Збройні сили України реформуватимуть за одинадцятьма напрямками, які охоплюють майже всі нюанси, важливі для армії: від стратегії оборони на суходолі та на морі й розбудови територіальної оборони до інтеграції з НАТО, запровадження найсучасніших технологій та вирішення соціальних проблем бійців. Про це розповів міністр оборони Андрій Загороднюк, ділячись із громадськістю планами Міноборони на 2020 рік. Експерти натомість радять почати з того спектру загроз, перед якими опинилася Україна, та конкретних завдань, які в цих умовах мають виконувати ЗСУ.
Керівництво Міноборони визначило 11 пріоритетів для розвитку та реформування української армії. Частину з них включили в загальну програму уряду на 2020 рік, пояснює журналістам міністр оборони України Андрій Загороднюк. Пріоритети охоплюють різні аспекти розвитку українського війська, але їх всіоб’єднує одна мета, пояснює міністр:
«Підвищення боєздатності та боєготовності наших підрозділів – це є ціль нашого існування. І це передумова для головної цілі – забезпечення безпеки нашої країни від воєнної загрози», наголосив керівник Міноборони.
Радіо Свобода наводить те найважливіше, що варто знати про заплановані в українській армії реформи.
1. Стратегія оборони
В Міністерстві оборони планують сформулювати модель розвитку ЗСУ до 2025 року і програми розвитку кожного з родів військ. Ці документи ґрунтуватимуться на системі визначення реальних та потенційних загроз і відповідно на Плані оборони України, який має передбачити реагування на всі можливі безпекові загрози для України.
2. Безпека Чорноморського регіону – це напрям, який випливає із загальної стратегії оборони. Росія, яка здійснює гібридну агресію проти України та мілітаризує анексований Крим – має значну перевагу на воді. Відтак в Міноборони пропонують зосередитися на системі асиметричного реагування на загрози з моря, на побудові місцевих військових союзів та на взаємодії з НАТО, присутність якого у Чорноморському басейні пропонують посилювати. Паралельно Україна нарощуватиме потугу своїх військово-морських сил та не забуватиме про юридичні й інформаційні аспекти протидії агресорові. Всі ці нюанси мають знайти відображення у Морській стратегії України, яку обіцяє розробити міністерство.
3. Впровадження стандартів НАТО залишається стратегічним пріоритетом ЗСУ, наголошує Андрій Загороднюк. Він пропонує почати з «ключового пакета» стандартів Альянсу, щоб українські війська стали «операційно сумісними» з арміями країн-членів НАТО. А кінцевою метою наближення ЗСУ до стандартів Північноатлантичного Альянсу є відповідність всім військовим критеріям вступу до НАТО, пояснюють в Міноборони.
4. Озброєння та інноваційні технології
ЗСУ має завершити автоматизацію всіх процесів, віддавати пріоритет закупівлі найсучаснішого українського та зарубіжного озброєння та орієнтуватися наспільне виробництво з країнами-членами НАТО. Цими та іншими питаннями займатиметься об’єднаний центр інновацій, який хочуть відкрити при Міноборони.
5. Професіоналізація та соцзахист
В МО планують написати нові рамкові документи: концепцію кадрової політики, з акцентом на ефективну взаємодію солдата й офіцера та на їхнє кар’єрне зростання, систему професійної підготовки та систему соціального забезпечення, реабілітації й адаптації. Андрій Загороднюк додає, що в комплектуванні армії треба переходити від «кількості» до «якості», а в підсумку цей процес має завершитися тим, що ЗСУ цілком складатимуться з контрактників.
6. Забезпечення житлом
Міноборони будуватиме для вояків та їхніх родин житло за типовими проєктами – «енергоефективні капітальні будівлі зі швидкозбірних конструкцій»: так у відомстві хочуть уникнути довгобудів та майбутніх комунальних проблем. Сімейні гуртожитки для ЗСУ – модернізують
Половина житла Міноборони буде тимчасовим, передбаченим за посадою. Друга половина – розподілятиметься за квартирною чергою, яка буде електроною. Також у Міноборони анонсують окрему «захищену від інфляції» іпотечну програму для купівлі військовими квартир та компенсацію за винаймання житла.
