Запоріжжя – У Запорізькій області перевірять стан всіх курганів на території регіону. В області побоюються, що після останніх археологічних знахідок скіфської доби «чорні археологи» оголосили «сезон полювання» на кургани. Наразі вже зафіксовано два випадки пограбування таких пам’яток в області. Останній випадок трапився цього тижня під Запоріжжям. Його в органах охорони культурної спадщини називають особливо зухвалим, адже, за даними свідків події, копачі працювали під наглядом озброєних людей.
Розрита могила – саме таку картину зафіксували цього тижня представники Запорізького обласного центру охорони культурної спадщини на одному з курганів неподалік Запоріжжя. На місці, де працювали «чорні археологи» – кількаметрові ями і шурфи, уламки кам’яної стели, залишки кераміки та кісток.
«Це в околицях села Григорівка Запорізького району курганний могильник № 4005. Пограбований власне курган один з даного могильника – найбільший в групі. В цій групі 10 курганів», – розповідає директор обласного центру охорони культурної спадщини Артур Середін.
У Департаменті культури, туризму, національностей та релігій Запорізької ОДА називають цей випадок особливо зухвалим, і зазначають, що подібних ситуацій, коли копачів супроводжує охорона, в регіоні раніше не було.
«Це цілеспрямоване повне розграбування одного з курганів. Піднімали поховання: підняли катакомбу, судячи з усього, скіфську, ямну (поховання ямної культури – ред.), підняли кочівника (на кургані розкопане також поховання доби середньовіччя – ред.). До центрального поховання, наскільки розумію не дійшли, але працювали масштабно. Мене, що сполошило, що там було два види робітників – наглядачі і копачі», – каже директор департаменту Владислав Мороко.
Зруйновані кургани
Та попри те, що органи охорони пам’яток в регіоні вперше стикаються з тим, що «чорні археологи» працюють під наглядом озброєних людей, в Запорізькій області раніше неодноразово були випадки пограбування курганів.
2009 року громадські активісти повідомляли про пошкодження Куляб-могили у Михайлівському районі – найбільшого курганного комплексу Приазов’я. На місці події було виявлено 10-метрову яму і кістки тварин. Активісти припускали, що комплексом зацікавились «чорні археологи».
2013 року за допомогою важкої промислової техніки копачі перекопали скіфський курган у селі Мордвинівка Мелітопольського району. Розслідування тодішнього інциденту на свій контроль навіть брало тодішнє керівництво Запорізької області. А вже наступного року руйнування зазнав Курган кохання, розташований в околицях самого Запоріжжя – задля розкопок «чорні археологи» навіть пригнали туди екскаватор.
Директор Запорізького обласного центру охорони культурної спадщини Артур Середін зазначає, що пік активності «чорних археологів» у Запорізькій області припав на 2010-2013 роки.
«Після 2014 року суттєва зменшилася кількість таких випадків. Зараз починаються знов. Цього року під час моніторингу зафіксували подібне пограбування на одному з курганів Михайлівського району. Але це було давнє пограбування, тобто було видно, що він пограбований, але це було декілька місяців назад. Він дуже віддалений – ніхто не бачив, що там проводилось його пограбування. Не виключено, що це може бути одна і та сама група людей. Сам почерк пограбування схожий: виноситься центральна частина кургану, виходять на поховання, грабують його», – ділиться посадовець.
Археологічне браконьєрство
Запорізький археолог, доцент Запорізького національного університету Геннадій Тощев принципово не вживає термін «чорні археологи».
Нема чорних, білих археологів – є просто археологічне браконьєрство, є копачі, що займаються грабункомГеннадій Тощев
«Якщо є чорні археологи, то є і білі? Виходить так? Нема чорних, білих, розових, блакитних археологів – є просто археологічне браконьєрство, вірніше є копачі, що займаються грабунком. Ця професія має багато тисяч років: згадаємо грабунки єгипетських пірамід та багатьох інших пам’яток», - защначає Тощев.
Географія місць, куди можуть потрапити артефакти з пограбованих копачами курганів, вельми широка, зазначає археолог.
«Реалізуються і у нас на Малому ринкові. По суботах-неділях пройдіться – і побачите археологічні об’єкти там виставлені на продаж. Якщо це речі більш-менш дорогі, то вони зрозуміло йдуть далі – Дніпро, Київ, до колекціонерів, що збирають такі предмети, і можуть піти ще далі за кордон», – каже Геннадій Тощев.
