Управління цивільної авіації Ірану самостійно досліджуватиме «чорні скриньки» літака Boeing-737-800 української компанії «Міжнародні авіалінії України», що розбився в Ірані, а українські експерти можуть бути присутніми під час розслідування. Про це заявив керівник управління Алі Абедзаде, інформує іранське офіційне інформагентство Mehr.
«Причина аварії не буде розкрита та оголошена, поки не будуть проаналізовані «чорні скриньки», – сказав він.
Також чиновник розповів, що пілоти літака не зв’язувалися з диспетчерами на землі й не повідомляли про будь-які проблеми.
Львівська мерія спустила державний прапор через авіакатастрофу в Ірані
Міська рада попросила «з розуміння поставитися до ситуації та утриматися від гучних заходів».
Наразі офіційно жалобу в Україні не оголошували.
В авіакатастрофі літака МАУ рейсу PS752 загинули усі 9 членів екіпажу.
Пілоти: Наумкін Олексій Євгенович, Гапоненко Володимир Іванович, Хоменко Сергій Анатолійович.
Бортпровідники: Статнік Катерина Олегівна, Матьков Ігор Валерійович, Микитюк Марія Михайлівна, Лихно Денис Михайлович, Овчарук Валерія Євгеніївна, Сологуб Юлія Миколаївна.
Радник міністра внутрішніх справ України Євген Тєрєхов поділився фотографіями загиблих і написав: «Екіпаж не гине, він йде у небо».... Світла пам’ять!».
У США оцінили ймовірність участі в розслідуванні катастрофи літака МАУ американської марки «Боїнг» в Ірані
Як заявили в Національному бюро безпеки на транспорті США, там стежать за розвитком подій навколо катастрофи і можуть домагатися участі в її розслідуванні як акредитований представник відповідно до міжнародного права, бо літак був сертифікований у США.
Як сказав речник установи Крістофер О’Ніл, якого цитує агентство «Ройтерз», бюро «дотримується стандартних процедур розслідування міжнародних авіаційних нещасних випадків, включно з давніми обмеженнями відповідно до ембарго щодо конкретних країн».
«Відповідно до узвичаєних процедур, НББТ співпрацює з Державним департаментом та іншими відомствами, щоб визначити найкращий порядок дій», – додав речник.
Як зазначає агентство, американська установа останніми часами не брала участі в розслідуваннях аварій в Ірані літаків, сертифікованих у США.
За міжнародними правилами, розслідування обставин авіаційних катастроф зазвичай веде країна, де сталася подія, і до нього мають залучатися, зокрема, представники країн, із яких походить авіакомпанія, якій належав літак, чи компанії з яких виробляли й сертифікували сам аварійний літак і його двигуни. Це означає, що, крім Ірану й України, до розслідування мали б залучити, зокрема, Францію, де працює виробник двигунів, французько-американська компанія CFM International, і США, де розташований виробник літака, компанія Boeing.
Наразі невідомо, яким чином було б можливо виконати останню вимогу через вкрай напружені американсько-іранські відносини, а також через чинні санкції США проти Ірану.
США висловили співчуття родинам та друзям загиблих в катастрофі літака МАУ
Найглибші співчуття родинам та друзям 176 пасажирів та команди, загиблих у трагічній катастрофі літака «Міжнародних авіаліній України» рейсу PS752, висловив держсекретар США Майк Помпео.
«Сполучені Штати продовжать уважно слідкувати за інцидентом і готові надати Україні всю можливу допомогу», – йдеться в заяві.
У заяві Сполучені Штати закликали до співпраці із розслідуванням причин катастрофи.
Причина катастрофи наразі невідома. Іран, як країна, на території якої відбулась аварія, відповідатиме за проведення розслідування. Україна братиме участь в розслідуванні як держава, де зареєстровано оператора. Сполучені Штати будуть долучені до розслідування як країна, де розташовано компанію-виробника літака Boeing, повідомляє CNN.
Політичний директор МЗС України Олексій Макеєв написав:
«Розслідування авіакатастроф – це справа фахівців, а не диванних експертів. Вони регламентуються міжнародним правом, зокрема додатком 13 до Чиказької конвенції про міжнародну цивільну авіацію 1944 року. І відбувається у співробітництві багатьох держав. Головною у розслідуванні є держава, у якій сталася катастрофа. Саме вона утворює незалежну комісію з розслідування. Вона також має оперативно повідомити про катастрофу державу, де зареєстроване судно, державу-оператора (в обох останніх випадках це – Україна), державу, де повітряне судно було спроектоване/виготовлене, а також ІКАО. У розслідуванні можуть також брати участь згадані вище держави, а також держави, громадяни яких постраждали у катастрофі. Україна заявила про свій намір долучитися до роботи комісії з розслідування, це було підкреслено, зокрема, під час сьогоднішньої телефонної розмови міністра закордонних справ України з міністром закордонних справ Ірану. Україна зацікавлена у розслідуванні причин цієї жахливої катастрофи. І робитиме все належне з цією метою».