7. Розбудова інфраструктури
Окремо у відомстві виділяють будівельні питання, не пов’язані з помешканнями для бійців. Так, військові склади відтепер мають переобладнуватися для захисту від атаки з безпілотників та інших диверсій – враховуючи сумний досвід пожеж та вибухів на українських арсеналах.
Для вояків, які навчаються або діють за межами постійної дислокації, розбудовуватимуть «мережу модульних польових таборів».
Також Україна будуватиме нові військові бази, існуючі – модернізує, діляться планами в Міноборони.
8. Реформа оборонних закупівель
Оборонні закупівлі мають відбуватися прозоро, з використанням сучасних світових практик – для більш ефективного використання оборонного бюджету. В Міноборони також планують удосконалити два аспекти, пов’язані з закупівлями: систему управління «життєвим циклом» зброї та обладнання, і система державних гарантій щодо якості продукції.
9. Електронний документообіг
У Міноборони обіцяють «діджиталізацію» всього документообігу: від згаданої вже черги на житло, до створення платформи для електронних рапортів, заявок, медкомісій. Військовий квиток та дані про кар’єру вояка теж хочуть зробити електронними.
10. Територіальна оборона
У 2020 році Міноборони ініціюють створення пілотної системи територіальної оборони в одній з українських областей. Вона базуватиметься на тому, що стати на захист України має право кожен громадянин, це враховуватимуть і в системі управління теробороною, і в навчаннях місцевих жителів. Алгоритми, які випробують в одному регіоні, стануть основою для так званої «системи національного спротиву», яку хочуть зробити додатковим засобом для стримування агресора.
11. Протидія корупції
Внутрішні розслідування,«виховання нетерпимості до корупції», залучення громадськості та експертів для цієї роботи – такіантикорупційні кроки пропонує відомство. Пріоритетними у приборканні корупції Андрій Загороднюк пропонує зробити кілька сфер: закупівлі озброєння і пального, використання земель Міноборони, військове будівництво та діяльність підприємств Міноборони.
До чого треба готувати українську армію?
Як уряд визначає пріоритети для розвитку армії, та яку інформацію Україні варто враховувати для захисту від російської гібридної агресії, журналістам пояснив заступник міністра оборони Олександр Поліщук.
«Минулого тижня було завершено оборонний огляд України, і на його основі ми розробили Стратегію воєнної безпеки. Вона, спільно з Планом оборони України , визначатимуть механізми реагування на гібридні загрози для безпеки України. Саме для їхньої оцінки та визначення характеру майбутніх конфліктів ми створюємо потужний аналітичний центр, який налагодить співпрацю з українськими державними й недержавними аналітичними центрами та з закордонними партнерами. Лише так можливо сформувати ефективну оборонну політику для ефективного протистояння збройній агресії Російської Федерації», – вважає посадовець.
Як пояснив Радіо Свобода співдиректор програм з міжнародної безпеки Центру Разумкова Олексій Мельник, «Оборонний огляд» – це комплексний аналіз, який проводить Міноборони раз на кілька років, і враховує в нбому всі можливі загрози для державі в динаміці, та всі ресурси і можливості країни, які можна використати для її захисту (це не лише зброю та кількість військ, а й технології, кошти та навіть час).
За словами Мельника, експерти і суспільство отримують доступ до цього документа не повністю й не одразу. Однак лише він дає змогу оцінити, наскільки реалістичними є плани щодо реформ армії, та яким чином ці реформи допоможуть у захисті держави.
