Майстер спорту з самбо, віцечемпіон СРСР і каскадер Микола Ващилін каже, що в 1970-х роках в Ленінграді (нині Санкт-Петербург) склалися кримінальні структури, в які входили як спортсмени, так і люди, причетні до кінематографу. На студії «Ленфільм» підробляли і майбутній президент Росії, і історик-реконструктор, який скоїв днями жорстоке вбивство. І це далеко не перший злочин, з яким пов'язані люди, які брали участь в радянські часи в кінозйомках...
Майстер спорту з самбо з 1966 року, віцечемпіон СРСР з самбо 1967 року, призер першостей Ленінграда з самбо і дзюдо з 1965-го до 1974 року Микола Ващилін був знайомий із Володимиром Путіним, Аркадієм Ротенбергом і іншими молодими самбістами, які сьогодні керують політикою і фінансами Росії.
У секції, де займалися Путін і Ротенберг, викладав Леонід Усвяцов, кримінальник з двома судимостями (групове зґвалтування і махінації з валютою). «Льоня-спортсмен» майже 20 років провів за ґратами. Саме він ходив з Путіним на юрфак ЛДУ і відбивав його від переходу в «Буревісник», а Ротенберга – влаштував служити в спортивну роту при «СКА ЛЕНВО» і в інститут фізкультури на заочне відділення в 1974 році. В Усвяцова були хороші знайомства на «Ленфільмі», і завдяки йому самбісти, в тому числі Путін і Ротенберг, підробляли в спортивній масовці. У своїх спогадах Володимир Путін тепло згадує про наставника, який загинув у 1994 році під час кримінальної розбірки. «Я помер, але безсмертна мафія», – написано на надгробку Усвяцова.
У 2017 році телеканал «Дождь» присвятив цикл «Пітерські» маловідомим сторінкам біографії Путіна і його друзів. Брав участь у цьому розслідуванні і Микола Ващилін. Він опублікував автобіографічні книги про профeсію каскадера і дав кілька інтерв'ю про юність Путіна і його оточення в 1970-х роках. Микола Ващилін каже, що часто західні журналісти його слова перекручують. «Я сказав кореспонденту «Нью-Йоркера», що Путін і його друзі були хуліганами і стріляли по повітряних кульках із рогаток. А він не зрозумів і написав, що вони дротиками кидалися в демонстрантів!».
У 2016 році Микола Ващилін розповідав про своє знайомство з Путіним в інтерв'ю Радіо Свобода. І тепер каже, що у читачів могло скластися хибне враження. «На запитання, чи був Путін пов'язаний з бандитами, я відповів: «Ні, він же їх ловив», але після цього засміявся. Ось тут потрібно було в дужках написати: «Сміється». А то вийшло, що я написав оповідання про його співробітництво з бандитами, а в інтерв'ю розповідаю, який він хороший міліціонер».
У Путіна, Ротенберга і його друзів був улюблений жарт: зіпсувати повітря в автобусі, коли ми поверталися із тренувань, і вискочити
– Коли ви бачите Путіна сьогодні, в 2019 році, ви впізнаєте хлопчика, якого знали 50 років тому?
– У мене був шок від того, що я бачив у ті роки. Спостерігаю за ним, і шок стає тільки сильнішим. У студентські роки ходив у суконних ботах, за Собчака наполохував чесних громадян в малиновому піджаку і раптом ... Я вважаю його прихід до влади дивом. Але це диво не від Бога, а від якоїсь іншої сили ... Може, від Кашпіровського або Чумака, модних серед радянського народу і таких, що чаклували по центральному телебаченню. Почитайте спогади його друзів – Демида Момота, наприклад – та й його власну книгу «Від першої особи» і ви все побачите.
Одного разу йому дали в лоб так, що іскри з очей полетіли. І він зрозумів, що потрібно шукати якусь силу, яка могла б йому допомогти. А такою силою в СРСР був лише КДБ
У Путіна, Ротенберга і його друзів був улюблений жарт: зіпсувати повітря в автобусі, коли ми поверталися із тренувань, і вискочити. А люди сидять і шукають очима: «Хто ж так насмердів?». Путін завжди був нахабним дворовим пацаном, бився з люттю, і таким же залишився, тільки несказанно виріс від вседозволеності. Я розумію, чому він хотів стати розвідником, працювати в КДБ. Він сам пише, що одного разу йому дали в лоб так, що іскри з очей полетіли. І він зрозумів, що потрібно шукати якусь силу, яка могла б йому допомогти. А такою силою в СРСР був лише КДБ.
