Що буде після падіння президентства Рауля Хаджимби в сепаратистській Абхазії?

Президент самопроголошеної республіки Абхазія, сепаратистського регіону Грузії, незалежність якого визнає лише Росія та деякі інші країни, пішов у відставку. Сталося це на тлі бурхливих протестів, які спалахнули через те, що опоненти президента назвали його перемогу на виборах нелегітимною.

Тож як ідуть справи у знедоленої та тепер ще більш ізольованої території Південного Кавказу з огляду на нові заплановані вибори та усунення, принаймні на даний момент, абхазького лідера Рауля Хаджимба?

Початок кризи

Криза спалахнула 9 січня, Верховний суд сепаратистської республіки відновив слухання апеляції щодо результатів другого туру «президентських» виборів, які відбулися у вересні. Тоді ж сотні демонстрантів почали наступ на будівлю, в якій розміщувалася адміністрація Хаджимби.

Алхас Квіцінія з партії «Амцахара» став головним суперником Хаджимби після того, як провідний кандидат від опозиції Аслан Бжанія захворів через підозру на отруєння. Квіцінія подав апеляцію після того, як, згідно з офіційними результатами, набрав 46 відсотків голосів проти 47 відсотків Хаджимби.

Виборчі органи схвалили переобрання чинного президента на черговий п'ятирічний термін, але Квіцінія заявив, що той факт, що Хаджимба не отримав необхідної більшості, є підставою, щоб анулювати результати голосування. Він вимагав нових виборів.

Протестувальники також вимагали арешту співробітника президента, якого вони звинувачували у причетності до загибелі трьох людей, яких було вбито в перестрілці наприкінці минулого року. Серед убитих був брат Ахри Авідзба, організатора акції протесту, який був нагороджений званням «герой» за свою роль в підтримці бойовиків, які воюють на сході Україні та підконтрольні Росії.

Складна ситуація

Оскільки мітингувальники захопили адміністрацію та зброю, що там була, 9 січня Верховний суд переніс слухання після відводу судді, якого опозиція вважала близькою особою до адміністрації Хаджимби.

У парламенті того ж дня депутати ухвалили постанову із закликом до президента Хаджимби добровільно подати у відставку у зв’язку зі «складною соціально-політичною ситуацією».

Коли настала ніч, Бжанія заявив про своє повернення з лікування в Москві та приєднався до акції протесту в «президентському» штабі.

Хаджимба раніше сам очолював акції протесту опозиції, в результаті яких його попередник Олександр Анкваб покинув свій пост в 2014 році. Наразі Хаджимба покинув свою резиденцію та засудив «спробу перевороту».

Він відкинув вимоги подати у відставку, закликав до переговорів із опозицією, щоб уникнути «подальшої дестабілізації», і виступив із заявою про те, що «постанова, яку ухвалив парламент, може погіршити соціальну і політичну ситуацію та призвести до незворотних наслідків».

10 січня Верховний суд скасував результати виборів, які відбулися у вересні, визнавши голосування недійсними.

У той час, як Хаджимба залишався непоступливим та готував свою апеляцію, ЦВК сепаратистського регіону оголосила, що 22 березня будуть проведені нові вибори.

За лаштунками

Експерти з питань Кавказу, які спілкувалися з Радіо Свобода, описують низку факторів, які впливають на політичну кризу в Абхазії. Незалежність цієї сепаратистської території Грузії, поряд зі ще одним сепаратистським грузинським регіоном – Південною Осетією – була визнана Росією та кількома іншими країнами після п'ятиденної війни між Росією та Грузією в серпні 2008 року.

«Я думаю, що нинішня криза в Абхазії відбувається головним чином через розчарування суспільства лідером Раулем Хаджимбою, якого вважають слабким та який мусив шахраювати, щоб виграти останні вибори, – каже Томас Де Вааль, старший співробітник Carnegie Europe. – У республіці відчувається сильний занепад. Економіка зупинилася, а російська фінансова допомога суттєво скоротилася за останні кілька років.

Де Вааль напередодні виборів 2019 року писав про страх Абхазії перед «осетіанізацією», адже Абхазія стає так само ізольованою, як і Південна Осетія, незважаючи на бажання Сухумі бути частиною великого світу. Де Вааль додав, що тут «не було жодного прогресу ні у внутрішньому розвитку, ні у спробах подолати міжнародну ізоляцію».

Однак Де Вааль наголосив, що «абхазька політика завжди розділена, і Хаджимба мав багато ворогів».

