Доступність посилання

ТОП новини

Рівень довіри росіян до Путіна впав до 35 відсотків. Чому?


Під час одиночного пікету в Санкт-Петербурзі, 1 лютого 2020 року
Під час одиночного пікету в Санкт-Петербурзі, 1 лютого 2020 року

За останні два роки впав рівень довіри росіян до свого президента Володимира Путіна. Про це свідчить нове опитування. Показники опустилися до найнижчого рівня з 2013 року, вже через рік після повернення Путіна у президентське крісло.

Результати опитування, проведеного 12 лютого незалежним центром «Левада», підтверджує інші результати опитування громадської думки, які також свідчать про зменшення рівня підтримку Путіна, який фактично був популярним політичним лідером країни з 2000 року.

Близько 35 відсотків респондентів заявили, що найбільше довіряють Путіну серед кількох інших провідних російських політичних діячів. У листопаді 2017 року рейтинг довіри президенту становив 59 відсотків, таким чином, за два роки він знизився майже в 2 рази.

Два інших політичних діячі, які отримали найвищі рейтинги довіри, – це міністр оборони Сергій Шойгу та міністр закордонних справ Сергій Лавров. Довіра до них трохи зросла.

«Падіння на 24 відсотки (з листопада 2017 року) справді значне», – пояснив Радіо Свобода директор центру «Левада» Лев Гудков. «Це відображає загальну тенденцію, що демонструє втрату довіри».

Таке «сковзання» у рейтингах схвалення припадає на проблемні для Кремля часи на тлі дискусій про те, яку роль Путін планує відігравати після завершення свого нинішнього вже другого шестирічного терміну президентства у 2024 році.

Минулого місяця Путін оприлюднив пропозиції щодо істотних змін у російській політичній структурі, які передбачають передачу деяких президентських повноважень парламенту та посилення ролі квазіконсультативного органу, який називається Державною радою. Пропозиції є частиною серії змін до Конституції, парламент має обговорити і проголосувати за них протягом найближчих тижнів.

Під час одиночного пікету в Санкт-Петербурзі, 1 лютого 2020 року
Під час одиночного пікету в Санкт-Петербурзі, 1 лютого 2020 року

Опитування «Левади» проводилось з 23 по 29 січня. Це сталося після того, як Путін оприлюднив запропоновані політичні зміни у своєму щорічному зверненні 15 січня.

Опитування 1603 російських виборців було проведене шляхом особистого опитування по всій країні та має похибку у 2,9 відсотка. Як і в минулих опитуваннях, респондентам було запропоновано назвати п’ять-шість політичних діячів та оцінити їхню надійність.

Путін повернувся у президентське крісло у 2012 році після чотирирічної перерви, під час якої він обіймав посаду прем’єр-міністра, а його давній протеже Дмитро Медведєв тоді був президентом.

Повернення Путіна спричинило масові протести, особливо у Москві, що зниженню рейтингу його довіри в серпні 2013 року до 30 відсотків – найнижчого рівня на сьогоднішній день.

Марш протесту опозиції в Москві, 13 січня 2013 року
Марш протесту опозиції в Москві, 13 січня 2013 року

Зниження рейтингів довіри до Путіна різко контрастує з його рейтингами схвалення, які помітно «підскочили» вгору після 2014 року, коли Росія анексувала український Крим та спричинила спалах бойових дій на сході України.

Він залишається найпопулярнішим політичним діячем Росії. Останнє опитування «Левади» показало, що 68 відсотків росіян схвалили його діяльність, хоча й ця цифра також знизилася.

Результати опитувань «Левади» збігаються з результатами Всеросійського центру вивчення громадської думки, який минулого року повідомляв про те, що рейтинг довіри до Путіна впав до найнижчого рівня за 20 років його влади.

Отримані результати викликали критику з боку Кремля, в результаті чого Всеросійський центр вивчення громадської думки змінив формулювання свого опитування. Це в свою чергу викликало критику з боку соціологів та інших експертів, які звинуватили центр у тому, що він піддався політичному тискові.

«Левада» є незалежним центром опитування громадської думки. Центр змушений був зареєструватися як іноземний агент після ухвалення суперечливого закону, спрямованого на обмеження іноземного фінансування неурядових організацій, медіа-організацій тощо.

Після того, як Путін був переобраний на другий, шестирічний термін у 2018 році, першим його великим політичним кроком була зміна пенсійної системи радянського зразка. Чиновники попереджали роками, що вона спричиняє фіскальні проблеми.

Але ці реформи призвели до вуличних протестів, особливо з боку виборців старшого віку. Це вплинуло на зниження рейтингу довіри до Путіна.

Акція проти режиму Володимира Путіна і пенсійної реформи. Барнаул, 22 вересня 2018 року
Акція проти режиму Володимира Путіна і пенсійної реформи. Барнаул, 22 вересня 2018 року

Уряд також збільшив національний податок на додану вартість. Це, поряд із низькими зарплатами та зростанням стурбованості щодо здоров’я економіки, також підірвало довіру до Путіна.

«Економічна ситуація досить хмарна. Люди відчувають, що ситуація погіршується, пенсійні реформи, доходи падають, є відчуття відсутності оптимізму, надії на покращення у майбутньому», – сказав Гудков.

«З іншого боку, спостерігається зниження довіри до питань соціального забезпечення: проблеми з лікарськими засобами, що відпускаються за рецептом, корупція, екологічні проблеми, побоювання з приводу політичних репресій», – додав він, зауваживши, що «у цілому все це сприяє втраті довіри до Путіна, і пояснює падіння у рейтингах».

  • Зображення 16x9

    Майк Екел

    Старший кореспондент Радіо Вільна Європа / Радіо Свобода. Пишу, зокрема, про політичні та економічні події в Україні, Росії, а також про кіберзлочинність та шпигунство. Із перших вуст розповідав про війни в Чечні та Грузії, ситуацію з заручниками в Беслані 2004 року, а також про анексію Криму в 2014 році та початок війни на Донбасі.

ВИБІР ЧИТАЧІВ

XS
SM
MD
LG