– У вас є особисті підстави його недолюблювати?
Стажування у Франції вони мені зірвали. Якби я залишився у Франції, то кар'єрі Путіна – кирдик
– У 1982 році я збирався поїхати в Париж на стажування до Бельмондо. Я працював тоді доцентом в театральному інституті і вів курс «Трюкова підготовка актора». Дивом я пробив стажування у Франції. Режисер Сергій Юткевич знімав фільм «Ленін в Парижі» і попросив Бельмондо зробити мені виклик. Але з'явилася інтрига, що я пов'язаний з бандою Сергія Сусліна. Я впевнений, що цю кляузу написали не без відома Путіна. І стажування у Франції вони мені зірвали. Якби я залишився у Франції, то кар'єрі Путіна – кирдик.
– А чим займався Суслін?
Самбісти грабували в Ленінграді євреїв, які виїжджали до Ізраїлю. Наводили їх такі історики і знавці антикваріату, як Олег Соколов
– Суслін був дружком Япончика, каскадером і самбістом, знімався в декількох фільмах під керівництвом Олександра Массарського. Ще з початку 1970-х він був дружнім з Аркашею Ротенбергом і Путіним завдяки тренуванням у спортроті і змаганням. Він був виїзним і виїжджав на міжнародні чемпіонати, а потім продовжив свою кар'єру в кіно, працюючи інструктором зі спорту в НДР. У 1981 році він убив свою дружину. Коли почали розслідувати цю справу, у нього вдома знайшли купу дорогих речей, музейних експонатів, багато грошей. І розкрили цілу банду – понад 20 осіб. Вони всі були самбістами, багато з них працювали інструкторами в Західній групі військ, приїжджали в СРСР і грабували в Ленінграді євреїв, які виїжджали до Ізраїлю. Наводили їх такі історики і знавці антикваріату, як Олег Соколов, які тусувалися з каскадерами на «Ленфільмі». Сусліну дали 9 років, а Япончику – 14. А в наші дні проходить командний турнір із дзюдо «Меморіал пам'яті п'ятьох», в тому числі в пам'ять про цього Сусліна. Ви можете уявити собі? Бандит, який вбивав і грабував людей, і на його честь проводять меморіал під егідою адміністрації Петербурга! Телеканал «Дождь» намагався знайти справу Сусліна в архівах, але вона досі засекречена.
– Ви вважаєте, що кляузу на вас про те, що ви маєте стосунок до Сусліна, написали Путін і його друзі?
– Так, цей лист з'явився вже після суду над Сусліним. Вони просто хотіли мені напаскудити і домоглися свого: зірвали стажування. Я прийшов у райком партії, де мені підписали характеристику, і там говорять: «Поїздка скасовується». А у мене вже квиток був. Влаштували у мене обшук. Люди, які працюють в цій системі, підказали: «Якщо ти не напишеш скаргу Андропову, будеш сидіти в тюрмі. Тільки він може поставити слідство під контроль». Уявляєте, що таке було в 1982 році написати скаргу голові КДБ! Все одно що повіситися. Але я ризикнув і написав.
– Як ви думаєте, навіщо вас обмовили?
– Так їм просто завидно було, що я їду в Париж! Справа розглядалася на самому верху, і в результаті Путіна відправили не в ФРН і не в Австрію, а в НДР.
– Ви вважаєте, що це сталося через вашу скаргу?
Путін все життя на своїй роботі заважав людям жити і зараз заважає
– Так, через те, що він фігурував в моїй скарзі. Цю справу розбирав у Ленінграді генерал Олег Калугін, заступник начальника УКДБ. Думаю, саме тому Путін його ненавидить. Але, якщо б я не написав цю скаргу, мене б посадили в тюрму. Путін все життя на своїй роботі заважав людям жити і зараз заважає. Мій приклад – доказ. Він сам був пов'язаний з бандитами через свого старшого тренера Леоніда Іоновича Усвяцова, а тепер на держраді дивується, що народ «на фені» розмовляє і забув російську мову. Коли він працював у КДБ, він курирував спорт, мистецтво і церкву і влаштував на «Ленфільм» свого наставника по ЛДУ, завідувача кафедри спорту Михайла Боброва.
– Путін серйозно ставився до роботи на «Ленфільмі»?
– Ні. Він і його друзі ухилялися від зйомок, могли навіть в кущах сховатися. А я їм постійно робив зауваження, тому відносини у нас були напружені.
