людей. Приблизно 4,6 тисячі людей померли – більшість цих випадків були в Китаї, але зараз вірус поширюється і в інших країнах.

68 тисяч людей одужали.