Наскільки пріоритети Міноборони базуються на оборонному огляді? І наскільки спроможна Україна виконати ці пріоритети?Олексій Мельник
«Традиційно оборонний огляд проводять для нового верховного головнокомандувача. Але підготовка саме цього оборонного огляду почалася ще за минулого президента, а завершилася – за нового. Тож сподіваюся, туди не були внесені політичні корективи. І я би ставив питання так: наскільки озвучені пріоритети Міноборони базуються на оборонному огляді? І друге: наскільки спроможна Україна виконати ці пріоритети в ті часові рамки, які виставляє уряд», – підіймає питання експерт.
Водночас, напрямки реформ, озвучені Міноборони, наразі не містять чітких періодів, масштабів роботи, витрат і дедлайнів для виконання завдань. Проте у відомстві обіцяють найближчими днями надавати більше деталей з кожного напрямку реформ, а потім – включити конкретику в стратегію розвитку кожного з родів військ і в план оборони країни.
Водночас значна частина українських волонтерів та ветеранів не мають особливого оптимізму щодо намірів чинної влади реформувати армію. Так, волонтер Роман Донік у соцмережах стверджує, що Збройні сили України розвиваються і тримають оборону не завдяки державній політиці, а всупереч їй.
Напередодні, до Дня Збройних сил, президент України Володимир Зеленський у своєму відеозверненні згадав про два момент, які, на його думку, є пріоритетними: соціальний захист вояків та збереження їхніх життів.
Українській владі, та Міноборони зокрема, треба спершу визначити конкретну мету військової реформи, а саме – яка модель армії найкраще відповідає нинішньому рівню загроз. А вже потім визначати кроки для її створення, наголошує у розмові з Радіо Свобода військовий експерт Олег Жданов.
«У тих загрозах, які нині існують перед країною, треба дати самим собі відповідь: яка модель армії та з яким технологічним укладом буде відповідати ситуації та зможе нівелювати бодай 70% загроз? Якщо ми визначимося з моделлю ЗСУ – то зрозуміємо, які кроки є першочерговими, які – другорядними», – доводить експерт.
Виходячи з того, що Україна тримає оборону проти російської гібридної агресії, Олег Жданов наводить свій варіант першочергових кроків.
- Модернізація наявного озброєння і закупівля новітнього для всіх підрозділів, які є у складі ЗСУ
- Вдосконалення юридичної основи армії, яка нині живе за «радянським статутом, перекладеним на українську мову».
«Старий статут не відповідає сучасним викликам, і ґрунтується на принципі «командир завжди правий». Принципом нового статуту має стати: «солдат – понад усе». Саме так є у цивілізованих країнах», – пояснює Олег Жданов.
- Зміна організаційної структури та управління військами, яка випливатиме з нового статуту та з реальних сучасних загроз.
- Загальнодержавна ідеологічна робота, яка має на меті підвищити престиж служби в українській армії. Мотивування, зокрема й фінансове для молоді, яка хотіла б робити військову кар’єру.
Збройні сили України у 2020 році отримають 125,1 мільйонів гривень, ідеться в тексті державного бюджету України. Загалом на оборону і нацбезпеку виділяється 245,8 мільярдів гривень, що становить 5,45% від ВВП. Ця сума є на 16% більшою, ніж у бюджеті-2019, у Міноборони назвали її рекордною.
Утім, 2019 рік став «провальним» з точки зору оборонного замовлення, на нього не використали близько половини від виділених коштів, наголошує директор Центру дослідження армії та конверсії Валентин Бадрак.
Військова допомога Києву також включена до оборонного бюджету США, попри те, що Україна опинилася в центрі розслідування щодо імпічменту Дональда Трампа.
Ідеться про фінансування в розмірі 300 мільйонів доларів «для Ініціативи зі сприяння безпеці України, включаючи летальні засоби оборони, а також нові засоби управління крилатими ракетами прибережної оборони та протикорабельними ракетами», – мовиться в тексті оборонного бюджету США на новий рік.