«Політично активна частина населення досить мала – у кращому випадку це кілька сотень людей, які захопили президентську будівлю, – зазначає він. – І тепер ми бачимо, як другого президента поспіль в Абхазії виганяє натовп».

Олександр Крилов, президент Московського академічного товариства кавказьких досліджень, сказав Радіо Свобода, що абхазький народ розчарований відсутністю реформ, регіон перебуває в стагнації, і цієї кризи можна було очікувати.

«Усі втомилися від внутрішніх заворушень, панування монополій, розширеної злочинності, – сказав він. – Усе це викликає велике розчарування серед людей».

Згадуючи бурхливу історію керівників Абхазії, Крилов сказав, що «кожного разу люди очікують, що з появою нового, сильного лідера буде встановлений порядок».

Згідно з його словами, цього очікували і від Хаджимби. Подібні очікування також будуть і щодо наступного лідера.

Роль Росії

Росія зберігає свою військову присутність в Абхазії і чинить значний політичний та економічний вплив на регіон. У серпні російський президент Володимир Путін зустрівся з Хаджимбою в Сочі, дехто це сприйняв як схвалення чинного президента.

Але Росія, «схоже, була значною мірою стороннім спостерігачем в цій кризі, на відміну від минулого випадку 2014 року, коли вона активно працювала над усуненням Анкваба», сказав Де Вааль.

«У Москві вони знають, що будь-який абхазький лідер сильно залежить від них, – каже він. – Я вважаю, що розрахунок такий – лідер з більшою легітимністю суспільства робить Абхазію більш стабільною та менш проблемною, у той час, коли їм доводиться вирішувати інші більш нагальні питання зовнішньої політики».

Як і в 2014 році, Москва направила своїх представників для вирішення конфлікту, починаючи з заступника голови Ради безпеки Рашида Нургалієва.

Пізніше в Сухумі прибув впливовий помічник президента Владислав Сурков – особистий радник Путіна, якого багато хто вважає «сірим кардиналом», який допоміг розробити план домінування Кремля у внутрішній політиці та російську експансіоністську політику в Україні і в інших місцях пострадянського простору.

Але Сурков і Нургалієв «не визначають події, які там відбуваються», сказав Крилов. За його словами, «їхнє завдання – забезпечити, щоб в Абхазії не було дестабілізації та стрілянини».

«В Абхазії будь-який політик, так чи інакше, є предметом переговорів для Москви, враховуючи існуючу тісну співпрацю», – сказав він, зазначивши, що половина бюджету Абхазії надходить із російських субсидій. «Потрібно бути божевільним політиком, щоб сваритися з Росією», – зауважив Крилов.

Що буде після усунення президента?

Після приїзду в Сухумі 12 січня Сурков не зустрічався особисто з Хаджимбою, але розмовляв з ним тільки по телефону, заявив згодом радник Суркова Олексій Чеснаков. «Ехо Кавказу» повідомило, що Сурков зустрівся в той вечір лише з лідером опозиції Бжанією.

Через кілька годин Хаджимба оголосив про свою відставку, яку 13 січня затвердив парламент. Прем'єр-міністр сепаратистської республіки Валерій Бганба був призначений виконувачем обов'язків президента до виборів 22 березня.

Спочатку повідомлялося, що Хаджимба не братиме участі у нових виборах, але пізніше він заявив російському державному інформаційному агентству ТАСС: «Ситуація нормалізувалася лише вчора. Я буду чекати і побачу, що робити».

Керувати Абхазією, додав він, «не найлегша робота, і я думаю, що мені доведеться подумати про процеси, які відбулися, і чому ця ситуація так розвивалася».

У той же час, увага зосереджена на тому, що буде далі з територією, де проживає трохи менше від 250 тисяч людей.

«Сила, яка тепер має найбільшу владу на політичній арені Абхазії – це концентрована сила опозиції», – сказав Крилов.

«Вона своє завдання виконала – відсторонила президента від влади, – каже він Радіо Свобода. – Зараз буде період висунення (кандидатів – ред.), а там вже все буде залежати від того, чи залишиться ця політична сила єдиною або ж вони почнуть діяти кожен в своїх інтересах».

Повернення лідера Опозиційного блоку опозиційних сил Бжанії, який 13 січня підтвердив свій намір балотуватися в березні, робить його головним фаворитом на передвиборчих перегонах.

«Тепер Бжанія – явний фаворит на наступних виборах, – зазначає Де Ваал. – Бжанія був насправді фаворитом і минулого разу, але не переміг, бо захворів в результаті отруєння».