– Серйозних ролей ні у кого з них не було?
– Це просто була спортивна масовка. Путін свою діяльність в кіно зараз не афішує. Він чомусь говорить, що дзюдо займався. А це наполовину брехня, тому що до 1972 року дзюдо займалися тільки в збірній СРСР. Я був у збірній СРСР два роки, і мені видали кімоно. А він був другорозрядником в 1970 році, тому, коли він вимовляє слово «дзюдо», він спотворює правду.
– А чим же він займався?
– Самбо! Але він каже «дзюдо», тому що хоче підвищити свою значимість до міжнародного рівня. При цьому книга «Вчимося дзюдо з Володимиром Путіним», одним із авторів якої він нібито є, слово в слово повторює книгу професора з НДР Горста Вольфа.
– Доцент Олег Соколов, який убив і розчленував свою аспірантку, теж причетний до кінематографа?
Олег Соколов увірував у повну безкарність, як і багато хто з тих, хто входив у ленінградську каскадерську ложу
– Так, він консультував постановників трюків Олександра Массарського і Дмитра Шулькіна у фільмі «Єрмак», Анатолія Ходюшина у серіалі «Мушкетери Катерини». Він знищив людину, утопивши історичний вітрильник на серіалі «Росія молода», і отримавши за це два роки умовно. Він брав участь у театралізованих виставах про воєнну історію та навіть виконував роль Наполеона Бонапарта верхи на білому коні! Лекції доцента Олега Соколова в костюмах різних епох і з бойовою зброєю супроводжувалися виступами каскадерів. Він увірував у повну безкарність, як і багато хто з тих, хто входив у ленінградську каскадерську ложу, а вона була просто філією злочинного угруповання.
– Знаменитий авторитет В'ячеслав Іваньков – Япончик теж знімався в кіно ...
– Так, він закінчив циркове училище, працював акробатом, знімався в «невловимих месниках» та «Директорі». Люди кіно тоді були багаті, і бандити шукали своїх жертв через ці кола. Андрія Кончаловського пограбували прямо на зйомках в Ленінграді, вкрали з готельного номера «Советская» фамільні коштовності. До речі, Япончик хотів зніматися у Кончаловського в «Сибіріаді», а я опинився його конкурентом. Япончик мені сказав: «Відвали, а то ми тобі голову відріжемо». А я тоді навіть не розумів, наскільки це небезпечно. Кончаловський вибрав мене, ми з ним подружилися і зараз іноді спілкуємося. Свого часу він випустив фільм «Ближнє коло» про культ Сталіна, про його згубний вплив на душу людини і всього суспільства. Я організовував показ цього фільму в петербурзькому Будинку вчених для мера Анатолія Собчака. І ось зараз Кончаловський сам створює культ Путіна, показує йому фрагменти свого нового фільму «Гріх» в Кремлі. Хіба він не розуміє, як це принизливо – показувати три секунди фільму цим вельможам? Я йому прямо сказав: «Як же так виходить, Андрюша, що тепер ти за цей культ?». А він відповідає: «Ну, обставини змінюються, і я змінююся під них».
Я і його брата, Михалкова, водив на прийом до Смольного, теж за Анатолія Собчака. А Путін тоді ходив по коридору, він мені допоміг зробити цю зустріч. Якраз в ту пору він хизувався в малиновому піджаку. У мене навіть залишилася книжечка, підписана Михалковим для Путіна. Путін тоді намагався виглядати таким скромняжкою, але насправді залишався дворовим пацаном.
Коли влітку 1996-го Анатолій Собчак програв вибори, а у глави його виборчого штабу Володимира Путіна згоріла нова дача, про яку вони з Людмилою мріяли все життя, я подумав, що Путіну кінець. Навіть думати про нього забув. І раптом на фестивалі бойових мистецтв на Зимовому стадіоні в 1998-му дивлюся і очам не вірю – підходить до нас з Віктором Мінаковим (це його товариш по службі по КДБ) сам Володимир Путін в модному плащі, італійських шузах і руки тисне, як зірка глянцевих журналів. Я рот відкрив і забув, про що хотів його запитати. Так і не запитав. Тепер ось навіть на «пряму лінію» до нього не можу додзвонитися, поскаржитися на дружків його – Момота, Ротенберга і Полтавченка, які «зажали» мені зарплату директора «Спортивній Росії». А книжка з автографом Микити Михалкова йому тепер не потрібна, Михалков йому сам підпише що завгодно.
Оригінал – на сайті Російської редакції Радіо Свобода