Якщо це не замовлення якихось колекціонерів багатих, то ці знахідки можуть опинитися на аукціоніАртур Середін
Діяти археологічні браконьєри, що пограбували курган під Запоріжжям, могли як самостійно, так і на замовлення. Втім, з’ясувати це вдасться лише в разі їх затримання правоохоронцями, зазначає директор обласного центру охорони культурної спадщини Артур Середін.
«Якщо це не замовлення якихось колекціонерів багатих, то ці знахідки можуть опинитися на аукціоні», – припускає посадовець.
Якщо правоохоронцям вдасться затримати копачів, то їм загрожує до 5 років позбавлення волі, згідно 298 статтею Кримінального кодексу України (Нищення, руйнування чи псування пам’яток історії або культури). Втім, вірогідність спіймати археологічних браконьєрів наразі вельми низька, визнає Артур Середін.
«Є шанси, якщо спіймати на гарячому. Після того, як курган пограбований, навряд чи є шанс, бо це робиться в полі. Їх мало хто бачив. В даному випадку знайшлися свідки, бо поряд є присадибне товариство, і якісь люди бачили цих грабіжників. За описом це була група озброєних людей у камуфляжах, що грабували цей курган, але детального опису нема, бо зблизька їх ніхто не бачив», – каже посадовець.
Подібні місця шукати не треба – це курганчик, який видний у рельєфі. У кожній конторі землекористування, у кожній сільраді повинні бути мапиГеннадій Тощев
Могила у степу не випадково опинилася в полі зору копачів. Геннадій Тощев пояснює: кургани легко помітити на місцині, а інформація про них у різних видах є у широкому доступі.
«Подібні місця шукати не треба – це курганчик, який видний у рельєфі, видний на поверхні. Окрім того, існує маса літератури, зокрема виданої по районах: різноманітні довідники, посібники, де описуються історичні і археологічні об’єкти. Є карти, де вони нанесені. У кожній конторі землекористування, у кожній сільраді повинні бути подібного роду мапи. І працівники сільрад і фермери мають зважати на це», – розповідає археолог.
Як врятувати кургани?
Після інциденту з пограбуванням пам’ятки біля Григорівки Департамент культури, туризму, національностей та релігій Запорізької ОДА оголосив проведення інвентаризації всіх курганів на території області. В органі місцевої влади побоюються, що цьогорічні резонансні знахідки скіфської доби привернули увагу грабіжників до могил у запорізьких степах.
Скоріш за все, спровокувала такі виплески масштабна знахідка, що була зроблена на Мамай-горі – побачили акінак золотий і побігли на курганиВладислав Мороко
«Ми зараз надіслали на місця листи нашим відділенням, щоб перевірили стан курганів візуально, бо закінчилися жнива, і ці кургани видно і зрозуміло, в якому вони стані, – пояснює директор департаменту Владислав Мороко. – Мається на увазі, чи є подібні випадки. Мені так інтуїтивно здається, що, скоріш за все, спровокувала такі виплески, такі опрацювання масштабна знахідка, що була зроблена на Мамай-горі – побачили акінак золотий і побігли на кургани».
Наразі чимала доля відповідальності за збереження курганів лежить саме на сільських органах влади, на чиїй території перебуває та чи інша пам’ятка.
«Органи місцевого самоврядування – ОТГ, сільські ради – повинні знати знаходження цих курганів, за ними наглядати, – каже Артур Середін. – Якщо будуть якісь відомості про те, що група незнайомих починає грабувати курган, потрібно негайно викликати поліцію. У такому випадку можна їх спіймати на гарячому».
В разі, якщо курган перебуває на оброблюваних полях, то відповідає за його стан і фермер. Геннадій Тощев пояснює, що у випадку з курганом біля Григорівки уважність і відповідальність підприємця могла б врятувати пам’ятку.
Наша загальна біда – це бідність, яка призводить до того, що нема належного контролю як з боку відповідних органів, так і з боку місцевої владиГеннадій Тощев
«Судячи з всього, поле було засіяне. І я впевнений в тому, що фермер об’їздить поля і оглядає ріст сходів. Судячи з величезних ям, ці псевдорозкопки тривали кілька днів, і варто було звернути увагу і викликати відповідні служби», – каже фахівець.
Археолог також додає: «Треба мати на увазі, що наші орган охорони пам’яток дуже бідні. Машина, бензин, а в разі чого потрібна і зброя, щоб надати супротив… Нічого практично цього нема. Кожен виїзд кудись на поле за 100-150 кілометрів несе великі витрати. Тобто наша загальна біда – це бідність, яка призводить до того, що нема належного контролю як з боку відповідних органів, так і з боку місцевої влади».