Джастін Трюдо, прем'єр-міністр Канади написав: «Страхітливі новини з Тегерану сьогодні вранці: 176 людей, у тому числі 63 канадці, загинули в трагічній авіакатастрофі. Мої думки з усіма, хто сумує за втратою членів сім’ї, друзів та близьких людей».
Громадяни семи країн загинули в катастрофі українського літака в Ірані – відео
Авіакатастрофу українського літака розслідуватиме Іран, і це тривалий процес – експерт
«Згідно з процедурою, всі важелі розслідування знаходяться в руках держави, на території якої авіаційна подія сталася. В даному випадку – це Ісламська Республіка Іран», – повідомив в інтерв’ю Радіо Свобода експерт з міжнародного авіаційного права Андрій Козлов.
Він наголошує, що єдиною офіційною метою таких розслідувань є уникнення таких катастроф у майбутньому та що інші держави також мають право відрядити своїх представників для участі у розслідуванні.
«На практиці, в конфліктних ситуаціях, іноді буває так, що держава, яка проводить розслідування, намагається применшити свій внесок у катастрофу. В даному разі Іран проводитиме розслідування. Україна як держава реєстрації повітряного судна має право відрядити свого уповноваженого представника, таке ж право мають Сполучені Штати як виробник літака, зможуть направити своїх уповноважених представників також держави, громадяни яких загинули, якщо вони надаватимуть слідству інформацію (а вони, поза сумнівом, її надаватимуть). Але остаточний звіт про катастрофу робитиме держава, яка проводить розслідування. Так, проєкт цього звіту надішлють решті держав, і вони матимуть до 60 днів на свої заперечення або пропозиції», – пояснює експерт.
Андрій Козлов додає, що іранський звіт про катастрофу може не бути крапкою у розслідуванні, оскільки суди можуть частково або повністю заперечити його.
«Були випадки, коли в судах такий звіт не вважався альфою і омегою, його висновки розвінчувалися за допомогою нових недосліджених доказів чи більш об’єктивної оцінки доказів під час судового розгляду. Лише в моїй практиці було два таких випадки», – пригадує експерт з авіаційного права. Він відкидає можливість швидкого розслідування катастрофи українського літака в Ірані. На думку пана Козлова, слідство триматиме не тиждень чи місяць, а рік і більше.
Також фахівець не виключає можливості передачі права на розслідування авіакатастрофи третій країні, як це зробила Україна, передавши право на розслідування катастрофи MH17 Нідерландам.
Наразі, визнає Андрій Козлов, для озвучення більш чи менш вірогідних версій подій в небі над Іраном критично мало інформації.
Передача інформації з літака МАУ в Ірані «аномально» обірвалася до його падіння – експерт
Літак «Міжнародних авіаліній України» в небі над Іраном перестав передавати дані про свої розташування не в момент падіння, а за деякий час до нього. На цей факт як на нетиповий для авіакатастроф вказує експерт з міжнародного авіаційного права Андрій Козлов в інтерв’ю Радіо Свобода. При цьому він наголошує, що не висуває жодних версій трагедії, через украй недостатню кількість інформації про неї.
«Є сайт, який фіксує інформацію, що її передають вторинні відповідачі, які є на борту повітряних суден. Вторинний відповідач передає інформацію про рейс, про тип повітряного літака і те, куди він прямує, а також про курс, висоту і швидкість. Річ у тім, що показники літака обриваються на висоті 8 тисяч футів, це 2400 метрів. Видно, що швидкість є постійною, висота польоту – нормальною, але раптом передача цієї інформації обривається. Найбільш імовірним у такій ситуації є те, що раптово вимкнулася вся електрика (на борту літака). Чи могло це бути спричинено аварією та пожежею на борту – досить сумнівно… Загалом треба дивитися на факти. Але це дійсно виглядає аномально. Якби спершу було видно етап падіння чи зниження висоти – це одна річ. Якщо ж передача даних обривається на цілком нормальній висоті – теоретично це може означати імовірний одномоментний вплив якогось фактору. Це єдиний факт, про який я можу і хочу говорити. Щодо решти – замало інформації. І говорити про інше було би непрофесійно», – наголосив експерт, відповідаючи на запитання Радіо Свобода про імовірні причини катастрофи.
Також експерт з міжнародного авіаційного права говорить про ризики для об’єктивності розслідування цієї катастрофи: «Імовірно, є певні ризики для цього розслідування, оскільки в ньому зійдуться іранці й американці».